11. Методи проектування мобільних роздавачів кормів

11.1. Загальні відомості.

Найбільш трудомістким та відповідальним процесом при отриманні продукції тваринництва являється роздавання кормів.

При використанні того чи іншого способу утримання тварин необхідно приймати необхідний тип кормороздавача. Зосереджуємо увагу на пересувних кормороздавачах. Використання кормороздавачів дозволяє значно підвищити продуктивність ферми, а також зменшити кількість обслуговуючого персоналу, що в кінцевому розрахунку дозволить зменшити собівартість продукції тваринництва.

Перед проведенням розрахунків технологічних, кінематичних, динамічних і міцнісних параметрів вузлів, деталей і машини в цілому проводиться аналіз використовуваних технологічних схем кормороздавачів, розглядаються вітчизняні та зарубіжні конструкції. Виявляються їх позитивні і негативні сторони. Зосереджується увага на найбільш прийнятих конструкціях. Подальше вдосконалення та покращення робочого технологічного та експлуатаційного процесу виконується з метою зменшення вартості отримуваної продукції.

11.2. Технологічний розрахунок мобільних роздавачів кормів

Як зазначалось вище, на тваринницьких фермах використовують, різні види роздавачів кормів в залежності від виду корму і способу утримання худоби. Слід зауважити, що головною перевагою мобільних кормороздавачів є те, що їх можна використовувати в різних приміщеннях, де знаходяться тварини. При виходу із ладу одного такого кормороздавача його без всяких зусиль можна замінити другим. Том головну увагу приділено розрахунку мобільних роздавачів кормів як, найбільш перспективних засобів механізації

Продуктивність кормороздавача.

Вихідними даними для проектування мобільного кормороздавача, є задана продуктивність , яка визначається формулою, т/ч.

(11.1)

де – кількість кормів, необхідна для розрахункового поголів'я, т;

– довжина фронту годування, тобто загальна довжина годівниць, наповнених кормом за один прохід кормороздавача, м;

– робоча швидкість руху кормороздавача, м/с.

Кількість корму, яка необхідна тваринам на одне годування згідно раціону, визначається за формулою:

(11.2)

де – кількість корму, необхідна тварині, кг;

– розрахункова кількість тварин.

Довжина фронту годування , м, за один прохід кормороздавача визначається

(11.3)

де – довжина одного кормомісця, м;

– кількість тварин, на одне місце.

Після підставлення (11.2) і (11.3) у (11.1) маємо, т/ч

(10.4)

11.3. Кількість кормороздавачів

Кількість кормороздавачів , необхідних для обслуговування голів худоби або птиці, визначають наступним виразом

(11.5)

де – кількість тварин на фермі;

– норма видачі на одну голову, кг;

– продуктивність кормороздавача за годину змінного часу, т/ч.

(11.6)

Коефіцієнт використання робочого часу кормороздавача визначається наступним відношенням

(11.7)

де – час, витрачений безпосередньо на роздачу корму;

– час, витрачений на непродуктивні (допоміжні) операції:

,

де – час доставки порожнього кормороздавача від місця утримання тварин до місця завантаження;

– час завантаження;

– час транспортування корму від місця завантаження до місця роздачі;

– час, витрачений на простоювання по технологічним причинам;

– час на технічне обслуговування;

– час на ремонт машини;

– час переїзду від однієї лінії роздачі до другої, якщо ємність кузова (бункера) забезпечує роздачу корму в декількох лініях. Кількість поголів'я тварин , які обслуговуються одним кормороздавачем за зміну, можна визначити за формулою

(11.8)

де – тривалість зміни (небажана більше 3 год.);

– кількість тварин в групі, якій доставляється корм за один рейс;

– число рейсів доставки і роздачі корму за день одній групі тварин.

Кількість корму, який доставляється кормороздавачем до місця годування, може бути визначено по даним технічної характеристики, яка є в довідковій літературі.