5. Зміст і основні критерії (вимоги) принципу верховенства права

Сучасне тлумачення змісту й основних критеріїв (вимог) принципу верховенства права отримало закріплення, зокрема, у рішеннях Європей¬ського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ). За результатами проведеної систематизації його рішень, які містять положення про верховенство пра¬ва, до основних груп рішень, у яких сформульовано посилання на кон¬цепцію або принцип верховенства права, пропонується відносити:

• справи та прийняті ЄСПЛ рішення (узагальнено — рішення ЄСПЛ), що містять посилання на зміст, юридичне значення концепції та/або прин¬ципу верховенства права в узагальненому значенні;

• рішення ЄСПЛ, у яких містяться вимоги щодо якості закону, зокре¬ма щодо законного обмеження здійснення прав та свобод людини;

• рішення ЄСПЛ, у яких розглядаються різні аспекти доступу до су¬ду та справедливого судового розгляду, що забезпечуються спеціальним механізмом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) та відповідають принципу верховенства права;

• рішення ЄСПЛ, у яких встановлені межі дискреційних повнова¬жень і вимоги щодо обмеження свавілля органів публічної влади відпо¬відно до принципу верховенства права;

• рішення ЄСПЛ, що містять вимоги щодо ефективного контролю за реалізацією прав і основоположних свобод людини, що гарантуються Конвенцією і пов’язуються насамперед з реалізацією принципу верховен¬ства права.

Приклади тлумачення змісту принципу верховенства права у рі¬шеннях ЄСПЛ:

У справі «Крюслен проти Франції» від 24 квітня 1990 року (Тпе Сазе ої Кгизііп V. Ргапсе) визначено, що «вимога передбачуваності не роз¬рахована на те, що особа може «передбачити», коли влада планує вчинити певні дії, та, відповідно, скоригувати свою поведінку. Тому формулювання закону мають бути достатньо ясними та зрозумілими, з тим, щоб надати громадянам необхідну інформацію щодо обставин та умов, за яких публічна влада наділяється повноваженнями для прихованого та потенційно небезпеч¬ного втручання у здійснення прав особи» . Також у цій справі зроблено висно¬вок, що «заявникові не було гарантовано мінімальний ступінь захисту, на який мають право громадяни в умовах верховенства права у демо-кратичному суспільстві» . Водночас втручання держави в реалізацію права заявника на повагу до приватного життя не може розглядатися як необгрунто¬ване, довільне або непропорційне щодо законної цілі, яка переслідується дер¬жавою (див. додатково справу «Грютер проти Нідерландів»).

У Справі Атииг проти Франції від 24 січня, 22 лютого та 20 травня 1996 р. (ТЬе Сазе ої Атииг V. Ргапсе) визначено, що «будь-яке позбавлен¬ня волі має бути проведено «у відповідності до процедури, визначеної зако¬ном»; стаття 5-1 у першу чергу встановлює, що будь-який арешт або затри¬мання повинні мати законне підґрунтя у національному праві; так само як і визначення «відповідно до закону» та «передбачено законом» у других части¬нах статей 8-11, адже вони також стосуються якості закону»

Принцип верховенства права виступає сучасним імперативом побудови правової держави. Його запровадження та утвердження є пріоритетним завданням розвитку будь-якої демократичної держави світу. На сьогодні принцип верховенства права вже не обмежується рамками національної правової системи. Його зміст (поряд з класичним розумін¬ням змісту та ролі конституційного принципу верховенства права у на¬ціональний правовій системі) набуває нових відтінків (аспектів) значень у зв язку, зокрема, з євроінтеграційними процесами, що відбуваються з другої половини XX ст.

А саме, принцип верховенства права пропонується розуміти як правовий принцип, сучасне розуміння якого сформувалося під впливом глобалізаційпих, міжнародних та євро¬пейських регіональних інтеграційних процесів, і в якому поєднується низка критеріїв (вимог), котрі, хоча й різня ться іа формою нормативно- правового опосередкування у національному законодавстві, але всі вони мають, перш за все, забезпечувати примат прав і свобод, законних інтере¬сів людини і громадянина у суспільстві, в тому числі у взаємовідносинах з органами публічної влади всіх рівнів, рівність усіх суб’єктів права пе¬ред законом, верховенство закону в системі актів законодавства країни, передбачуваність законів і дій органів державної влади тощо. Перелік сучасних критеріїв (вимог) щодо дотримання принципу верховенства права може бути сформульований па основі рішень ЄСПЛ.