Система оцінювання результатів навчання студентів у МГПУ
За рекомендаціями про впровадження системи ЕКТС, у навчальному навантаженні студента зазначається час, потрібний студенту для завершення усіх видів навчальної діяльності (таких як лекції, семінари, проекти, практичні заняття, самостійна робота, екзамени тощо), необхідних для досягнення очікуваних результатів навчання. У цьому ж документі наголошується на тому, що оцінювання навантаження не має ґрунтуватися виключно на контактних годинах (тобто годинах, використаних студентами на навчальну діяльність під наглядом викладацького складу). Студентоцентроване оцінювання охоплює усі види навчальної діяльності, необхідної для досягнення очікуваних результатів навчання, включно з часом, витраченим на самостійну роботу, обов’язкову виробничу практику
Системними елементами оцінювання результатів навчання є:
предмет оцінювання – результати навчання, структурні елементи яких зазначено в ОКХ;
процедура оцінювання – (контрольно-оцінювальна діяльність викладача і навчально-звітна діяльність студента);
результат оцінювання – якість освіти, представлена кількісно як індивідуальний рейтинг навчальної успішності студента з навчальної дисципліни, який надалі створюватиме семестровий рейтинг студента . Утворюється статистична складова моніторингу і експертизи якості освіті, яка визначає можливість студента отримувати стипендію (деканати).
Предметом контролю у ВНЗ є якість результатів навчання, представлених в очікуваних результатах опанування освітньої програми, що зумовлює її зміст.
Результатом контролю є оцінка результатів навчання студента.
Навчальний контроль поділяється за часом:
попередній (вихідний) (за рішенням кафедри),
поточний,
поетапний,
підсумковий.
З метою оцінювання системного виконання студентом навчального навантаження, визначеного для опанування відповідних навчальній дисципліні компетенцій, запропонована бально-накопичувальна система оцінювання за 100 бальною шкалою. До неї входять бали поточного, поетапного і підсумкового контролю, тобто бали за засвоєння усіх освітніх елементів навчальних програм (практик, завдань до самостійного опрацювання та інших елементів).
Поточний контроль здійснюється в ході занять. Предметом його оцінювання є виконання тих завдань, які визначені темою практичного заняття та тих завдань, які було визначено для самостійного опрацювання у межах тематики, яка вивчається у визначений навчальним планом тиждень.
Поетапний (тематичний), або періодичний проводиться у визначений термін і представляє визначення результатів опанування частини навчального матеріалу, наприклад – змістовний модуль, тестування за тематичним блоком тощо).
Підсумковий контроль здійснюється на окремих завершених етапах освіти або на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні - семестровий контроль та державна атестація.
Семестровий контроль проводиться у формі семестрового іспиту, диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни. У випадку, коли навчальна дисципліна не має означених форм – проводиться підсумкова контрольна робота, колоквіум — "мікрозалік", написання модуля тощо.
Метою поточного контролю є відстеження якості навчального процесу. Поточний контроль проводиться на кожному семінарському, практичному/лабораторному занятті та за результатами виконання завдань самостійної роботи.
Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних (пізнавальна активність студента), практичних, лабораторних, семінарських занять згідно навчального плану (пізнавальна активність незалежно від відповіді студента та поточний контроль відповіді).
У накопичувальній системі, яка впроваджується в МДПУ імені Богдана Хмельницького поточний контроль оцінюється сумою балів набраних, протягом навчальних тижнів семестру (наприклад, протягом 14 навчальних тижнів). Максимальна сума – 60 балів; мінімальна сума, що дозволяє студенту складати іспит – 35 балів).
Сума балів, отриманих студентом під час періодичного контролю визначається залежно від форми підсумкового контролю:
якщо навчальний модуль завершується іспитом, то сума балів за усі види навчальної діяльності складає
60 балів (5+20+20+15)* + 40 балів іспит.
*З 60 балів –
5 балів за пізнавальну активність студента під час лекцій;
20 балів за пізнавальну активність студента під час практичних занять та виконання завдань з практичних занять;
20 балів – за 2 “контрольні точки” поетапного контрою (10+10);
15 балів за виконання 3-4 видів самостійної роботи.
Залежно від змісту і специфіки дисципліни семестровий контроль у формі іспиту проводиться письмово або усно. Результат іспиту оцінюється у балах (максимальна кількість – 40 балів, мінімальна, що зараховується – 25 балів).
