3.6.3. Експертні методи нормування

Метод експертних оцінок передбачає експертне (суб'єктивне) коригування розрахункових даних, отриманих в результаті використан­ня інших методів, з врахуванням очікуваних (прогнозованих) змін окремих факторів або закономірностей (тенденцій), що склалися.

Експертне коригування базується на особистісній (суб'єктивній) оцінці перспектив розвитку товарообороту, споживчого попиту, швидкості обігу товарів, на прогнозуванні наслідків змін факторів, що не мають кількісної оцінки.

До експертного методу звертаються в тому разі, якщо ставиться завдання, методи рішення якого невідомі, або коли отримання додат­кової інформації пов'язане з великими матеріальними чи трудовими витратами, тобто коли використання інших (більш об'єктивних) ме­тодів стає неможливе або неекономічне.

3.6.4. Економіко-математичні методи нормування

В основі методів цієї групи лежить застосування апарату матема­тичної статистики. Незважаючи на значну трудомісткість та склад­ність розрахунків (застосування ЕОМ для виконання необхідних роз­рахунків суттєво спрощує проведення обчислювальних процедур) еко­номіко-математичні методи все ширше використовуються в практичній діяльності по управлінню запасами, особливо на великих торговельних підприємствах та в гуртовій ланці.

Безліч реальних ситуацій обумовлює велику кількість варіантів нормування товарних запасів на основі застосування математичної статистики. Більшість з них базується на статистичному вивченні за­кономірностей зміни споживчого попиту, його розміру та структури; інших факторів, що визначають потребу підприємства в створенні то­варних запасів.

Простішим прикладом визначення нормативу запасів в сумі або днях є метод екстраполяції (трендовий метод), який переносить темпи, що склалися в минулому, на майбутнє.

При цьому норматив товарних запасів визначається на основі па­раметрів наступної функції:

де t - час спостережень за станом товарних запасів.

Більш: значним та перспективним є метод корелятивно-регре­сивного аналізу, який дозволяє визначити залежність рівня нормати­ву товарних запасів від факторів, що впливають на його. Рівень нор­мативу в цьому разі визначається, як значення функції:

де f|, f₂,..., f_n - фактори, що впливають на оптимальний розмір то­варних запасів при прогнозованому значенні факторів.

Доцільним для визначення нормативу товарних запасів є побудова оптимізаційних моделей з використанням різноманітних критеріїв оптимальності при визначенні систем і умов-обмежень.

Планування обсягу товарних запасів проводиться на основі роз­рахованих нормативів утворення запасів поточного зберігання, а та­кож виходячи з умов та потреб формування інших видів запасів (сезонного зберігання та дострокового завозу, цільового призначення).

Розрахунок суми товарних запасів (в цілому по підприємству та в розрізі окремих груп товарів) провадиться за формулою:

де ТЗ_пл - планова сума товарних запасів на кінець планового пері­оду;

Н_пз - норматив запасів товарів поточного зберігання, в днях обороту;

То - одноденний обсяг реалізації товарів у плановому періоді;

ТЗ_СЗ - сума запасів товарів сезонного зберігання та дострокового завозу, що планується;

ТЗ_ЦП - сума запасів товарів цільового призначення, що планується.

Ефективність розробленого плану формування товарних запасів оцінюється за допомогою системи показників ефективності, які були розглянуті вище.

При суттєвому зниженні показників ефективності використання товарних запасів в плановому періоді в розрахунки планового обсягу товарних запасів вносяться необхідні корективи. Незначне зниження цих показників припускається для забезпечення стійкості асортимен­ту та підвищення ритмічності здійснення торговельно-технологічного процесу, якщо ситуація в передплановому періоді не відповідає суча­сним потребам.

В окремих випадках план товарних запасів має забезпечувати підвищення показників обіговості та рентабельності товарних запасів.