- •Розділ vіі територіальна організація влади в україні
- •Глава 1. Територіальний устрій України
- •§1. Форма державного устрою України
- •§2. Поняття та система адміністративно-територіального устрою України
- •§3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •§4. Столиця України - місто-герой Київ: особливості політико-правового статусу
- •Глава 2. Конституційно-правовий статус центральних і місцевих органів виконавчої влади в Україні
- •§1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: система, порядок формування
- •§2. Місцеві органи виконавчої влади, їх конституційно-правовий статус
- •Глава 3. Конституційно-правовий статус органів влади Автономної Республіки Крим
- •§1. Конституційно-правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§2. Правовий статус виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- •Глава 4. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •§1. Поняття та принципи місцевого самоврядування в Україні
- •§2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •§3. Конституційно-правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування, їх органів та посадових осіб
- •§4. Конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад
- •§5. Конституційно-правовий статус виконавчих органів місцевого самоврядування
- •§6. Конституційно-правовий статус органів самоорганізації населення
- •§7. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Контрольні питання до Розділу vіі:
§2. Поняття та система адміністративно-територіального устрою України
Для позначення політико-територіальної організації держави паралельно з терміном «державний устрій» вживається термін «територіальний устрій» (внутрішній поділ території держави на окремі територіальні одиниці, статус цих одиниць і форма їхніх правових відносин між собою та з державою в цілому).
До політико-територіальних належать територіальні одиниці, що характеризуються певною політичною самостійністю, мають окремі атрибути державності (конституцію, власне законодавство, систему органів державної влади, громадянство тощо), що дає підстави визначати їх статус як державоподібних утворень (наприклад, суб’єкти федерації, політичні автономії).
Самоврядні – такі територіальні одиниці, що слугують просторовою (територіальною) основою місцевого самоврядування.
Адміністративно-територіальні одиниці – штучно створені центральною владою одиниці з метою визначення просторових меж для діяльності місцевих органів державної влади.
Водночас територіальний устрій держави не можна зводити до її територіального (адміністративно-територіального) поділу, ці поняття співвідносяться як загальне і часткове, останній становить лише географічну основу територіального устрою.
У Конституції України (ст. 133) для характеристики територіального поділу України вжито термін «адміністративно-територіальний устрій», що відображає реальний статус територіальних одиниць України, переважна більшість яких має характер саме адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких здійснюється централізоване пряме державне управління через місцеві державні адміністрації.
В Основному Законі закріплено засади територіального устрою України:
єдність і цілісність державної території;
поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади;
- збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їхніх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій (ст. 132).
Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Ці територіальні одиниці розрізняються:
за географічними ознаками – на регіони (АРК, області, райони, міста-регіони Київ і Севастополь) та населені пункти (міста, селища, села);
за своїм статусом – на: адміністративно-територіальні одиниці (області, райони), самоврядні територіальні одиниці (міста, селища, села). Особливий статус територіальної автономії має АРК, а райони в містах характеризуються ознаками як адміністративно-територіальних, так і самоврядних одиниць;
за місцем у системі адміністративно-територіального устрою України - на територіальні одиниці вищої ланки — Автономна Республіка Крим, область, міста республіканського підпорядкування (міста Київ і Севастополь); середньої ланки— район, місто обласного підпорядкування; низової ланки — місто районного підпорядкування, селище (селище міського типу), село, сільрада, селищна рада.
На 2005 р. систему адміністративно-територіального устрою України становили: Автономна Республіка Крим; 24 області; 2 міста загальнодержавного значення (Київ і Севастополь); 490 сільських районів; 118 районів у містах; 455 міст, із них міст обласного значення (республіканського в Автономній Республіці Крим) - 176, районного значення -279; 885 селищ міського типу; 28573 села.