Пожежна небезпека
виділення тепла
утворення іскор та дуг
Профілактика
ретельне зєднання проводів та кабелів (пайка, зварювання, опресовка або використання спеціальних зажимів)
контакти повинні бути певної маси та площі (для охолодження)
луження контактів з міді, латуні, бронзи … (захист від окислення)
контроль за щільністю прилягання контактів
Апарати захисту не спрацьовують
при наявності великих перехідних
опорів
Іскріння та електрична дуга
Будь яка електрична іскра або дуга є наслідок проходження електричного струму через повітря.
Іскріння спостерігається при розімкненні електричних мереж під навантаженням, при пробої ізоляції між провідниками, при роботі електричних машин – між щітками і колектором (контактними кільцями), при наявності поганого контакту в місцях зєднання та окінцювання проводів і кабелів.
Під дією електричного поля повітря між контактами іонізується, і при достатній величині напруги, виникає розряд, який супроводжується світінням повітря і тріскотом (тліючий розряд).
З підвищенням напруги тліючий розряд переходить в іскровий, а при достатній потужності, іскровий розряд може бути у вигляді електричної дуги.
Профілактика
частини які іскрять необхідно закривати кожухами, ковпаками, заповнювати інертними газами або маслом
виносити частини які іскрять за межі приміщень
правильно окінцьовувати і з’єднувати провідники
контроль за станом щіток електричних машин, контактів вимикачів, рубильників, магнітних пускачів.
Віхрові струми
Відомо, що при перетинанні замкнутого провідника магнітними силовими лініями, в ньому індукується електричний струм. Струми, які індукуються в масивних металевих тілах при перетинанні їх магнітними силовими лініями, називаються віхровими струмами (струмами Фуко).
Внаслідок виникнення віхрових струмів (якорі електродвигунів, сердечники трансформаторів та електромагнітів) виділяється певна кількість тепла.
Віхрові струми можуть бути дуже великими і сильно нагрівати сердечники машин і апаратів, що призводить до порушення ізоляції провідників і їх займання.
Усунути повністю віхрові струми неможливо, але зменшити можливо і потрібно.
Профілактика
якорі та сердечники електричних машин і апаратів набирають з окремих тонких (0,35 – 0,5 мм)штампованих листів сталі, розташованих по напрямку магнітних силових ліній та ізольованих один від другого.
9.2. Види електронагрівальних приладів, їх пожежна небезпека та протипожежний режим при експлуатації.
За своїм призначенням побутовi електронагрівальнi прилади подiляються на електроприлади для опалення, нагрiву води, приготування їжi, прання, на електро паяльники та електроприлади для iнших цiлей.
Електрокаміни вiдносяться до найбiльш багаточисельного виду вiтчизняних електронагрiвальних приладiв. Половина з них вiдноситься до малопотужних (до 0.5 кВт) настільних моделей, решта електрокамiни потужнiстю 1квт та більше.
Електрорадіатори вiдносяться до низькотемпературних неогороджених приладів, з великою площею робочої поверхнi бiльше 1 кв.м на 1 кВт - допускаючи безпосереднє доторкання.
Електроконвектори поруч з електрорадiаторами i електрокамiнами вiдносяться до самих популярних електронагрiвальних приладiв. Це пояснюється двома причинами: експлуатаційними перевагами електроконвекторiв (вiдсутностi iнерцiйнностi - одразу пiсля ввімкнення з'являється гаряче повiтря, з вiдносно низькими температурами на бокових поверхнях конвектора, що дозволяє виробляти його без огородження, безшумнiстю в роботі, тощо), а також особливостями конструкцiї приладу (простотою деталей та вузлiв, малою кiлькiстью комплектуючих виробiв)
Iнфрачервоними обігрівачами називають електронагрiвальнi прилади з нагрiвачами, які мають температуру нагрiвання нижче температури видимого свiчення ( для металiв до 500-550° С), при якому iнфрвчервоне випромiнювання є практично єдиним видом випромiнювання. Крiм випромiнювання, тепло електрнарiвального елемента вiддається конвекцiєю, частка якої зростає в мiру зниження температури робочої поверхнi; при температурi 80-100° С (в залежнiстi вiд виду поверхнi) обидвi складаючі тепловiддачi майже однаковi. Вiдсутнiсть видимого свiчення обумовлює ряд конструктивних особливостей iнфрачервоних нагрiвачів. Огороджування струмоведучих деталей повинне мати бiльш мiлкi комірки.
