Розділ 3 організаційно-економічна характеристика господарства

Трудовий колектив підприємства складається з 8 постійних (генеральний і виконавчий директори, агроном, два трактористи, механік, гідротехнік, вагар, охорона) та 13 сезонних робітників. Основний прибуток господарство отримує від вирощування зернових і цибулі. Підприємство є успішним, так як окуповує всі затрати на вирощування сільськогосподарських культур і приносить високий чистий прибуток власникові господарства. Всі працівники регулярно отримують заробітну плату. Середня заробітна плата в господарстві складає 2000 грн.

Моїм керівником практики від господарства був призначений голова фермерського господарства Кішковський Сергій Володимирович. По прибуттю на підприємство мене офіціально працевлаштували на посаду агронома.

Для активного розвитку господарства його економічного та соціального зростання передбаченні такі напрямки:

1. Економічний розвиток господарства включає:

1.1. Впровадження новітніх технологій, методів і техніки у виробництво.

1.2. Реалізацію частини виробленої продукції з метою додаткових грошових надходжень у бюджет.

1.3. Впровадження інноваційного розподілу коштів на виробничі цілі ( ПММ, добрива, засоби хімічного захисту).

1.4. Впровадження нових перспективних і економічно обґрунтованих форм організації і оплати праці, з метою мотивації працівників господарства.

1.5. Поглиблення спеціалізації господарства, з врахуванням існуючого попиту та пропозиції на ринку сільськогосподарської продукції.

1.6. Цільове вирощування насінницьких посівів і реалізація елітного насіння, з метою забезпечення сільськогосподарських виробників якісним посівним матеріалом.

2. Соціальний напрямок розвитку господарства показаний:

2.1. Реалізацією працівникам господарства та пенсіонерам сільськогосподарської продукції по пільговим цінам, згідно колективного договору.

2.2. Надання матеріальної допомоги працівникам у випадках передбачених колективним договором ( на лікування, поховання.).

2.3. Надання можливості додаткового заробітку працівникам ( у вигляді сільськогосподарської продукції), при виконанні деяких видів робіт (збирання, вантаження картоплі, зернових, добрив).

2.4. Створення комфортних умов праці (проїзд на службовому транспорті; нормування змін залежно від виду і складності, умов робіт; наявність їдальні і низькі ціни на харчування).

Розділ 4 аналіз стану агрономічної служби в господарстві

4.1. Технологія вирощування основних сільськогосподарських культур, застосування інтенсивних та індустріальних технологій у господарстві, кормо виробництво та насінництво

Озима пшениця

Озима пшениця є найважливішою зерновою культурою. За посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Основне призначення озимої пшениці - забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні становить в середньому 13-15%, містить велику кількість вуглеводів, в тому числі до 70% крохмалю, вітамінів В_1, В_2, РР, Е та провітаміни А, Д, до 2% зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом. 400-500 г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) - у повноцінних білках, 50-60% - у вітамінах групи В, 80% - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі і залізі, на 40% - у кальцію.

В Україні поширені також сорти озимої твердої пшениці. Білка в ній 16-18%. Борошно твердих пшениць є незамінною сировиною для макаронної промисловості. Тверді пшениці використовуються для виробництва особливого сорту борошна - крупчатки та виготовлення вищої якості манної крупи. У тваринництві широко використовують багаті на білок(14%) пшеничні висівки. Озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі в чистому вигляді і в сумішках.

Озима пшениця є добрим попередником для інших культур і в цьому полягає її агротехнічне значення. Кращим серед непарових попередників є зернобобові культури, озимі по пару, рання картопля, кукурудза на силос, гречка, озимий ріпак тощо.

Після збирання попередника поле обробляють важкими дисковими боронами «Фрегат», які агрегатуються з К-701 на глибину 16-18 см та проводять оранку на глибину 20-22 см плугом ПЛН-5-35. Передпосівна культивація виконується на глибину 6-7 см культиватором КПС-4.

