3.7.3. Вивчення обсягів та причин створення наднормативних товарних запасів

З метою недопущення затоварювання торговельного підприємства наднормативними товарами повинна систематично проводитись робо­та виявлення запасів таких товарів, визначення обсягів та причин їх утворення.

Передовсім, дана робота має проводитись по товарних групах та ви­дах товарів, швидкість реалізації яких має тенденцію до зменшення.

Обсяги утворення наднормативних запасів залежать не тільки від суб'єктивних факторів (якості організації роботи з формування това­рних запасів, досвід та професіоналізм робітників комерційних служб підприємства). Переважно утворення понаднормативних запасів пов’язане з важкопрогнозованими коливаннями обсягу та структури споживчого попиту на окремі види товарів, та товарні групи, зміненнями в моді, виникненням на ринку інших модифікацій цього ж то­вару за нижчими цінами або принципово нових видів товарів з кра­щими споживчими якостями, активною маркетинговою політикою конкурентів підприємства.

Основні об'єктивні та суб'єктивні причини утворення наднормати­вних товарних запасів наведено у табл. 28.

Обсяги утворення наднормативних товарних запасів визначаються на основі даних інвентаризації та оперативних звітів структурних підрозді­лів підприємства шляхом їх порівняння з встановленими нормативами.

Для виявлення причин затоварювання необхідно проводити спеці­альні обстеження (інтерв'ювання або анкетування оперативних робіт­ників (продавців), робітників комерційних служб, покупців та інше. Це дозволить оцінити структуру причин утворення наднормативних товарних запасів, здійснити їх ранжирування за ступенем зна­чущості.

Збір означеної інформації є основою для прийняття ефективних та дієвих заходів щодо зниження розмірів запасів до нормативного рівня.

Таблиця 28

Основні причини утворення наднормативних товарних запасів у торговельному підприємстві

Суб'єктивні причини	Об'єктивні причини
1. Помилки при визначенні обсягу поставки товарних ресурсів (невідповід­ність обсягу поставки обсягу попиту на товар).	1. Зміни обсягу та структури попиту в період між укладенням договору за­купки та фактичною поставкою товарів.
2.Помилки в формуванні асортименту товарів (невідповідність попиту за роз­мірами, фасонами, модифікаціями та іншими споживчими ознаками).	2. Порушення графіка, обсягів та асор­тименту поставки товарів.
3. Помилки при розробці графіка заво­зу та визначенні обсягу партії поставки (невідповідність періодичності поставки швидкості реалізації).	3. Низька якість товарів, поганий дизайн упаковки та інші характеристики.
4. Необґрунтована цінова політика (надмірно висока, неконкурентоспро­можна ціна за рахунок високої торго­вельної надбавки або неефективної по­літики закупок).	4. Моральне старіння товару, невідпові­дність моді та іншим потребам спожи­вачів.
5. Неефективна діяльність щодо форму­вання попиту або її відсутність.	5. Поява на ринку нових модифікацій або принципово нових товарів з кра­щими споживчими характеристиками.
6.Неефективна рекламна стратегія підприємства в цілому та стосовно окремих реалізованих товарів.	6. Низька платоспроможність спожива­чів.
7. Помилки в організації торгівлі (графік роботи, викладка товарів, фор­ма обслуговування, додаткові послуги та інше).	7.Підвищення гостроти конкурентної боротьби в районі діяльності підприєм­ства.