Отже, підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, яка закінчується іспитом розраховується як сума балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
100 = 60 (5+20+20+15)+40
Якщо навчальний модуль завершує заліком, або ж форма підсумкового контролю відсутня – сума балів складає 40 (5+20+15)* + 60 балів (30+30).
*З 40 балів
– 5 балів за пізнавальну активність студента під час лекцій;
20 балів за пізнавальну активність студента під час практичних занять та виконання завдань з практичних занять;
15 балів за виконання 3-4 видів самостійної роботи.
60 балів – за 2 “контрольні точки” поетапного контрою (30+30).
Студент вважається атестованим, якщо на момент закінчення навчального семестру накопичена сума балів дорівнює або перевищує 60 балів за поточний, поетапний і підсумковий контроль.
Види поточного і поетапного контролю диференціюються на
Аудиторні:
Усне опитування
Фронтальне опитування
Індивідуальне опитування
Письмові контрольні роботи
Диктанти
Тестування
Колоквіум
та поза аудиторні:
індивідуальні навчально-дослідні завдання
Твори та реферати
Есе
тощо*
*залежно від виду навчальної діяльності студента, визначеного робочою навчальною програмою дисципліни для опанування її змісту та контролю якості результатів навчання
Орієнтовний перелік балів за видами навчальної діяльності надається кафедрою відповідно до циклів навчального плану, до яких належить фахова специфіка дисциплін, які викладаються на кафедрі.
Аудиторне навчальне навантаження реалізується у формі лекції, практичного, семінарського, лабораторного заняття, консультацій та форм підсумкового контролю - екзаменів, заліків, підсумкової контрольної роботи, колоквіуму.
Контроль виконання завдань до самостійної роботи здійснюється у формах, перелік яких визначає кафедра, відповідно змісту навчальної дисципліни. Наприклад,
Тести для поточного контролю
Математичні диктанти
Експрес-опитування
Індивідуальне опитування
Фронтальне опитування
Компетентнісно орієнтовані завдання
тощо
Кількість форм та видів контролю позааудиторної роботи студента має бути оптимальною, а не максимальною (3 максимум 4). Тобто в оцінній діяльності викладач використовуватиме не увесь можливий перелік, а ті 3-4 види, які відповідають змісту дисципліни й водночас враховують здатність студента до самостійного їх виконання, що допоможе студенту реалізувати свій потенціал навчання.
Пропонуємо приклад орієнтовних видів оцінної діяльності.
Цикли дисциплін |
№ п/п |
Види оцінної діяльності |
1 |
2 |
3 |
Цикл професійно- орієнтованої гумані-тарної та соціально-економічної підготовки |
1 |
Реферат |
2 |
Доповідь |
|
3 |
Презентація |
|
4 |
Диктант |
|
5 |
Аудіювання |
|
6 |
Говоріння |
|
7 |
Читання |
|
8 |
Письмо |
|
11 |
Відгук на тест |
|
12 |
Відгук на статтю |
|
13 |
Інтер`ю |
|
14 |
Творчий проект |
|
15 |
Експрес-опитування |
|
16 |
Індивідуальні опитування |
|
17 |
Фронтальні опитування |
|
18 |
Повідомлення |
|
19 |
Тексти для поточної роботи |
|
20 |
Компетентнісно-орієнтовані завдання |
|
21 |
Творчі завдання |
|
22 |
Письмові контрольні роботи |
|
23 |
Позааудиторні контрольні роботи |
|
Цикл фундаментальної природничо-наукової та загальноекономічної підготовки |
1 |
Письмові контрольні роботи |
2 |
Самостійні контрольні роботи |
|
3 |
Колоквіуми |
|
4 |
Тести для поточної роботи |
|
5 |
Математичні диктанти |
|
6 |
Експрес-опитування |
|
7 |
Індивідуальні опитування |
|
8 |
Фронтальні опитування |
|
9 |
Компетентнісно-орієнтовані завдання |
|
10 |
Творчі завдання |
|
11 |
Лабороторні роботи |
|
12 |
Ділові ігри |
|
Цикл професійної та практичної підготовки |
1 |
Експрес-опитування |
2 |
Індивідуальні опитування |
|
3 |
Фронтальні опитування |
|
4 |
Тести для поточної роботи |
|
5 |
Компетентнісно-орієнтовані завдання |
|
6 |
Творчі завдання |
|
7 |
Аудиторна групова робота |
|
8 |
Есе |
|
9 |
Дослідна робота |
|
10 |
Презентація |
|
11 |
Творчий проект |
|
12 |
Ділова гра |
|
13 |
Рольова гра |
|
14 |
Круглий стіл |
|
15 |
Дискусія |
|
16 |
Дебати |
|
17 |
Кейс |
|
18 |
Фокус-група |
|
19 |
Відеоконференція |
|
20 |
Портфоліо |
|
21 |
Реферат |
|
22 |
Письмові контрольні роботи |
|
23 |
Позааудиторні контрольні роьоти |
Для вибудови індивідуальної освітньої траєкторії студента складається технологічна карта накопичувальних балів дисципліни, яка затверджується на засіданні кафедри та розташовується у відкритому для студента та усіх учасників освітнього процесу носії інформації.
