Тема 5. Облік фінансових інструментів

Мета заняття: набути навички з обліку фінансових інструментів

План заняття:

1. Рішення задач з обліку деривативних (похідних) фінансових інструментів

Обладнання:

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти ”

• План бухгалтерських рахунків та інструкція про його застосування.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Деривативом називається контракт, вартість якого залежить або походить від активів чи зобов’язань, що лежать в його основі, від базової ставки або індексу. Деривативи застосовують для передачі ризиків, пов’язаних із зміною ціни, процентної ставки та інших ринкових ризиків, без фактичного отримання або передачі активів чи зобов’язань, які лежать в основі цих інструментів. Деривативи застосовуються для двох цілей: торгівлі та хеджування.

Етапи обліку:

• Визнання – деривативи визнаються як призначені для хеджування або торгівлі;

• Оцінка – визначення справедливої вар тості;

• Облік – відображається вплив облікових подій (операцій підприємства);

• Звітність – розкриття у фінансовій звітності у примітках.

Типи деривативів:

• Форвардні контракти

• Ф’ючерсні контракти

• Опціони

• Процентні та валютні свопи.

Хеджування – застосування одного чи декількох інструментів хеджування з метою повної чи часткової компенсації змін справедливої вартості об’єкта хеджування або пов’язаного з ним грошового потоку.

Інструмент хеджування – похідний фінансовий інструмент, фінансовий актив або фінансове зобов’язання , справедлива вартість яких і грошові потоки від яких, як очікується, компенсуватимуть зміни справедливої вар тості або потоку грошових коштів об’єкта хеджування.

Хеджування грошових потоків застосовується для хеджування ризику грошових потоків, який виникає внаслідок нестабільності в грошових потоках. Похідні інструменти, що використовуються в хеджуванні грошових потоків, обліковуються в балансі за справедливою вартістю. Зміни балансової вартості об’єкта хеджування відображаються з одночасною зміною власного капіталу.

Хеджування справедливої вартості обліковується таким чином6

а) прибуток (збиток) від переоцінки інструмента хеджування до його справедливої вартості визнається іншими доходами або іншими витратами;

б) зміни балансової вартості об’єкта хеджування визнаються іншими доходами або іншими витратами.

Прибуток або збиток від переоцінки інструментів хеджування та зміни балансової вартості об’єкта хеджування відображаються на рахунках : 746 «інші доходи звичайної діяльності» і 977 «Інші витрати звичайної діяльності».

Практичні завдання

Завдання 7.1

Облік деривативу, придбаного з метою торгівлі.

02 січня 2011 року компанія «Кейл » придбала опціон «кол» на купівлю 1000 акцій компанії «Метр» вартістю 100 грн. Термін дії опціону закінчується 30 квітня 2011р.ринкова ціна акції «Метр» на дату придбання дорівнює 100 грн. Компанія «Кейл» сплатила 400 грн. премії за опціон «кол». 31 березня 2011 р. ринкова ціна акції компанії «Метр» зросла до 120 грн. 01 квітня 2011р. компанія «Кейл»

Необхідно:

1. Відобразити в обліку:

- придбання опціону (перерахування премії);

- переоцінку опціону до справедливої вартості;

- погашення опціону «кол»

2. Визначити фінансовий результат від операції

Завдання 7.2

Облік хеджування грошових потоків.

У вересні 2010 р. придбати алюміній можна по 1550 грн. за одну метричну тону. Компанія «Трейд» планує придбати 1000 т алюмінію у січні 2012 р. , але стурбована тим, що протягом наступних кількох місяців ціни на алюміній можуть зрости. Для того, щоб мати впевненість, що затрати на виробництво банок, які виготовляє компанія, не зростуть вище очікуваного рівня, компанія «Трейд» вирішила захиститись від можливого збільшення ціни на алюмінієву сировину . Для хеджування ризику, пов’язаного з тим, що компанія буде змушена сплатити вищу ціну за сировину у січні 2010 року, вона заключає на біржі ф’ючерсний контракт на алюміній. Ф’ючерсний контракт був укладений 01 вересня 2011року і не мав вартості. 31 грудня ціна на алюміній зросла до 1575 грн. за тону. У січні компанія придбала 1000 т. алюмінію за ціною 1575 грн. за тону і отримала платіж за ф’ючерсним контрактом.

Необхідно:

1. Відобразити в обліку наведені операції.

- вересень 2010 р. – відображення ф’ючерсного контракту у позабалансовому обліку;

- 31 грудня 2010р – збільшення вартості ф’ючерсного контракту;

- січень 2011 р. – придбання 1000 т. алюмінію

Завдання 7.3

Облік хеджування справедливої вартості.