Під озиму пшеницю застосовують органічні та мінеральні добрива. Органічні добрива в господарстві не використовують, так як не розвинене тваринництво, а купівля його та транспортні витрати суттєво збільшують собівартість озимої пшениці. На весні по мерзлоталому ґрунту посіви підживлюють по методу Бузницького - вносять аміачну селітру 80 кг/га сівалкою СЗ-5,4.

Для сівби використовують насіння високої репродукції. Оптимальні строки сівби для озимої пшениці з 5 жовтня до 13 жовтня. Норми висіву встановлюють з урахуванням попередника, кущистості, строків сівби, якості насіння. Середня норма висіву в Степу становить 220 кг/га. Глибина загортання насіння 6-7 см. Сіють озиму пшеницю звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см. Сіють зерновою сівалкою СЗ-5,4. Після посіву проводять коткування ґрунту. Рано навесні поле боронують за допомогою ґрунтообробного агрегату БДТ-10,0.

Для боротьби з однорічними дводольними бур’янами в господарстві «Саванна» застосовували гербіцид Голд Стар в.г. 20г/га у фазі повного кущіння до з’явлення прапорцевого листка.

На початку травня (12.05.) посіви озимої пшениці обробляли фунгіцидом Рекс Дуо нормою 500г/га проти борошнистої роси, септоріозу листя та інших плямистостей, іржі (бура, стеблова та ін.), фузаріозу, церкоспорельозу, септоріозу колосу, також під час обприскування добавляли регулятор росту Вимпел нормою 200г/га.

На початку червня, а саме 10.06. посіви пшениці обприскували інсектицидами Нурел Д - 700 г/га і Децис Профі - 50 г/га проти клопа шкідливої черепашки, пшеничного трипсу і п’явиці.

Урожай збирають при повній стиглості прямим комбайнуванням вологість зерна 15%, а саме комбайном Джон Дір-9610. Роздільне збирання має переваги на високорослих і нерівно достигаючих, схильних до обсипання і вилягання, а також забур’янених посівах; пряме комбайнування при збиранні низькорослих зріджених та стійких проти обсипання перестиглих посівах. Зібране зерно очищують, сортують, при потребі сушать до вологості 14 -15%, при якій воно зберігається.

Передпосівний обробіток ґрунту під ярий ячмінь складається з культивації (КПС-4)на глибину заробки насіння (6-8 см). Посів проводиться зерновими сівалками (СЗ-3,6). Норма висіву складає 4 млн. шт./га схожих насінин, глибина заробки 6-8 см. При посіві вноситься N₁₅Р₁₅К₁₅. Догляд за ярим ячменем включає хімічні обробки від бур'янів та хвороб в період фази кущіння, від шкідників в період фази початку дозрівання. Збирання ярого ячменю починається при технічній стиглості культури та відповідних параметрах вологості. Комбайнування як пряме (комбайн ДОН-1500), так і роздільне. Скошування на звал проводиться за допомогою комбайнів СК-5 "Нива"+ЖРБ-4,2.

Озимий ячмінь

Зерно озимого ячменю, яке містить у середньому понад 12% білка, 2,1 жиру використовують як концентрований корм (1,2 кормові одиниці і 100 г. перетравного протеїну / кг ячменю), для виробництва круп, а також у пивоварній промисловості; солому і полову згодовують худобі у вигляді грубих кормів. Також він є складовою зеленого конвеєру.

Середня врожайність зерна озимого ячменю становить 34 ц/га. В Україні вона сягає 37 ц/га. У роки сприятливі для перезимівлі озимого ячменю вона становить 50-55 ц/га.

Озимий ячмінь — підвид Hordeum vulgaer L. шестирядний ячмінь, різновид palidum ser., має в трійках усі плодоносні колоски.

Основні морфологічні ознаки мало чим відрізняються від ознак більшості культур родини злакових ( озима пшениця ). Але особливостям можна надати більшої уваги.