Для створення технологічної карти накопичувального рейтингу необхідно:
Крок 1. Ознайомитись з навчальним планом для визначення годинного навантаження з дисципліни (кількість лекційних, практичних) та форми підсумкового контролю (залік, іспит). Заповнити розділ Загальне навчальне навантаження студента, годин на тиждень технологічної карти (форма додається), вписавши години лекцій і практичних у відповідний стовбець, який відповідає певному тижню.
Крок 2. Визначити зміст та види навчальної діяльності студента, результати виконання яких мають бути оцінені в процесі поточного контролю. Традиційними видами навчальної діяльності студента є лекції, практичні, семінарські, лабораторні (відповідно плану).
Крок 3. Визначаємо максимальний бал за виконання завдань поточного контролю.
Вирахувати і вписати в технологічну карту максимальний бал за пізнавальну активність під час аудиторної роботи.
Зокрема, обов’язково оцінюється у балах наступна аудиторна робота студента:
пізнавальна активність студента на лекції, яка реалізується в процесі її сприймання. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за цей вид навчальної діяльності складає 5 балів на семестр.
Кількість
балів за одну лекцію обчислюють згідно
формулі
Де К – кількість балів за одну лекцію,
N – кількість лекцій згідно з робочою програмою
вписати отриманий результат в технологічну карту на відповідному тижні;
пізнавальна активність студента на практичному, семінарському, лабораторному занятті, яка реалізується в процесі його сприймання та обов’язкова відповідь або результат виконання студентом практичного та ін. предметного завдання. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за цей вид навчальної діяльності складає 20 балів на семестр. Цифрове значення вираховується за формулою:
Кількість
балів за одне практичне заняття обчислюють
згідно формулі (
)
Де К – кількість балів за одне практичне заняття,
N – кількість практичних занять згідно з робочою програмою
вписати отриманий результат на відповідному тижні
Крок 4. Визначаємо максимальний бал за виконання завдань до самостійної роботи.
Визначити 3-4 види самостійної роботи студента з навчальної дисципліни. Максимальна кількість балів за них протягом семестру складає 15 балів (наприклад 5+5+5, або 2+3+5+5 та ін.). Вписати отриманий результат на відповідному тижні (приклади різновидів оцінювальної діяльності наведені вище).
Усі без виключення навчальні дисципліни передбачають завдання на самостійне опрацювання та контроль і оцінювання їх виконання, але їх зміст відрізняється специфікою, зумовленою фахом і змістом дисципліни. Відтак, викладач обирає відповідну форму контролю і метод оцінювання його виконання та виставляє максимальний бал на певному тижні у розділі таблиці Графік оцінювання, максимальна кількість балів на тиждень. Звітна документація з усіх видів навчальної діяльності студента накопичується в його ПОРТФОЛІО з дисципліни та на дату контрольної точки має бути представлена до перевірки викладачу, або іншому суб’єкту контролю (зав.кафедри, декан, директор ННІ СПМО, навчально-методичні комісії факультетів, НМР, комісія з забезпечення якості та ін.)
Крок 5. Визначаємо максимальний бал за виконання завдань поетапного контролю.
