Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 МП WEB-5к.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7.3 Mб
Скачать

Мiнiстерство освiти і науки України

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

Навчально-методичний посібник до курсу

мови програмування

(web програмування )

Укладачі: Г.В. Ткачук, С. О. Троян

Умань

2014

Мiнiстерство освiти і науки України

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

мови програмування

(web програмування )

Укладачі: Г.В. Ткачук, С. О. Троян

Умань

2014

УДК 004.43(073)

ББК (32.973+22.18) р30

П78

Рецензенти: канд. екон. наук, доц. кафедри інформатики КНЕУ В. Д. Дербенцев (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана),

кандидат пед. наук, доц. О. В. Малишевський (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)

Рекомендовано до друку

Вченою радою факультету

Протокол №___ від __.______.2014 р.

П78 Мови програмування (web програмування): навчально-методичний посібник до курсу “ Мови програмування” для студентів фізико-математичного факультету / укл. Г.В. Ткачук, С. О. Троян’. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2014.-168 с.

Анотація

У посібнику зроблено спробу подати логічно структурований комплексний виклад теоретичних основ та практичного використання сучасних систем і технологій web програмування згідно із загальними підходами в Україні та світі. Розглядаються поняття, класифікація, сфери застосування, складові і ознаки, різні типи підходів, систем і способі web програмування, а також методи використання інформаційних технологій, їх застосування в різних сферах сучасного життя.

Для фахівців у галузі інформатики, а також студентів, що навчаються за усіма спеціальностями напряму підготовки «Інформатика*» та інш..

УДК 004.43(073)

ББК (32.973+22.18) р30

Г.В. Ткачук,С.О.Троян, 2014

ЗМІСТ

Тема 1. Теорія веб-програмування 6

Тема 2. Мова гіпертекстової розмітки HTML 21

Тема 3. Система управління вмістом Joomla 35

Тема 4. Проектування сайтів 45

Тема 5. Структура процесу розробки web-сайтів та web-додатків 60

Тема 6. Ергономічні обмеження та рекомендації при web–дизайні 65

Тема 7. Програмування мовою HTML 5 74

Практичні завдання 97

Розділ І. 97

Лабораторна робота №1. Розробка структури сайту 97

Лабораторна робота №2. Основи використання дескрипторів мови HTML 100

Лабораторна робота №3. Створення веб-сторінки мовою HTML. 106

Лабораторна робота №4. Робота з таблицями у HTML. 107

Лабораторна робота №5. Використання зображень та посилань на веб-сторінці. 115

Лабораторна робота №6. Створення персонального сайту за допомогою системи UCOZ 123

Розділ ІІ.(практичне застосування) Комплекс практичних робіт по створенню веб-сайту за допомогою системи управління контентом «WordPress» 136

Тема: Встановлення локального сервера. Встановлення україномовної версії «WordPress». 137

Тема: Налаштування сайту та його адміністративної панелі. 147

Тема: Публікації і сторінки. 151

Тема: Навігація. 156

Тема: Теми та дизайн сайту. 159

Словник термінів 163

Список використаних джерел 169

Тема 1. Теорія веб-програмування

План

  1. Загальне поняття про веб-програмування.

  2. Історичний аспект

  3. Засоби веб-програмування

  4. Системи керування вмістом

1.Загальне поняття про веб-програмування

Веб-програмування є одним із розділів програмування, який передбачає розробку веб-додатків для глобальних та локальних мереж. Сучасне веб-програмування має широкий набір засобів, за допомогою яких можна урізноманітнити будь-який сайт, створювати цікаві веб-проекти, а також значно полегшити роботу з мережевими ресурсами.

Говорячи про створення сайтів тема веб-програмування стає найбільш актуальною. Звичайно, сайт можна створити засобами мови HTML, не використовуючи засобів веб-програмування, проте, такий сайт може мати дуже гарний дизайн, цікаво і добре організований зміст і т. п., але для того, щоб внести в нього інтерактивність, зробити здатним реагувати на дії користувача, вміти збирати та опрацьовувати дані, що надходять від відвідувачів сайту, не можна обійтися без використання на сайті програм (або, як їх зазвичай називають веб-розробники, скриптів). Тільки за допомогою скриптів можна додати на сайт голосування, форми зворотного зв'язку, пошук і багато інших корисних речей, тому без веб-програмування зараз вже обходяться рідкісні сайти.

