" Вогнестійкість будівель та споруд"
4.1. Загальні відомості про будівлі і споруди
Будівлею називається наземна споруда, яка має внутрішній закритий простір і призначена для виконання побутових, громадських, виробничих або сільськогосподарських функцій.
Всі інші споруди, які не відносяться до будівель і призначені для виконання технічних завдань, відносяться до інженерних споруд (мости, градирні, естакади, димові труби, резервуари, водонапірні башти).
Класифікація будівель за призначенням:
П о п о в е р х а х:
Одноповерхові;
Малоповерхові - 2-3 поверхи;
Багатоповерхові - від 5 до 9 поверхів;
Підвищеної поверховості - 10 - 16 поверхів;
Висотні - 17 - 25 поверхів .
При визначенні поверховості будівлі враховуються тільки надземні поверхи, які розташовані над рівнем землі.
Цокольний поверх (напівпідвальний) - поверх, відмітка підлоги якого заглублена по відношенню до поверхні землі менше ніж на половину.
Підвальний поверх - поверх, відмітка підлоги якого заглублена по відношенню до поверхні землі більше ніж на половину.
Мансардний поверх (мансарда) - поверх, який розміщується всередині горищного простору.
По конструктивній схемі виконання:
Безкаркасні з несучими продольними стінами;
Безкаркасні з несучими поперечними стінами;
Каркасні з неповним каркасом;
Каркасні рамні з повним каркасом;
Блочні
4.2. Основні елементи будівель.
Будівельна конструкція - це елемент будівлі або споруди, який виконує огороджувальні або сумісні (несучі і огороджувальні) функції.
До основних будівельних конструкцій відносяться: фундаменти, стіни, окремі опори, перегородки, перекриття, дахи, сходи, вікна, двері, ворота, колони, будівельні ферми, балки.
Фундаменти - конструкція будівлі (споруди), яка розташована нижче поверхні землі і призначена для сприйняття і розподілу навантаження від всієї будівлі на її основу (грунт).
Матеріалом для фундаментів - є бетон, залізобетон, бутове каміння, а іноді деревина.
За конструктивною схемою фундаменти бувають:
стрічкові, які розташовані по всій довжині стін;
стовбчасті, які влаштовують під окремо стоячі опори;
свайні - у вигляді окремо занурених у грунт залізобетонних стержнів, об'єднаних між собою зверху залізобетонною плитою.
Стіни - конструктивний елемент будівлі, призначений для огородження приміщень від зовнішнього атмосферного середовища та розподілу об'єму будівлі на окремі приміщення.
Стіни поділяються на: несучі, самонесучі і ненесучі.
Несучі - стіни, які крім власної ваги, сприймають ще інше навантаження (міжповерхові перекриття).
Самонесучі - стіни, які опираються на фунтамент і несуть навантаження тільки від власної ваги.
Ненесучі (навісні) - стіни, які не опираються на фундамент, а передають навантаження від власної ваги в межах поверху на інші елементи будівлі (колони).
Перегородка - внутрішня ненесуча стіна призначена для розподілу поверху будівлі на окремі приміщення.
За матеріалом і способом зведення, стіни і перегородки поділяються на:
кам'яні (із мілкоштучних елементів);
панельні (із блоків і панелів);
монолітні (залізобетонні);
дерев'яні.
Поведінка стін і перегородок, в умовах пожежі, залежить від їх товщини і матеріала виготовлення. Чим більше товщина стін і перегородок, тим довше при пожежі вони зберігають свої несучі і огороджувальні функції.
Дерев'яні стіни і перегородки сприяють розповсюдженню вогню в суміжні приміщення та поверхи. Особливо незадовільно поводять себе, при пожежі, каркасні дерев'яні стіни і перегородки, в цих конструкціях можливе приховане розповсюдження вогню по пустотах.
Опори і колони - несучі вертикальні стержневі елементи, які передають навантаження від перекриття на фундаменти.
В залежності від матеріалу бувають:
стійками (дерев'яні)
стовбами (кам'яні із штучних матеріалів)
колонами (сталеві і залізобетонні)
Оскільки стержневі опори і колони є несучими конструкціями будівель і споруд, то їх обвалення в умовах пожежі призводить до руйнування всієї будівлі або її частини.
Перекриття - горизонтальний, несучий конструктивний елемент, який спирається на стіни або опори, призначені для розподілу висоти будівлі по поверхах.
В залежності від матеріала, який використовується для основних несучих елементів, перекриття поділяються:
Найбільшу пожежну небезпеку становлять перекриття з використанням горючих матеріалів (каркаси). Повітряні прошарки в таких перекриттях сприяють прихованому розповсюдженню вогню. Тому повітряний простір в дерев'яних перекриттях з дерев'яним накатом розподіляють на відсіки шлаковими засипками з метою перешкоджання розповсюдженню вогню.
Дах - це верхня огорожа будівлі, яка призначена для захисту приміщень від зовнішніх кліматичних факторів (дощу, снігу, вітру) і сприймає навантаження від них та власної ваги.
Дах складається з несучої (стропила, ферми, рами, арки, своди) і огороджувальної (покрівля) частин.
Покрівля, яка виконана разом з перекриттям верхнього поверху, називається сумісним дахом або сумісним покриттям.
Поведінка покриття, в умовах пожежі, залежить від виду і матеріалу виготовлення.
Вогнестійкими є покриття, несучі елементи яких виконані із залізобетону.
Дерев'яні несучі елементи при пожежі сприяють розповсюдженню вогню і обваленню.
Металеві елементи покриття швидко прогріваються до критичної температури, внаслідок чого конструкції обвалюються на значній площі.