Опціон «пут» щодо цінних паперів.

У перший рік інвестор купує боргові цінні папери за 100 000 грн., які класифікуються як наявні для продажу. Наприкінці першого року справедлива вартість цінних паперів становить 110 000 грн. Збільшення справедливої вартості цінних паперів на 10 000 грн., відображається інвестором як дооцінка інвестицій з одночасним збільшенням капіталу. Балансова вартість ціних паперів. З метою збереження вартості цінних паперів на рівні 110 000 грн. інвестор укладає контракт хеджування шляхом придбання похідного інструмента. Наприкінці другого року прибуток за похідним інструментом складає 5000 грн. Справедлива вартість боргових цінних паперів зменшується на відповідну величину.

Необхідно відобразити в обліку:

1. У першому році: придбання інвестором цінних паперів та їх переоцінку.

2. У другому році: збільшення справедливої вартості похідного інструменту та зменшення справедливої вартості боргових цінних паперів

Завдання 7.4

Облік хеджування справедливої вартості.

Відсотковий «своп »

02 січня 2011р. компанія «ТДК» випустила облігації зі строком погашення 5 років, з фіксованою ставкою відсотка 8% на загальну суму

1 000 000 грн. В той же час компанія «ТДК» занепокоєна тим, що, якщо ринкові ставки відсотка зменшаться, то справедлива вартість зобов’язання збільшиться і компанія зазнає збитків. Для захисту від ризику збитків компанія вирішує хеджувати ризик зменшення ставки відсотка шляхом укладання контракту з компанією « ІТЛ» (третьою стороною) на відсотковий «своп» строком на 5 років. Наприкінці 2011 р. ринкові ставки відсотка зменшились до 6,8%. Таким чином вартість контракту «своп » збільшилась. Умови контракту «своп» такі:

1. ТДК отримуватиме фіксовану суму платежу за ставкою відсотка 8% (виходячи з суми 1 000 000 грн.).

2. ТДК платитиме змінну ставку, виходячи з ринкової ставки, чинної протягом строку контракту «своп».

Дати розрахунку за «своп» відповідають датам сплати відсотка за борг

( 31 грудня).За контрактом «своп» ТДК має отримати фіксовану ставку у 8% або 80000 грн. ( 1 000 000 грн. х 8%) та сплатити змінну ставку 6, 8% або 68 000 грн. Отже, ТДК отриму\ 12 000 грн. (80000 – 68 000) від компанії ІТЛ як розрахунковий платіж за контрактом «своп» на першу дату сплати відсотка.

Необхідно відобразити в обліку:

- 02 січня 2011р. - випуск облігацій;

- 01 грудня 2011р – платіж відсотка за облігаціями на суму 80000 грн.;

- 31 грудня 2011 р.- отримання розрахункового платежу за контрактом «своп»;

- збільшення ринкової вартості контракту «своп»;

- відображення збитку і збільшення зобов’язань.

Тести

1. Методологічні засади формування інформації про фінансові інструменти викладені у:

а) П(с)БО 12;

б) П(с)БО 13;

в) П(с)БО 10

2. До похідних фінансових інструментів не відносяться:

а) опціони;

б) відсоткові та валютні свопи;

в) власні прості акції

3. Прибуток (збиток) від переоцінки інструмента хеджування до його справедливої вартості є доходом або витратами від:

а) іншої діяльності;

б) фінансової діяльності;

в) іншої операційної діяльності

4. Норми П(с)БО 13 поширюються на:

а) фінансові інвестиції в асоційовані підприємства;

б) угоди про непередбачене відшкодування при об’єднанні підприємств;

в) опціони на придбання акцій

5. Деривативи в обліку оцінюються, в основному, за:

а) первісною вартістю;

б) справедливою вартістю;

в) фактичною собівартістю

6. Справедлива вартість деривативів, які обертаються на біржі є:

а) поточна ринкова вартість;

б) фактична собівартість;

в) купівельна вартість

7. Справедлива ціна деривативів на позабіржовому ринку встановлюється:

а) на рівні ринкової ціни;

б) підприємством на свій розсуд;

в) експертами з оцінювання

8. До фінансових активів не відноситься:

а) дебіторська заборгованість;

б) облігації придбані;

в) опціони на придбання акцій

9. Факторинг – це:

а) продаж дебіторської заборгованості третій стороні;

б) продаж кредиторської заборгованості третій стороні;

в) збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інструментів

10. За амортизованою собівартістю переоцінюються придбані:

а) дебіторська заборгованість, що призначена для перепродажу;

б) дебіторська заборгованість, що не призначена для перепродажу;

в) фінансові інвестиції в акції інших підприємств