Серед основних функцій, які вирішуються засобами веб-програмування доцільно виділити наступні:

• Простота в оновленні вмісту сайта та його керування (CMS).

• Можливість збереження величезної кількості даних в особливих базах (СУБД).

• Можливість поповнення сайту різними інтерактивними елементами (система реєстрації, форуми, блоги, каталоги, гостьові книги тощо).

• Інші рішення, які відносяться до конкретного випадку.

Попередній досвід вивчення мов програмування та його практика дає змогу описати загальну схему роботи в середовищах програмування. Наприклад, натискається кнопка, виконується програмний код, виводиться результат.

У веб-програмуванні все відбувається дещо по-іншому. Наприклад, що відбувається після того як в рядок адреси вводиться URL-адреса?

Загальна схема така:

  1. Браузер відкриває з'єднання з сервером

  2. Браузер відправляє серверу запит на отримання сторінки

  3. Сервер формує відповідь (найчастіше - HTML-код) браузеру і закриває з'єднання

  4. Браузер обробляє HTML-код і відображає сторінку

Зверніть увагу на те, що з’єднання з сервером закривається ще до того, як результат виводиться на екран. І коли вводиться інша (або та ж сама) адреса, або відбувається перехід за посиланням, або натискається на кнопка HTML-форми - та ж схема повториться знову.

Отже, з'єднання з веб-сервером триває всього кілька секунд (залежно від швидкості з’єднання та обсягу сторінки, що відкривається) - це проміжок часу між клацанням по посиланню (чи іншим способом запиту) і початком відображення сторінки. Більшість браузерів під час з'єднання відображають певний індикатор, наприклад, MS Internet Explorer відображає анімацію в правому верхньому куті.

Таку схему роботи називають "клієнт-сервер". Клієнт в даному випадку - браузер.

Відповідно, мови веб-програмування можна поділити на клієнтські та серверні.

Клієнтські мови

Як випливає з назви, програми на клієнтських мовах обробляються на стороні користувача, як правило їх виконує браузер. Це і створює головну проблему клієнтських мов - результат виконання програми (скрипта) залежить від браузера користувача та його налаштувань. Тобто якщо користувач заборонив виконувати клієнтські програми, то вони виконуватися не будуть, як би не бажав цього програміст. Крім того, може статися таке, що в різних браузерах або в різних версіях одного і того ж браузера один і той же скрипт буде виконуватися по-різному. З іншого боку, якщо програміст покладає надії на серверні програми, то він може спростити їх роботу і знизити навантаження на сервер за рахунок програм, виконуваних на стороні клієнта, оскільки вони не завжди вимагають перезавантаження (генерацію) сторінки. Найпоширенішими клієнтськими мовами програмування є:

  • JavaScript

  • VBScript

  • ActionScript

  • Java

Серверні мови

Коли користувач дає запит на яку-небудь сторінку (переходить на неї за посиланням або вводить адресу в адресному рядку свого браузера), то викликана сторінка спочатку обробляється на сервері, тобто виконуються всі програми, пов'язані зі сторінкою, і тільки потім повертається до відвідувача по мережі у вигляді файлу. Цей файл може мати розширення: HTML, PHP, ASP, ASPX, Perl, SSI, XML, DHTML, XHTML.

Робота програм вже повністю залежить від сервера, на якому розташований сайт, і від того, яка версія тієї чи іншої мови підтримується. Серед серверних мов програмування на сьогодні можна виділити: PHP, Perl, Python, Ruby, будь-яка .NET мова програмування (технологія ASP.NET), Java, Groovy.

Важливою стороною роботи серверних мов є можливість організації безпосередньої взаємодії з системою управління базами даних (або СУБД), яка містить впорядковані дані, які можуть бути викликані в будь-який момент. Популярними серед систем управління базами даних є:

  • Firebird

  • IBM DB2

  • IBM DB2 Express-C

  • Microsoft SQL Server

  • MySQL

  • Oracle

  • PostgreSQL