Для об’єктивності зовнішнього контролю якості освіти, виокремлюються дві “контрольні точки” поетапного контролю (у 2015-2016 н.р.- І семестр - це не пізніше 2-го тижня жовтня й передостаннього тижня до сесії), формою якого можуть бути тестові завдання зі ЗМ1, ЗМ2, контрольна робота за тематичним блоком, колоквіум, підсумкова контрольна робота за певний тематичний блок тощо. Цей різновид поетапного контролю має вагомий кількісний показник. Тому необхідно конкретизувати бальну вагу цих контрольних точок, позначивши максимальну кількість балів на відповідному тижні.
Якщо дисципліна закінчується заліком, то бальна вага 2-х контрольних точок становитиме 60 балів (30+30).
Якщо дисципліна закінчується іспитом, то бальна вага 2-х контрольних точок становитиме 20 балів (10+10).
* якщо у семестрі навчальний план передбачає педагогічну практику тривалістю місяць і більше, то з дисциплін що викладаються у цьому семестрі виконується одна поточна контрольна робота по 20 балів
Крок 6. Підраховуємо накопичену суму запланованих балів з усіх видів начальної діяльності студента з навчальної дисципліни, заповнюємо ТЕХНОЛОГІЧНУ КАРТУ накопичувальних рейтингових балів з навчальної дисципліни “…..” (форма додається в електронному вигляді) та здаємо технологічну кару зав.кафедри для обговорення і затвердження на засіданні кафедри. Технологічна карта додається як обов’язковий структурний елемент НМКД і викладається на сайт кафедри.
Крок 7. Ознайомлюємо студентів з технологічною картою на перших заняттях і доводимо до їх відома електронну адресу, за якою Вони можуть нею скористатись як обов’язковим елементом портфоліо студента з навчальної дисципліни.
Для вибудови індивідуальної освітньої траєкторії студента складається технологічна карта накопичувальних балів дисципліни, яка затверджується на засіданні кафедри та розташовується у відкритому для студента та усіх учасників освітнього процесу носії інформації (сайт кафедри).
Для створення технологічної карти накопичувального рейтингу необхідно відтворити прописані вище кроки та занести отримані бальні результати у надано форму технологічної карти.
Наводимо описові приклади підрахунку цифрових значень та приклади заповнення технологічної карти.
100 балів, якщо підсумковий контроль у формі іспиту (дисципліна вивчається один семестр) 100= 60 (5+20+20+15) +40 |
||||
Поточний контроль 60 балів |
Підсумковий к. – Іспит – 40 балів |
|||
Загалом |
Згідно видів навчальної діяльності |
|
||
60 балів (5+20+20+15 балів)
|
пізнавальна активність студента протягом семестру оцінюється максимум 5 балів Кількість балів за одну лекцію обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одну лекцію, N – кількість лекцій згідно з робочою програмою Приклад:
а)
кількість лекцій згідно з робочою
програмою – 7,
Практичні (семінарські, лабораторні) заняття - 20 балів. Кількість балів за одне практичне заняття обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одне практичне заняття, N – кількість практичних занять згідно з робочою програмою Приклад:
а)
кількість практичних занять згідно
з робочою програмою – 8,
б)
кількість практичних занять згідно
з робочою програмою – 11,
(За рішенням викладача у цю суму можуть увійти максимум 4 заохочувальні бали за компонент своєчасності). 2 роботи по 10 балів кожна (якщо у семестрі навчальний план передбачає педагогічну практику тривалістю місяць і більше, то з дисциплін що викладаються у цьому семестрі виконується одна поточна контрольна робота по 20 балів)
Наприклад, до самостійної роботи входять:
|
40 балів Приклад: а) 40 тестів б) 3 теоретичних питань по 10 балів і 10 тестових завдань по 1 балу. в) 2 теоретичних питання по 5 балів і 30 тестових завдань по 1 балу. г) 2 теоретичних питання по 10 балів і 10 відкритих тестових завдань по 2 бала. * Зміст іспиту визначається змістом дисципліни на формою навчання, яка призначена для його опанування
|
||
100
балів, якщо дисципліна вивчається
два
семестри, підсумковий контроль у
формі іспиту ( |
||||
Поточний контроль |
Іспит |
|||
Загалом |
Згідно видів навчальної діяльності |
|
||
1семестр – 100 балів (5+20+60+15 балів) |
Кількість балів за одну лекцію обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одну лекцію, N – кількість лекцій згідно з робочою програмою
