Лабораторно – практична робота № 8

Дата : ______________________

Тема роботи : Розробка конструкції деталей рукавів та комірів відповідно до ескізу моделі.

Мета роботи: Вдосконалення практичних навиків по розробці креслень деталей одягу відповідно до ескізу нової моделі.

Інструменти та прилади: журнали мод, лекала основних деталей виробу, приладдя для креслення, ножиці, папір для креслення, калька.

Х І Д Р О Б О Т И

1. Розробка ескізів моделей (2 моделі).

2. Складання опису зовнішнього вигляду моделі.

3. Внесення фасонних змін в основну схему креслення конструкції відповідно до моделі.

4. Оформлення креслень деталей одягу відповідно до ескізу нової моделі.

5. Зробити висновки по роботі. Методичні вказівки

Для виконання лабораторно – практичної роботи студент повинен знати навчальний матеріал по темі: «Технічне моделювання. Методи розробки конструкції виробів на основі ескізу або моделі». Дану роботу учень виконує самостійно, користуючись приведеними нижче рекомендаціями. В даній роботі можна виконати розробку драпіровок, підрізів, складок різних видів на деталях рукава та комірах. Відповідно до запропонованого ескізу моделі необхідно нанести фасонні лінії та виконати моделювання для отримання бажаної форми деталей, використовуючи відомі способи моделювання на площині, а також методи розширення та звуження деталей.

Модельні перетворення конструкції вшивного рукава необхідно виконувати, зберігаючи наступні якісні характеристики базової конструкції:

1) орієнтацію рукава у виробі відповідно до напряму руки, тобто взаємозв'язок монтажних точок пройми і оката у області вершин переднього і заднього згинів рукавів; це забезпечується роздільним моделюванням верхніх і нижніх ділянок оката рукава відповідно до модельних перетворень верхніх і нижніх ділянок пройми;

2) зібрання конструкції рукава до стану шаблону з створенням модельних ліній

згинів в результаті з'єднання монтажних точок подовжніх зрізів рукава, що гарантує відсутність перекосів і закручування рукава в готовому виробі.

Моделювання комірів. В залежності від силуету виробу визначається форма коміра, який складається з двох частин: стійки і відльоту. Форма коміра залежить від висоти стійки. Комір без стійки або зі стійкою до 1 см має плосколежач форму (рис.131е), напівстоячий має висоту стійки до 2 см, стояче-відкладний - висоту стійки 2,5-3,5 см, стоячий - висоту стійки 3,5-5 см і вище. Ступінь прилягання коміра до шиї залежить від форми вирізу горловини.

Нагрудну виточку тимчасово закрити або перемістити за моделлю. Контури деталей обвести з креслення на аркуш паперу. Визначити за моделлю вид застібки

(однобортний, двобортна і т.д.) і форму вирізу горловини (V-подібний, круглий, овальний, каре і т.д.). Оформити горловину і застібку. Визначити висоту стійки коміра.

На кресленні основних деталей студент повинен проставити контрольні позначки. Позначити направлення нитки основи.

Учень має дати назви основних деталей крою плечового виробу..

Результати роботи оформити в ЗОШИТІ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ РОБІТ (14).

Висновки по роботі: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________