- •1. Визначення поняття «принципи адміністративного права»
- •2. Класифікація принципів адміністративного права
- •3. Принцип верховенства права як основоположний принцип адміністративного права та його співвідношення з принципом законності
- •4. Зміст принципу верховенства права
- •5. Зміст і основні критерії (вимоги) принципу верховенства права
- •6. Зміст принципу законності, його співвідношення зі змістом принципу верховенства права
- •7. Концепція належного урядування
- •8. Принципи належної адміністрації
- •9. Стандарти належної адміністрації
- •10. Зміст базових (матеріальних) принципів належної адміністрації
- •11. Зміст процедурних принципів належної адміністрації
11. Зміст процедурних принципів належної адміністрації
• Запити приватних осіб — усім приватним особам надається право
подавати запити до суб’єктів публічної адміністрації з клопотанням про прийняття одного або кількох адміністративних актів, положення яких охоплюватимуться компетенцією цих суб’єктів; у випадку, коли такий запит поданий до суб’єкта, який не має відповідної компетенції, отриму¬вач зобов’язаний направити його компетентному суб’єкту, якщо компе¬тентний суб’єкт є частиною того ж органу публічної влади, і повідомити заявника про таку дію; всі запити про прийняття індивідуальних рішень, подані до суб’єктів публічної адміністрації, засвідчуються письмово із зазначенням часу, протягом якого рішення буде прийнято; якщо суб єкт публічної адміністрації може відповісти невідкладно, письмове засвід¬чення не буде потрібним. _
• Право приватних осіб бути вислуханими перед прийняттям ін¬дивідуальних рішень — якщо суб’єкт публічної адміністрації має намір з власної ініціативи або на запит приватної особи прийняти адміністра¬тивний акт, що прямо або опосередковано зачіпатиме права приватних осіб, таким особам обов’язково надаватиметься можливість взяти участь у процедурі та бути вислуханими протягом розумного строку; приватні особи мають право викласти свої погляди письмово або усно, за необхід¬ності — за допомогою представника за їх вибором.
• Право приватних осіб бути залученими до прийняття певних нерегулятивних рішень — якщо суб’єкт публічної адміністрації пропо¬нує прийняти нерегулятивне рішення, яке може зачепити інтереси неви- значеної кількості осіб, він зобов’язаний дотриматися процедур, що за¬безпечують їх залучення до процесу прийняття рішення за допомогою проведення консультацій та громадських слухань.
• Оплата адміністративних актів — витрати, понесені приватними особами на оплату суб’єктам публічної адміністрації за прийняття адмі¬ністративних актів, мають бути справедливими та обґрунтованими.
• Форма адміністративних рішень — адміністративні акти мають бути сформульовані простою, зрозумілою мовою, що легко сприймається приватними особами, яким вони адресуються; зазначення відповідних підстав є обов’язковим для будь-якого несприятливого адміністративного акта, прийнятого щодо приватних осіб, із зазначенням правових та фак¬тичних підстав, виходячи з яких було прийнято рішення.
• Опублікування адміністративних актів — адміністративні акти мають бути опубліковані з метою забезпечення наявності у осіб, інтереси яких зачіпаються такими рішеннями, чітких і зрозумілих відомостей про ці акти, що може бути зроблено у формі персонального повідомлення або опублікування у звичайний спосіб; про прийняті адміністративні акти персонально повідомляються зацікавлені особи, крім випадків, коли мож¬ливе лише опублікування у загальний спосіб. У всіх випадках мають бути зазначені строки подання скарг на прийнятий адміністративний акт.
• Вступ у силу (набуття чинності) адміністративних актів — адмі¬ністративний акт не може мати ретроспективного ефекту до дати, що передує його прийняттю та повідомленню або опублікуванню, крім ви¬падків, коли права та інтереси приватних осіб не зачіпаються або коли це необхідно за специфічними обставинами; адміністративні акти не мо¬жуть виконуватися до того часу, доки особи, щодо яких вони прийняті, не повідомлені про це; акти про встановлення правил не можуть викону¬ватися до того часу, поки вони не були належним чином опубліковані.
• Виконання адміністративних актів — суб’єкти публічної адміні¬страції несуть відповідальність за виконання своїх власних актів; має бу¬ти встановлена система адміністративних і кримінальних санкцій для забезпечення поваги приватних осіб до рішень суб’єктів публічної адмі¬ністрації; суб’єкти публічної адміністрації повинні надавати приватним особам розумний строк для виконання покладених на них обов’язків, окрім невідкладних випадків, за яких вони повинні належним чином о᬴рунтувати відповідні причини для цього; примусове виконання суб’єкта¬ми публічної адміністрації має бути чітко прописано в законі, а приват¬ним особам, щодо яких воно застосовуватиметься, необхідно повідомити про процедуру та підстави для його проведення; заходи з примусового виконання мають бути пропорційними.
• Зміни в адміністративних актах — суб’єкти публічної адміністра¬ції можуть змінювати або скасовувати адміністративні акти за необхідно¬сті, що зумовлена публічним інтересом, або у випадках, коли права, що належать приватним особам, або їх інтереси зазнали шкоди