Електротепловентилятори (ЕТВ) поєднучи в собi функцiї вентилятора та нагрiвального приладу, знаходять широке використання для нагрiвання житлових примiщень. ЕТВ класифiкуються за призначенням (стацiонарнi, переноснi), по виготовленню (настольнi, напольнi, настiннi, унiверсальнi), за видом нагрiвального елемента (вiдкритий, закритий), системi регулювання потужностi нагрiвача та продуктивності вентилятора, наявностi терморегулятора та спецiальних пристроїв (аварiйний вимикач, термообмежувач, таймер, сигнальна лампа).
Разробка струмопровiдної фарби з вiдносно невеликим питомим опором дозволяє споживати напругу живлення нижче 50 В i використовувати її для електронагрiвання примiшень. Пегмент фарби складається з частин графiту i сажi, ось чому фарба має чорно-сiрий колір, на неї накладають шар звичайної декоративної фарби чи наклеюють шпалери. При використаннi в якостi зв'язуючої органiчної речовини i полiмерних матерiалів отримуються фарби, якi мають необхiднi якостi при температурi 70° С.
До електроприладів для прасування вiдносять електропраски, прасувальнi машини (електронагрiвальнi пристроi для прасування з приводом).
Електропаяльники та прилади для зварювання полiетиленової плiвки вiдносять до побутових електроприладів спецнагрiву.
Комплекс електроприладів для приготування їжі включають в себе такі прилади: електроплити, жарочнi електрошафи, електрокаструлi, електрокавоварки тощо.
Пожежна небезпека побутових електронагрівальних приладів обумовлена наявністю в них електронагрівальних приладів які по умовах своєї роботи або в наслідок порушення вимог експлуатації нагріваються до температури яка здатна привести до запалення оточуючого горючого середовища.
Пожежна безпека даних пристроiв досягається дотриманням та виконанням нормативних та режимних заходів, які передбачені Правилами пожежної безпеки в Україні:
п.5.1.5 В мережах в якi вмикаються тепловиробляючi пристрої необхідно передбачати захист від перевантажень та коротких замикань. Плавкi вставки запобіжників повиннi бути калібровані, із зазначенням номінального струму вставки на клеймі.
п.5.1.18 Температура зовнішньої поверхнi електроопалювальних приладів в найбільш нагрітому місцi в нормальному режимi роботи не повинна перевищувати 85°С. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів та будівельних конструкцій повинна бути не менше 0,25 м (якщо більша відстань не встановлена іншими керівними документами).
п.5.1.19 Для опалення невеликих приміщень в тому числi підприємств торгівлi (кіоски, ларки), пересувних будівельних вагончиків та.ін. можуть використовуватись маслянi радіатори та нагрівальнi електропанелi типу РБЕ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та ін. з закритими нагрівальними елементами. Такi радіатори та електропанелi повиннi мати справний індивідуальний електрозахист та терморегулятор.
п.5.1.20 Новi підключення різних струмоприймачів (електродвигунів, нагрівальних приладів та iн.) необхідно проводити з урахуванням необхідного струмового навантаження електромережі.
п.5.1.27 Не дозволяється:
експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що в процесi експлуатації втратила захиснi властивості, ізоляцією ;
застосування саморобних подовжувачів, якi не відповідають вимогам ПУЭ,що висуваються до пересувних (переносних) електропроводок ;
застосування для опалення приміщення саморобного електронагрівального обладнання або ламп розжарення;
користування пошкодженими розетками та іншими електровиробами;
залишення без догляду при виходi з приміщення, квартири увімкнених в електромережу нагрівальних приладів ;
складування горючих матеріалів на відстанi не менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами ;
використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих підставок.