7.9. Визначення потужності, необхідної для приводу живильника

Потужність на привід живильника складається з потужностей на привід горизонтального транспортера N_z, на привід притискного транспортера N_np і на привід вальців N_e:

N_ж=:N_г+N_np+N_в, Bт (7.51)

Розрахунки потужності на привід горизонтального і притискного транспортерів проводять з урахуванням типу транспортерів (стрічко­вий, ланцюгово-планчатий тощо), а також стискання продукту між транспортерами.

Потужність на привід вальців визначають за формулою:

Вт (7.52)

Де g - питомий тиск вальців на солому, , Н/м;

f - коефіцієнт тертя соломи по вальцях, f = 0,6 ...0,7.

В зв'язку з тим, що довжина транспортерів живильника незначне і основне навантаження на них - це опір матеріалу при його стискуван­ні між транспортерами, то потужність на їх привід попередньо можна Приблизно визначити за формулою:

Вт (7.53)

7.10. Розрахунки пневматичного вивантажувального пристрою

Витрати повітря визначають за формулою:

м³/с (7.54)

де Q - продуктивність подрібнювана, кг/с.

- коефіцієнт вагової концентрації суміші в трубопроводі, для низького і середнього тиску, = 0,5 ...5;

р_п - щільність повітря, р = 1,29 кг/м³.

В той же час Q_n визначають по другій формулі:

м³/с (7.55)

; де d_m - діаметр трубопроводу, м;

V_n - швидкість руху повітря в трубопроводі, м/с;

м/с (7.56)

де - критична швидкість руху повітря, визначаємо по таблиці.

Т аблиця. Критична швидкість руху повітря, м/с

М атеріали

С олома пшениці 12 ...19

Солома жита 6,4 ...8,4

С олома вівса 7,0 ...8,7

П олова гречана 0,92 ...2,73

П олова 0,67 ...3,1

Солома, різана довжиною до 100 мм 3,5 ...4,25

З елена маса різана 5,0 ...7,5

В тому випадку, коли машину використовують для подрібнення як соломи, так і зеленої маси, то розрахунки ведуть по зеленій масі.

Порівнюючи праві частини рівнянь (7.54) і (7.55) визначаємо діаметр трубопроводу:

м (7.57)

Для створення необхідної швидкості руху суміші повітря і матеріалу і для подолання опору в трубопроводі необхідно створити перепад тисків:

H = H_дин + H_cm, H/м² (7.58)

Динамічний тиск визначають за формулою:

Н/м² (7.59)

де - відношення середньої швидкості, = 0,65 ...0,85;

g — прискорення сили тяжіння, м/с² . Величину статичного тиску визначають таким чином:

Н_ст = Н_тд + Н_тр + Н_м, Н/м² (7.60)

де Н_під - витрати тиску на піднімання суміші маси і повітря, Н/м² ;

Н_тр- витрати тиску на тертя при транспортуванні суміші в трубо­проводі, Н/ м ; Н_м - витрати тиску в місцевих переходах (коліна, дифузор, дефлектор), Н/м ;

H_niд=(1+ ) · p_n · h,H/м² (7.61)

де h - висота транспортування суміші, м.

Н/м² (7.62)

Де l_і - довжина трубопроводу, м;

- коефіцієнт опору руху суміші, =(І,2...1,5) · .

(7.63)

(7.64)

де - коефіцієнт опору руху в переході, =0,16.

Потужність, яка необхідна для транспортування подрібненої маси визначається за формулою:

N = Q_H · H · g, Вт (7.65)