Тема. Текст, його основні ознаки; стилі, типи мовлення. Стислий переказ тексту наукового стилю

Мета: удосконалити знання учнів про текст, його основні ознаки, закріпити вміння визначати тему й ідею висловлювання, ділити його на абзаци, складати план, створювати власні висловлювання різних ти­пів і стилів мовлення; розвивати культуру усного та писемного мовлення, багатство словника; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання

2. Колективна робота.

— Прочитайте висловлювання, зіставте І і II стовпчики. У якому з них розміщено текст? Свою думку аргументуйте. Визначте тему та ідею тексту, дайте йому заголовок.

Усі ми знаємо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. І якщо народиться вірш із голосом, не будемо перечити, хай зроста, пшениця бринітиме стиглим колосом, литаврами площ загудуть міста. У світі налічується близько трьох тисяч мов. Одні з них перебувають між собою у близькій спорідненості, інші більш віддалені одна від одної.

Мова — духовне багатство народу. «Скільки я знаю мов, стільки разів я людина»,— говорить народна мудрість. Та багатство, втілене в скарбниці мов інших народів, лишається для людини неприступним, якщо вона не оволоділа рідною мовою, не відчула її краси. Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, тим тонша її сприйнятливість до гри відтінків рідного слова, тим більше підготовлений її розум до оволодіння мовами інших народів. (В. Сухомлинський)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. Розгадування кросворда.

1. Стиль, для якого найхарактернішим є вживання слів у переносному значенні (Художній).

2. Тип мовлення, для будови якого притаманна схема: теза – аргументи – висновок (Роздум).

3. Розділ науки про мову, в основі назви якого лежить слово, що зводиться до лат. stilus «загострена паличка для писання» (Стилістика).

4. Слово, що походить від французького, яке в перекладі означає «полотно», «тканина» (Текст).

5. Стиль, що є засобом впливу на громадську думку (Публіцистичний).

6. Стиль, для якого характерні такі жанри, як реферат, дисертація, доповідь тощо (Науковий).

IV. Оголошення теми й мети уроку

1. Робота з таблицею «Стилі мовлення».1.

Стилі мовлення
Стилі	Функціональне призначення	Сфера використання	Основні ознаки
			Загальні	Лексичні	Граматичні
Розмовний	Функція спілку­вання	Щоденне спілку­вання	Невимушеність викладу, емоційність, експресив­ність	Загальновжи­вані, розмовні, просторічні, емо­ційно-забарвлені слова	Розповідь у минулому або теперішньому часі, звертання, зменшувально-пестливому
Науковий	Функція пові­домлення	Наукові праці, статті, підручники	Точність, яс­ність, лаконіч­ність	Термінологічні, абстрактні слова, загальновживані слова в їх конк­ретно-лексичних значеннях	Розповідне речення з логічно правиль­ним порядком слів, складне речення, речення з дієприкметником
Художній	Функція впливу	Твори художньої літератури	Художня образність	Емоційно-забарвлені слова, слова з переносним зна­ченням	Різноманітні граматичні засоби
Публіцис­тичний	Функція впливу	Репортажі, нариси, фейлетони, рецензії, кореспонденції	Відкрита ав­торська по­зиція, аргу-ментованість, емоційність	Суспільно-полі­тична лексика	Спонукальні, риторично-питальні ре­чення, звертання
Офіційно-діловий	Функція інформа­тивна	Ділові папери	Офіційність, чіткість, конкретність	Професійні сло­ва, назви доку­ментів	Стандартні мовленнєві моделі, складно скоро-чені слова, розповідні речення

2) Текст — це одиниця вищого порядку, ніж речення; об’єднання кіль­кох речень, що характеризуються смисловою, структурною, гра­матичною завершеністю і відповідним ставленням мовця до зміс­ту висловлювання.

Текст може бути надрукований, написаний чи зафіксований на маг­нітофонній стрічці, платівці, в пам’яті. Але незалежно від форми ви­раження він завжди повинен мати смислову цілісність, завершеність, взаємозв’язок і взаємообумовленість усіх його компонентів. Правиль­но оформлений текст завжди відзначається цілісністю теми, змісту й головної думки.