Зерно плівчасте, колоскові луски вузькі, колос солом'яно-жовтий. нещільний, ості довгі, зазубрені. Кількість членників колосового стрижня 10,5-13 на 4 см. Форма колоса чотиригранна, прямокутна; опушення колосового стрижня коротке або довге, повстяне. Ості довші за колос в 1,2-2 рази. Перехід квіткової луски у ость поступовий, іноді різкий. Зерно еліптичне; жовте, зененувате, зеленувато-жовте. Квіткова луска груба, середньогруба, середньозморшкувата; бічні жилка квіткової луски зазубрені. Основна щетинка на зерні довга, повстяна, волосиста, довговолокниста.

Кращими попередниками для озимого ячменю у сівозміні є чисті або зайняті пари, озима пшениця, зернобобові культури, кукурудза на зелений корм і силос. Залежно від попередників і забур'яненості поля проводять основну і передпосівну обробку ґрунту ( аналогічно підготовці ґрунту під озиму пшеницю)

Удобрення. Озимий ячмінь добре реагує на внесення мінеральних добрив, особливо азотних. Це пов'язано з його інтенсивним кущенням і наростанням вегетативної маси та коротким періодом засвоєння поживних речовин з ґрунту. Мінеральні добрива у нашій зоні рекомендовано вносити у нормі: після кукурудзи і озимих культур на південних чорноземах 90-60 кг д. р./га азоту, 60 кг д. р. /га фосфору і 30-45 кг д.р./ га калію; після зернобобових - по 30 кг д.р. /га азотних, 45-70 кг д.р./га калію та фосфору; на солонцюватих ґрунтах калій не застосовують. А взагалі добрива вносять з розрахунку на планований врожай та на основі агрохімічного аналізу ґрунту.

Фосфорні добрива до 90% від норми та повну норму калійних добрив використовують під основний обробіток ґрунту, близько 10% фосфорних добрив вносять при сівбі у рядки (Р_10-15). Азотні добрива вносять при розміщені ячменю після кукурудзи, стерневих попередників у два прийоми: половину норми - до сівби, половину у підживлення на весні у фазі кущення; після зернобобових - повну норму у весняне підживлення. На засолених ґрунтах урожайність ячменю значно підвищується при їх гіпсуванні, а на кислих - при вапнуванні. Сівба. Для сівби озимого ячменю використовують кондиційне насіння за схожістю не менше 92%, чистотою 98% та силою росту не менше 80%. Перед сівбою його протруюють та інкрустують використовуючі препарати Вітавакс (2-3 кг/т), Фундазол (2-3 кг/т), Гранозан (2-1,5 кг/т), прилипачі NaКМЦ (0,2 кг/т) або ПВС (0,5 кг/т).Для озимого ячменю має значення правильно встановлений строк сівби. При ранній сівбі він восени переростає, особливо після розміщення після кращих попередників, і втрачає зимостійкість; при запізнілій сівбі може увійти у зиму недорозвиненим зі зниженою морозостійкістю. Встановлено, що озимий ячмінь найкраще розвивається і витримує несприятливі умови зимівлі при сівбі через 10-12 днів після висівання озимої пшениці або під кінець висівання оптимальних строків її сівби. Типово озимі сорти ячменю слід висівати на 5-7 днів раніше ніж сорти “дворучки” (Тайна, Росава), яким властиве сильне переростання. Для типово озимих сортів ячменю оптимальними строками сівби у південих степових областях являються строки з 10 по 25 вересня. Сіють озимий ячмінь звичайним рядковим способом зерновими сівалками СЗ-3,6, СЗП-3,6 із залишенням технологічних колій. Застосовують також вузькорядну та перехресну сівбу. Норма висіву для нашого регіону становлять 3,5-4 млн. схожих насінин на 1 га (140-160 кг./га.), збільшуючи норму до 5 млн. (200 кг/га) при висіванні після стернових попередників і в суху осінь. Середня глибина загортання насіння 3-4 см. зі збільшенням на Півдні України до 6-7 см. Догляд за посівами. озимого ячменю в основному такий самий, як і за озимою пшеницею. Застосовують інтегровану систему захисту від хвороб і шкідників, знищують бур'яни, обробляють посіви ретардантами проти вилягання ячменю з використанням препаратів у дозах рекомендованих для озимої пшениці.Збирання. Збирають озимий ячмінь переважно роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна ( з вологість 20-30 %). Чистий, дружно достиглий, неполеглий ячмінь збирають прямим комбайнуванням. Після обмолоту зерно очищують і зберігають при вологості 14-15%.В господарстві, де я проходив практику використовують технологію вирощування озимого ячменю аналогічно технології вирощування озимої пшениці. Сорт Достойний. Збирання озимого ячменю проводили комбайном KLAAS-lexion450 при вологості зерна 14%.

