§3. Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні

Громадською організацією за Законом України „Про об’єднання громадян” (ст.3) є об’єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних і інших загальних інтересів.

Згідно зі ст.9 Закону “Про об’єднання громадян” громадські організації створюються і діють з всеукраїнським, місцевим або міжнародним статусом. До всеукраїнських громадських організацій належать об’єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей, до місцевих – об’єднання, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону, до міжнародних – організації, чия діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій – 15-річного віку. Рішення про заснування громадської організації приймається установчим з’їздом (конференцією) або загальними зборами.

Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України.

Згідно зі ст.5 Закону України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 р. індивідуальними членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 35 років, а дитячих громадських організацій – особи віком від 6 до 18 років. Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій тільки за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує 1/3 загальної кількості членів; у складі виборних органів молодіжних та дитячих громадських організацій кількість осіб старшого віку теж не може перевищувати 1/3 членів виборних органів.

На відміну від політичних партій, громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства. Крім того, в діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени.

Громадська організація діє на основі статуту, який повинен містити: 1) назву громадської організації (відмінну від існуючих), її статус та юридичну адресу; 2) мету та завдання громадської організації; 3) умови і порядок прийому в члени громадської організації, вибуття з нього; 4) права і обов’язки членів (учасників) громадської організації; 5) порядок утворення і діяльності статутних органів громадської організації, місцевих осередків та їх повноваження; 6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадської організації, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; 7) порядок внесення змін і доповнень до статуту громадської організації; 8) порядок припинення діяльності громадської організації і вирішення майнових питань, пов’язаних з її ліквідацією. Крім того, у статуті можуть передбачатися інші положення щодо особливостей створення і діяльності громадської організації, однак він не повинен суперечити законодавству України.

Легалізація (офіційне визнання) громадських організацій є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Міжнародні громадські організації підлягають обов’язковій реєстрації Міністерством юстиції України. Діяльність громадських організацій, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. У разі реєстрації громадська організація набуває статус юридичної особи.

Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані громадської організації користуються правом: виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права; представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах; брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо); ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об’єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні; створювати установи та організації; одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; вносити пропозиції до органів публічної влади; розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі; засновувати друковані засоби масової інформації; засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

Громадська організація може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності. Вона набуває право власності на кошти та інше майно, передане їй засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

Кошти та інше майно громадських організацій, в тому числі тих, що ліквідуються, не може перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави. Право власності об’єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з’їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами.

За порушення законодавства до громадської організації можуть бути застосовані такі стягнення: попередження; штраф; тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; тимчасова заборона (зупинення) діяльності; примусовий розпуск (ліквідація). Попередження виноситься легалізуючим органом або прокурором, а всі інші стягнення накладаються тільки в судовому порядку за поданням легалізуючого органу чи прокурора.