8.3. Вибір решета

Продукти подрібнення видаляються з камери через решітчасту поверхню. Тому чим більша площа останньої, тим більша її пропускна здатність. Товщина решіт, в залежності від виду матеріалу, що пере­робляється приймається 1,5...6 мм.

Частинки, що проходять через отвори решета завжди менші його діаметра.

Відношення розміру часток X, які можуть пройти через отвори, до його діаметра d_Q називається коефіцієнтом проходу решета (рис.8.4.). Тому необхідний розмір

Рис. 8.4. Схема для знаходження діаметра отворів в решеті

отворів решета знаходять приблизно на осно­ві потрібного степеня подрібнення частинок продукту як відношення

(8.14)

Коефіцієнт dj залежіть від швидкості молотків і діаметра камери подрібнення. В сучасних дробарках він знаходиться в межах

= 0,2...0,4

8.4. Система відводу і розподілення продуктів подрібнення

Сусанні дробарки зазвичай бувають обладнані системою пневма­тичного транспортування продуктів подрібнення (рис.8.5).

Рис 8.5. Технологічна схема дробарки з радіальною подачею

сипучий корм,

грубий корм,

подрібнений продукт,

повітря.

1 - змінне решето; 2 - відкидна кришка; З - барабан дробарки; 4 - ківш; 5 - трубопровід відводу повітря з циклону; 6 - ріжучий барабан; 7 - похилий транспортер; 9 - вентилятор; 10 - трубо­провід подрібненого продукту; 11 - циклон; 12 - шлюзова за­слінка; 13 - відвідний рукав.

До елементів цієї системи відносять: вентилятор з всмоктувальним і нагнітальним трубопроводами, циклон, шлюзова заслінка і зворотній повітропровід.

Їх розрахунок ведеться по витраті повітря q_П, що складає

м/с (8.15)

де - коефіцієнт вагової концентрації суміші. В нагнітальних уста. новках низького і середнього тиску = 0,5...5 . Для кормо пере-робних машин рекомендується приймати = 0,5...2.

Y _П - щільність повітря. За нормальних умов Y _П =1,29 кг/м³. По витраті повітря підбирають вентилятор. (Для пневматичного транспортування кормових матеріалів в більшості випадків приймають відцентрові вентилятори).

Діаметри всмоктувального і нагнітаючого трубопроводів (d_TP) знаходять з виразу

(8.16)

де V_П - швидкість повітря в трубопроводі, м/с.

Швидкість V_П знаходиться з умов витання частинок корму і при­ймається більше критичної швидкості V_кр , при якій не відбувається завал трубопроводу транспортувальним матеріалом.

V_П=(1,25...2,5)V_Kp (8.17)

V_кp можна приймати з літературних даних про аеродинамічні властивості продуктів подрібнення, наприклад, таблиця І або знаходять за емпіричною формулою

(8.18)

де М- середній розмір частинок (модуль) продуктів подрібнення, мм;

l_ч - їх довжина, мм;

W - вологість продукт, %.

Нагнітальний трубопровід з'єднаний з циклоном за допомогою дифузора, який забезпечує деяке зниження швидкості потоку при вхо­ді в циклон Vgjf • Встановлено що за умов розділення потоку швид­кість повітря на вході неповинна перевищувати Ю...15 м/с. Тому пе-

_еріз дифузора дещо більший за переріз нагнітального трубопроводу

(8.19)

При цьому

м/с (8.20)

В циклоні за рахунок розширення швидкість падає і складає ЗО...40% від V_BX , тому

(8.21)

Діаметр внутрішньої труби циклона знаходиться по формулі

(8.22)

Мінімально допустимі розміри циклона (згідно рис. 8.6) рекомендується приймати слідуючими

Діаметр зворотного повітропроводу, для з'єднання циклона з ка­мерою подрібнення, повинен бути не більшим d_TP, зазвичай прийма­ється по діаметру внутрішньої труби циклона D₀.

Рис. 8.6. Схема для розрахунку циклона

Розміри барабана шлюзової заслінки знаходять з рівняння його продуктивності

(8.23)

де l_б і d₆ - діаметр і довжина барабана шлюзової заслінки;

п_с - частота обертання барабана;

- щільність продуктів подрібнення, кг/м³;

- коефіцієнт заповнення барабана. В = 0,7...0,8.

Частота обертання барабана визначається з наступних міркувань. Оберти шлюзової заслінки мають обмеження. На рис. 8.4. позицією 12 показана ця заслінка, яка має 6 лопатів. Для повного звільнення між-лопатевого простору необхідно витримати певний час t за певний кут Wt повороту заслінки.

Представимо цей час відношенням

(8.24)

Кут Wt підраховується з урахуванням кількості лопатей z

(8.25)

Час вільного падіння частинки визначається в залежності від ви­соти падіння, яка співпадає з розміром радіуса R заслінки

(8.26)

де g - прискорення вільного падіння.

Кутова швидкість W шлюзової заслінки повинна бути в наступній залежності

(8.27)

Частота обертання барабана

(8.28)

На практиці величина п_с приймається в межах 0,5...1с^-1.

Доцільно приймати рівне співвідношення довжини заслінки з її діаметром d_б. Тобто І_б - d_б , тоді

(8.29)