- •7. Методи проектування соломосилосорізок
- •7.1.Загальні відомості.
- •7.2.Визначення основних параметрів дискової соломосилосорізки з прямим лезом.
- •7.3. Визначення геометричних параметрів різального апарату.
- •7.5.Розрахунки штифтового подрібнювана
- •7.6. Розрахунок потужності на привід подрібнювана
- •7.7. Визначення геометричних і кінематичних параметрів живильника
- •7.7. Визначення діаметра вальців живильника
- •7.9. Визначення потужності, необхідної для приводу живильника
- •7.10. Розрахунки пневматичного вивантажувального пристрою
- •8. Методи проектування дробарок кормів
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Параметри подрібнювальної камери і ротора
- •2 Огірки Дерево 40
- •8.3. Вибір решета
- •8.4. Система відводу і розподілення продуктів подрібнення
- •8.5. Енергетичний розрахунок
- •Овес 1350 3,7 5,00±1.50 2,34 1,96
- •П шениця 1360 3,8 4,6 8,15 г орох 1360 6,3 10,7 3,66
- •С олома пшенична 12. ..19 с олома житня 6,4...8,4
- •9 . Методи проектування дозаторів кормів
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Барабанні і секторні дозатори
- •9.3. Стрічкові дозатори
- •9.4. Шнекові дозатори
- •9.5. Дискові і тарілкові дозатори
- •9.6. Відцентрові дозатори
- •9.7. Вібраційні лоткові дозатори
9.3. Стрічкові дозатори
Стрічкові дозатори використовують для дозування добре і пога-носипучих матеріалів. З боків стрічки встановлюють огородження, яке разом зі стрічкою створює жолоб, по якому рухається матеріал. Висота шару матеріалу в жолобі обмежується заслінкою. Швидкість руху стрічки повинна бути в межах 0.1...0.5 м/с.
При дозуванні поганосипучих кормів (подрібненої соломи, сіна, силосу тощо) товщину шару матеріалу регулюють бітерами або зчісуючими транспортерами, які також встановлюються над стрічкою.
Продуктивність стрічкових дозаторів визначають за формулою:
Q = b · h · v · · k, кг/с (9.6)
де b - ширина жолоба, м;
h - товщина шару матеріалу на стрічці, м;
v - швидкість руху стрічки, м/с; &- коефіцієнт заповнення жолоба (к=0.75...0.8). Регулюють продуктивність дозатора, змінюючи товщину шару h за допомогою заслінки або іншого засобу, а також змінюючи швидкість руху стрічки.
Потужність на привід стрічкового дозатора визначається за фор-I мулою:
Вт
(9.7)
де Nl - витрати потужності на переміщення корму, Вт;
N2 - витрати потужності на подолання тертя корму об бокові стінки жолоба, Вт;
- ККД механізму привода.
Вт
(9.8)
де L - відстань між осями барабанів, м;
Н - висота підйому продукту (для похилих дозаторів), м;
k6 - коефіцієнт, який враховує втрати потужності на опір барабанів, опір стрічки тощо, k6 =1,2.
N2 = h2 · g · p · f · kp · v, Вт (9.9)
ще h - товщина шару продукту, м;
l- довжина стінок жолоба, м;
f - коефіцієнт тертя корму об стінки; В
v - швидкість руху стрічки, м/с; j
kp - коефіцієнт рухомості корму.
(9.10)
де
-
кут
природного ухилу корму, рад.
9.4. Шнекові дозатори
Шнекові дозатори використовують для дозування практично для всіх видів кормів за виключенням стеблових. Вони можуть працювати як в горизонтальному так і в похилому положеннях.
По конструктивному виконанні вони можуть бути з одним гвинтом і подвійними, постійним і змінним кроком.
Продуктивність шнекових дозаторів визначається за формулою:
кг/с
(9.11)
де D - внутрішній діаметр кожуха шнека, м;
d - діаметр вала шнека, м; S-крокшнека, м; k - коефіцієнт заповнення шнека, к = 0.8...0.95.
Зміну продуктивності шнекового дозатора, в залежності від його конструкції, проводять зміною кутової швидкості, кроку, а також заслінкою над вхідним створом шнека.
Потужність на привід дозатора визначають за формулою:
Вт
(9.12)
де Lш - горизонтальна проекція робочої довжини шнека, м;
k - коефіцієнт опору переміщення корму в корпусі шнека;
Н- висота підйому корму, м;
КT - коефіцієнт, який враховує втрати потужності на тертя робочих органів, к = 1,1 ... 1,2;
- ККД механізму приводу.
9.5. Дискові і тарілкові дозатори
Ці дозатори призначені для видачі з бункерів малозернистих, ма-локускових і порошкових матеріалів. Вони являють собою плоску таріль, яка встановлена під бункером і обертається приводом. Між бункером і таріллю встановлюються рухома та нерухома манжети та ніж. По периметру тарілі встановлені огородження з вікном в місці розміщення ножа. Корм із бункера просипається на таріль і утворює на ній насипний конус матеріалу, частина якого при обертанні тарілі скидається ножем у вікно.
Продуктивність дозатора визначається за формулою:
кг/с
(9.13)
де Vk - об'єм матеріалу, що скидається з тарелі за один оберт, об'єм кільця, м3.
м3
(9.14)
де R0 - відстань від осі обертання до центра тяжіння перерізу кільця, м;
F k - площа поперечного перерізу кільця, м . При цьому
(9.15)
(9.16)
Кінцевою формулою продуктивності дозатора буде:
кг/с
(9.17)
де - кут природного ухилу матеріалу, рад.
Гранична швидкість обертання тарілі визначається з умов, що відцентрова сила інерції менше сили тертя:
Звідси
c-1
(9.18)
де f- коефіцієнт тертя матеріалу по тарілі;
R1 - максимальний радіус обертання часток, м.
Регулювання продуктивності тарілкових дозаторів проводиться за допомогою рухомої манжети, змінюючи положення ножа (скребка) і зміною кутової швидкості тарілі.
Витрати енергії на привід дозатора визначаються опором на переміщення корму по тарілі і терті його по скребку.
Сила тертя, що виникає при русі корму по тарілі, складає
FT = mgf = Fk · L · · g · f, H (9.19)
де L -довжина кільця, що перемішує скребок, м. Потужність на подолання цього опору визначається за формулою:
Вт
(9.20)
де v - швидкість руху матеріалу, м/с:
м/с
(9.21)
Потужність, необхідна для подолання опору тертя об скребок, за лежить від кута його установки :
N2=Ni cos (9.22)
Загальна потужність на привід дозатора буде:
Вт
(9.23)
де Nx x — витрати потужності на холостий хід, Вт.
