Аналіз результатів роботи, висновки

Звіт про виконану роботу повинен містити:

1 Розрахунок допустимої депресії на пласт

2 Пояснювальну записку з обґрунтуванням отриманих результатів.

Графічні побудови слід виконувати на аркушах А4 із дотримуванням галузевих стандартів і використанням умовних знаків і зразків для складання картографічної документації при розвідці та розробці нафтових родовищ, які демонструються в навчальному кабінеті № 5322.

Контрольні запитання

1 Яка умова припливу нафти і газу в свердловину?

2 Як визначається пластовий тиск, та гірський ?

3 Як визначити допустиму депресію на пласт, за умов стійкості привибійної зони пласта ?.

4 Як визначити допустиму депресію на пласт, виходячи з умов збереження міцності цементної оболонки?

5 Як визначити допустиму депресію на пласт, за умов запобіганню змиканню тріщин (для тріщинуватих колекторів) ?

Лабораторна робота № 2 Визначення фізичних параметрів пласта при дослідженні свердловин на усталених режимах фільтрації Мета та завдання роботи

Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь з визначення фізичних параметрів пласта при дослідженні свердловин на усталених режимах фільтрації

Для досягнення поставленої мети перед студентом ставиться завдання:

– за заданою вихідною інформацією провести аналіз конкретної геологічної ситуації;

– визначити основні фізичні параметри пласта при дослідженні свердловини на усталених режимах фільтрації

Основні теоретичні положення

Усталений режим фільтрації передбачає незмінність дебіту та вибійного тиску у свердловині протягом деякого часу (1-2 доб.). Технологія дослідження на усталених режимах фільтрації полягає у зміні відбору продукції шляхом зміни величини депресії на пласти та реєстрацію на кожному з них величин дебіту і вибійного тиску після стабілізації режиму. Вибір методу зміни режиму роботи обумовлений способом експлуатації свердловин.

Усталеного припливу рідини у свердловину в реальних пластах не існує, поскільки такий приплив можливий тільки при постійному живленні пласта, рівному установленому відбору рідини із свердловини на протязі необмеженого часу. Однак при довготривалій роботі свердловини в обмеженому часі спостережень зміни припливу стають непомітними в межах точності вимірювальних приладів і приплив рідини в цьому випадку приймається практично стаціонарними, підлеглим законам усталеної фільтрації.

Усталений приплив рідини у свердловину при радіальній фільтрації описується рівнянням Дюпюї:

(2.1)

де Q - дебіт рідини, м³/добу; b – об’ємний коефіцієнт рідини у пластових умовах; R_к - радіус контура живлення; r_с- радіус свердловини в інтервалі продуктивних пластів; С- коефіцієнт додаткового фільтраційного опору.

Дослідження свердловин при усталених режимах фільтрації полягає в одержанні залежності дебіту від величини депресії Q=f(p_пл-р_в) Графічний вигляд цієї залежності дістав назву індикаторної діаграми.

Рисунок 2.1- Типова індикаторна діаграма для фонтанної нафтової свердловини.

Індикаторна діаграма характеризує продуктивність свердловини і може бути використана для визначення проникності пласта.

Цей метод дуже простий і може застосовуватись за всіх режимів роботи родовища і широко використовується в промисловій практиці при дослідженні різних категорій свердловин. Отримана залежність дебіту від депресії виражається прямою, випуклою чи вгнутою до осі дебіту індикаторною діаграмою. Якщо пряма і зворотна індикаторні криві співпадають або відрізняються між собою не більше ніж на 2-3%, то результати досліджень обробляють за формулами стаціонарного припливу, а якщо вони істотно розходяться, то обробці не підлягають.

На основі індикаторної діаграми визначають:

-  – коефіцієнт продуктивності свердловини, м³/(добаМПа)

(2.2)

- kh/ – середню гідропровідність пластів у зоні фільтрації, м³/(доба МПа) або (мкм²см)/(мПас)

(2.3)

або

(2.4)

- k –- середню проникність пластів, м²,

(2.5)

де  – в'язкість рідини у пластових умовах, мПас; h – ефективна товщина пластів, м.

Для випуклої до вісі дебітів індикаторної лінії має місце відхилення від лінійного закону фільтрації, а приплив рідини у свердловину підпорядкований двочленній залежності .