З теорії літератури

Світовий літературний процес – це історично закономірний рух світової літератури.

Романтизм – це літературно-мистецький напрям першої третини ХІХ століття, який виступав проти канонів класицизму і характеризувався прагненням до національної та індивідуальної самобутності, до зображення ідеальних героїв та почуттів.

Роман – це літературний жанр, великий твір епічної форми.

Психологізм – це поглиблене зображення душевних і психічних переживань людини у мистецтві.

Реалізм – це напрям в літературі другої половини ХІХ століття.

Завдання та запитання для закріплення матеріалу

1. Що таке літературний процес? Що в літературі змінюється, а що залишається незмінним? Показати на прикладах.

2. В чому полягає основна особливість західноєвропейської літератури ХІХ століття?

3. Що таке реалізм? В чому полягають його основні принципи?

4. Чи був реалізм всеохоплюючим напрямом у літературі середини ХІХ століття?

5. Специфічні особливості реалізму у російській, французькій, англійській літературах.

Література по темі:

1. Наливайко Д.С., Шахова К.О.,Нагорна Н.М.,Кисельова Л.О. Зарубіжна література. Підручник для 10-го класу. - К., 2004.

2. Звиняцьковський В.Я., Свербілова Т.Г., Руссова С.М., Руда Т.П. Зарубіжна література. Підручник для 10-го класу. - К., 2004.

3. Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури ХІХ – поч. ХХ століття. - К.,2007.

4. Волощук Є.Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник для 10 класу.-К.:Видавничий Дім"Світ знань",2004.

5. Справочные материалы. Литература. Книга для учащихся/ Под общей редакцией Тураева С.В., – М., 1988.

Модуль 1 Літературний процес ХІХ століття

Тема 2. Французький реалістичний роман хіх століття

Лекція 2 Французька реалістична проза

Питання до розгляду

1.Історія виникнення та періодізація французького реалізму.

2.Особливості творчого метода ф.Стендаля , о. Бальзака, г. Флобера

Інструктивно-методичні матеріали

1. Історія виникнення та періодізація французького реалізму

ХІХ століття увійшло в історію людства як період становлення капіталістичних відносин, стрімкого розвитку промисловості. Це знайшло відображення у настроях французьких діячів культури.

Стрімкого розвитку в літературі в цей час набула проза, зокрема жанр роману. Роман – великий за обсягом епічний твір, у якому життя звичайних людей розкривається на тлі історичних, соціальних подій чи обставин.

Становлення французького реалістичного роману пов’язано із творчістю Стендаля, Бальзака, Флобера. Хоча самі письменники реалістами себе не називали, однак їхні теоретичні праці заклали підвалини естетики реалізму.

Сучасний тип роману склався ще у ХVІІІ ст.. Можливості цього жанру розкрили діячі Просвітництва, зосередивши увагу на зображенні долі людини на тлі історичних подій. Проте вони не змогли розкрити глибоких внутрішніх зв’язків між героями та дійсністю, у якій вони діяли. Це завдання виконав реалістичний роман ХІХ століття. Найповніше вираження реалізм знайшов у жанрі соціального роману. Його риси: широта проблем, високий викривальний пафос, прагнення зберегти спостереження над явищами життя в образах великої узагальнюючої сили.

Письменники-реалісти не цураються історичного роману( «Саламбо» Флобера), але в основному тематика їхніх творів – сьогоденне життя суспільства (Стендаль «Червоне і чорне» має підзаголовок «Хроніка ХІХ ст..)

Демократизація героя – характерна ознака реалістичного роману. Посилюється увага до внутрішнього світу людини.

Особливості французького реалістичного роману:

• Розкриття складного взаємозв’язку між характером людини та історичними умовами;

• Створення автором широкої панорами дійсності: від провінції до столиці;

• Показ представників різних соціальних прошарків;

• Особливе місце і значення ролі автора у романі;

• Створення типових образів, складних і суперечливих характерів;

• Глибина психологічного аналізу.

Французький реалізм ХІХ століття проходить у своєму розвитку два етапи. Перший етап - становлення і утвердження реалізму як провідного напряму в літературі 20-х, 40-х років, представлений творчістю Беранже, Меріме, Стендаля, Бальзака. Другий етап - 50-ті, 70-ті роки ХІХ століття. Він пов'язаний з ім'ям Флобера (спадкоємця реалізму бальзаківсько-стендалевського типу і попередника "натуралістичного реалізму" школи Е.Золя.

Історія реалізму у Франції починається з пісенної творчості Беранже. У період становлення реалізму пісня поступається першістю соціальному роману. Становлення реалізму як методу відбувається в другій половині 20-х років, тобто в період, коли провідну роль в літературному процесі відігравали романткки. Поряд з ними в русі романтизму починають свій письменницький шлях Меріме, Стендаль, Бальзак. Всі вони близькі творчим об'єднанням романтиків і активно беруть участь в їх боротьбі з класицистами.

Після революції 1830 року шляхи реалістів і романтиків розійдуться. Своєю першістю в літературному процесі романтизм буде змушений поступитися реалізму, як напряму, що найбільш повно відповідає вимогам нового часу. Зауважемо, що в ті часи ще не відбулося розмежування термінів "романтизм" і "реалізм". Протягом всієї першої половиниХІХ століття реалісти майже не змінно іменувалися романтиками. Лише в 50-ті роки - вже після смерті Стендаля та Бальзака - французькі письменники Шанфлері та Дюранті в спеціальних деклараціях запропонували термін "реалізм".

Реалізм другої половини ХІХ століття представлений творчістю Флобера. Він відрізняється від реалізму першого етапу остаточним розривом з традиціями романтизму (Г.Флобер "Мадам Боварі"). І хоча головним об'єктом зображення залишається буржуазна дійсність, але змінюються маштаби і принципи її зображення. На зміну яскравим індивідуальностям героїв реалістичного роману 30-40-х років приходять звичайні, мало чим примітні люди.

Висновок. Автори французького реалістичного роману зробили новий крок у напряму висвітлення життя людини, показавши залежність її від суспільних умов, визначивши найбільш характерні соціальні проблеми, створивши узагальнені і водночас індивідуалі характери.