Соняшник. Після збирання попередника було виконано дискування агрегатом БДВП-4,2 у 2 сліди. Через 10-14 днів виконували основний обробіток ґрунту згідно схеми досліду.

Під основний обробіток ґрунту було проведено внесення мінеральних N₃₀P₄₅. В якості добрив використовували сечовину та амофос. Внесення проводилось агрегатом МВУ-900.

Весняний обробіток ґрунту включав боронування та культивацію на глибину 8-10 см. Передпосівна культивація здійснювалась на глибину 6-8 см (Т-150К+3КПС-4). Норма висіву 70 тис. насінин/га. Регулювання густоти розміщення рослин соняшника здійснювалось за допомогою передаточного механізму висіваючого апарату сівалки СУПН-8.

Під час догляду за посівами ґрунт в міжряддях обробляли культиватором КРН – 5,6 на глибину 6-8 см.

Збирають соняшник прямим комбайнуванням за допомогою комбайнів KLAAS-lexion450.

Цибуля

Вирощування цибулі є досить складним процесом і вимагає від сучасного фермера глибоких знань в сфері агрономії. В наш час цибулю вирощують майже всі фермерські та приватні підприємства. В господарстві «Саванна» дана культура вирощується з року в рік з моменту його заснування. Спеціалісти підприємства добре ознайомлені з технологією вирощування цибулі. Роботу на полі розпочинають з осені проводять оранку на глибину 20-22 см лемішним плугом ПЛН-5-35, який агрегатується з МТЗ-892. Навесні поле культивують на глибину до 6 см використовуючи таку с-г техніку МТЗ-892+КПС-4. Безпосередньо перед посівом проводять прикочування ґрунту.

Насіння цибулі протруюють Престижем проти комплексу хвороб і шкідників з розрахунку: 100 кг насіння 1л препарату, також додають органо-мінеральне добриво Лейла 100г, насіння просушують і висівають. Сіють цибулю сівалкою точного висіву для мілко-насінних культур Agricola italiana в комплексі з МТЗ-1025,2 на глибину 3,5 см. Норма висіву становить 1270 тис шт./га. Спосіб сівби стрічковий (8 рядний). Разом з посівом демонтують систему краплинного зрошення, починаючи демонтажем лейфлетів і закінчуючи демонтажем насосної установки та фільтростанції.

Полив здійснюють через краплинну стрічку по клітинам СКЗ, через кожні 3-4 дні в залежності від погодних умов. В залежності від потужності фільтростанції, витрати поливної води коливаються в межах 30-40 л/с. Через деякий час проводять промивання системи краплинного зрошення ортофосфорною кислотою, яка також збагачує ґрунт на Р₂О₅.

Через кілька неділь після сходів на посівах цибулі проводять культивацію міжрядь на глибину 3-5 см міжрядним культиватором КРН-5,6, який агрегатується з МТЗ-892. В період вегетації культури по мірі потрібності, проводять ще одну культивацію.

Важливе місце у вирощуванні цибулі займає система захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, а також застосування мікродобрив.

Таблиця 4.1