1.3. Суб’єкти та об’єкти енергозбереження

Енергозбереження є не тільки науково-технічною, а і соціально-економіч­ною сферою діяльності, в ній заді­яно три суб’єкти – Замовник, Виконавець та Орган державного кон­т­ро­лю та регулювання діяльності двох попередньо вказаних суб’єктів.

Характеристики та обов’язки кожного суб’єкту енергозбереження – нас­тупні:

• Замовник. Як правило, Замовником робіт з енергозбереження є власник під­приємства або управляюча об’єктом структура (державна або приватна), яка упов­новажена у відповідності до свого Статуту розвивати підприємство в т.ч. і у напряму енергозбереження.

• Виконавець. Як правило, Виконавцем може бути науково-виробнича фірма, на­уково-дослідний інститут, проектний інститут, які мають потрібну кваліфікацію та ліцензію на виконання робіт з енергозбереження.

• Орган державного контролю. Органами державного контролю за діяль­ністю у напрямі енергозбереження є інспекції, агентства обласного або державного підпорядкування, що на базі існуючих державних документів (нормативів, положень, ДСТУ) контролюють рівень енергоспоживання промислових підприємств та енергогенеруючих станцій.

Обов’язки кожного із суб’єктів в сфері енергозбереження визначаються функціональними обов’язками, прописаними в Статуті кожного.

Обов’язки Замовника наступні:

• дотримуватися технологічного та теплоенергетичного регламенту експлу­а­та­ції обладнання та установок;

• контролювати фактичний рівень енергоспоживання підприємства (об’єкту);

• узгоджувати технічне завдання на удосконалення системи енергоспожи­ван­ня;

• приймати виконані роботи з енергозбереження.

Обов’язки Виконавця наступні:

• тримати в складі установи спеціалістів з енергозбереження відповідного кваліфікаційного рівня;

• мати в ресурсі установи комплект вимірювальних приладів;

• мати в ресурсі установи ліцензовані методики розрахунку теплоенергетич­них та теплотехнологічних систем промислових підприємств;

• мати ліцензію на виконання робіт з енергозбереження;

• розробляти технічне завдання на удосконалення системи енергоспоживання;

• Виконувати роботи з енергозбереження.

Обов’язки контролюючих органів (Інспекцій, Комітетів, Агентств) наступні:

• контролювати рівень енергоспоживання на промислових підприємствах;

• контровати додержання вимог, що регламентують рівень енергоспоживання;

• узгодження макропоказників та показників ефективності енергоспоживання.

1.4. Законодавство з енергозбереження.

Оскільки енергозбереження розглядається як один із пріоритетних напрямів в розвитку промисловості держави, воно підлягає державному втручанню в нас­тупних напрямах:

• в регулювання обсягів споживання ПЕР;

• в контролю за експлуатаційними показниками енергоспоживання;

• у формуванні умов державного сприяння роботам з енергозбе­ре­жен­ня;

• У адміністративному примусі до реалізації робіт з енергозбереження;

• У економічному заохоченні до реалізації робіт з енергозбереження;

У відповідності до цих напрямів в Україні вже розроблено і здійснюється робота з розроблення та уточнення державних стандартів – ДСТУ. Енергозбереження для основних промислових виробництв.

Примітка.

Згідно чинного законодавства в Україні додер­жан­ня стандартів не є обов’язковою справою для суб’єктів підприємницької ді­яль­­ності. Існуючі, та ті, що розробляються ДСТУ носять виключно рекомендаційно-інформаційний характер. Держава має право на­давати (або не надавати) певні преференції для суб’єк­тів, які дотримуються цих стандартів. На жаль (для енергозбереження) від­по­відний механізм заохочення до додержання ДСТУ суб’єктів ще не роз­роб­лено, але бажання розробити і втілити його у під­приємницьку діяльність суб’єктів економічної діяльності у орга­нів влади вже починає формуватися.