14. Калькулювання собівартості продукції

Як раніше зазначалося, собівартість продукції (робіт, послуг) — це витрати підприємства, пов’язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг.

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюють з метою визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних та економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва й для обґрунтування цінової політики підприємства.

Калькуляцію можна визначити як класифікування, реєстрацію і відповідний розподіл затрат для визначення собівартості продукції або послуг.

Розрізняють калькуляцію з повним розподілом затрат (повне калькулювання) і калькуляцію за змінними витратами (калькуляція часткових витрат).

Система обліку і калькулювання за повними витратами передбачає, що в собівартість продукції включають усі затрати, пов'язані з процесом виробництва:

• прямі матеріали;

• пряма заробітна плата;

• інші прямі затрати;

• накладні загальновиробничі затрати.

З метою розподілу постійних загальновиробничих витрат фахівці планово-облікових служб підприємства повинні обрати з урахуванням доцільності та зафіксувати в Наказі про облікову політику підприємства базу для їх розподілу. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати та понаднормативні витрати збільшують фактичну собівартість реалізованої продукції власного виробництва. Обрана база розподілу постійних загальновиробничих витрат може суттєво впливати на фактичну виробничу собівартість готової продукції.

ТОВ «Сніговик-24» не здійснює процес виробництва, тому в наказі про облікову політику відсутні дані про розподіл загальновиробничих витрат та калькулювання.

15. Організація внутрішнього контролю (ревізійна комісія, інвентаризаційна комісія)

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективного управління.

Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль - це процес, який забезпечує відповідність функціонування конкретного об'єкта прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації до органу управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, бригад, ділянок та інших внутрішньогосподарських формувань проводиться в суб'єктах господарювання їх керівниками і спеціалістами при виконанні ними своїх функціональних обов'язків, а також штатними контролерами, ревізорами та аудиторами.

Організація внутрішньогосподарського контролю на підприємстві залежатиме, перш за все, від правової форми підприємства, видів і масштабів діяльності, здійснюваних ним, складності його організаційної структури, наявності достатніх фінансових ресурсів, доцільності охоплення контролем різних аспектів діяльності і відношення керівництва підприємства до контролю.

Так, на малих підприємствах, до яких, зокрема, відноситься і ТОВ «Сніговик-24», яке має незначним об’єм бізнесу і невелику кількість працюючих, обмеженість ресурсів, що є в його розпорядженні, зумовлює здійснення контролю, в основному, у формі реалізації бухгалтерським обліком своїх контрольних функцій.

Для ТОВ «Сніговик-24» створення контрольних служб і проведення спеціальних контрольних процедур і заходів вимагатиме додаткових витрат, яких підприємство не має в наявності.

Така форма внутрішнього контролю, як діяльність служб внутрішньогосподарського контролю, є найскладнішою формою організації контролю на підприємстві, оскільки, як правило, вимагає значних грошових коштів. Тому вона застосовується тільки на крупних і деяких середніх підприємствах, які володіють ускладненою оргструктурою, мають численні філіали і дочірні компанії, або здійснюють різноманітні види діяльності, маючи складні кооперовані поставки.

Власник підприємства може здійснювати такі види контролю:

• попередній;

• поточний;

• наступний.

Постановка попереднього контролю з боку власника полягає в розробці та затвердженні всіх необхідних документів (від статуту до внутрішніх документів), у вирішенні питання про кадровий склад виконавчих органів, про ревізійну комісію, про затвердження аудитора. Одночасно власник визначає мету бізнесу, здійснює вибір критеріїв його функціонування та встановлює систему контролю за використанням належних йому факторів виробництва. Він наділяє підприємство статутним капіталом, достатнім для забезпечення нормальної його роботи, визначає повноваження загальних зборів акціонерів (учасників) як вищого органу управління, його виключну компетенцію, фіксує права та обов’язки всіх учасників, визначає склад, джерела майна підприємства, повноваження по розпорядженню майном, встановлює порядок розподілу прибутку.

Так, власником ТОВ «Сніговик-24» є Остапчук Ю.М., який також виконує обов’язки директора підприємства.

Поточний контроль здійснюється в момент здійснення операції, визначення напрямів інвестиційних ресурсів тощо. Він попереджає можливі зловживання при одержанні та витрачанні коштів, сприяє дотриманню фінансової дисципліни, своєчасності фінансово-грошових розрахунків.

Поточний контроль прийняття рішень повинен відповідати інтересам власника. Він є ширшим, якщо власник працює самостійно, здійснюючи оперативне управління.

Найбільш розповсюдженим з усіх видів контролю є наступний контроль. Він включає в себе перевірку щорічного звіту про виробничу та фінансову діяльність, оцінку майна підприємства, перевірку дотримання фінансової дисципліни, аналіз фінансового стану. Наступний контроль здійснюється незалежною зовнішньою контрольною системою, яка відіграє активну роль в нагляді за операціями та практикою (Рада директорів, аудиторський комітет, ревізійна комісія).

Власником ТОВ «Сніговик-24» здійснюються всі види контролю, оскільки підприємство віднесено до малого бізнесу, кількість працівників (виконавців) невелика, вартість операцій незначна.

Підприємство під керівництвом власника виконує свої зобов’язання та щорічно отримує прибуток.

Для більш детального вивчення питання контролю в процесі практики розроблено Положення про ревізійну комісію (додаток 21).

Інвентаризація активів і зобов'язань, під час якої перевіряються їх наявність, документальне підтвердження і стан та дається оцінка, визначається ефективність застосування окремих принципів, методів і процедур бухгалтерського обліку і розробляються пропозиції щодо зміни окремих параметрів облікової політики на наступний звітний період (рік), проводиться перед складанням річної фінансової звітності підприємства, орієнтовно з 10 до 25 грудня, в обов'язковому порядку. Точний час і порядок її проведення, відповідальні особи визначаються керівником ТОВ «Сніговик-24» окремим письмовим розпорядженням (наказом) керівника.

Для проведення інвентаризаційної роботи на ТОВ «Сніговик-24» згідно Наказу про облікову політику створено постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі: головний інженер – Іванченко В.А. голова комісії; головний бухгалтер Клименко Н.О. - член комісії; менеджер з адміністративної діяльності Сліпцов І.Ю. - член комісії (додаток 10).