Кількість балів за одне практичне заняття обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одне практичне заняття, N – кількість практичних занять згідно з робочою програмою
2 роботи по 30 балів кожна (якщо у семестрі навчальний план передбачає педагогічну практику тривалістю місяць і більше, то з дисциплін, що викладаються у цьому семестрі виконується одна поточна контрольна робота по 60 балів)
|
Не має |
||
2 семестр - 60 балів (5+20+20+15 балів) |
Кількість балів за одну лекцію обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одну лекцію, N – кількість лекцій згідно з робочою програмою
Кількість балів за одне практичне заняття обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одне практичне заняття, N – кількість практичних занять згідно з робочою програмою
2 роботи по 10 балів кожна (якщо у семестрі навчальний план передбачає педагогічну практику тривалістю місяць і більше, то з дисциплін, що викладаються у цьому семестрі виконується одна поточна контрольна робота по 20 балів)
|
40 балів |
||
100 балів, коли дисципліна закінчується заліком (дисципліна вивчається один семестр) 100= (5+20+15) +60 |
||||
Поточний контроль |
|
|||
Загалом |
Згідно видів навчальної діяльності |
|
||
100 балів |
|
|
||
(5+20+15+ 60 балів) |
Кількість балів за одну лекцію обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одну лекцію, N – кількість лекцій згідно з робочою програмою
Кількість балів за одне практичне заняття обчислюють згідно формулі ( ) Де К – кількість балів за одне практичне заняття, N – кількість практичних занять згідно з робочою програмою Самостійна робота студентів – 15 балів. Поточні КР (модулі) – 60 балів. 2 роботи по 30 балів кожна (якщо у семестрі навчальний план передбачає педагогічну практику тривалістю місяць і більше, то з дисциплін, що викладаються у цьому семестрі виконується одна поточна контрольна робота по 60 балів) |
|
||
Коли дисципліна закінчується відсутністю підсумкового семестрового контролю у вигляді екзамену або заліку, застосовується алгоритм підрахунку накопичувального рейтингу за формулою заліку. |
||||
=
0,71 – кількість балів за
одну лекцію 0,71.
=
2,5 – кількість балів за одне практичне
заняття 2,5.
=
1,8 – кількість балів за одну лекцію
1,8.
)
ПРИКЛАД
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра ______теорії і метолики музичної освіти та хореографії__________________________________
Технологічна карта накопичувальних рейтингових балів
з навчальної дисципліни “Методологія педагогіки мистецтва”
Для студентів факультету ____ННІ СПМО__________________ 2015/2016 навчальний рік І семестр
напряму підготовки __Музичне мистецтво____________________ Загальний обсяг годин 60
6 Курсу групи: ___м1________ за робочим навчальним планом – 14 годин (7) лекцій л., 14 годин (7) пр, 32 г..С/р
Провідний Форма підсумкового контролю – відсутня
викладач –проф. Сегеда Н.А.___________
Форми навчання |
Навчальні тижні |
∑ |
|||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15-17 сесія |
||
|
|||||||||||||||||
1.1. Аудиторні години |
|||||||||||||||||
Аудиторні форми |
Лекції |
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
14 |
|
Практичне заняття |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
14 |
||
Лабораторні заняття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Поточні консультації * |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Аудиторні години |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
28 |
||
1.2. Самостійна робота студентів (СРС) |
|||||||||||||||||
СРС |
Вивчення теоре-тичного матеріалу |
2 |
4 |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
1 |
|
|
|
9 |
|
Виконання практичних завдань |
|
|
2 |
2 |
|
2 |
2 |
2 |
|
1 |
|
4 |
2 |
2 |
15 |
||
Самостійна робота |
2 |
4 |
2 |
2 |
4 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
4 |
2 |
2 |
32 |
||
Загальний обсяг годин |
4 |
6 |
4 |
4 |
6 |
4 |
4 |
4 |
4 |
3 |
3 |
6 |
4 |
4 |
60 |
||
|
|||||||||||||||||
-
Види навчальної діяльності студента, яка підлягають оцінюванню
Аудиторні заняття
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15-17 сесія
Лекції (пізнавальна активність)
0,7
0,7
0,7
0,7
0,7
0,7
0,8
5
Практичні заняття
(пізнавальна активність – 0,9 виконання завдання за темами – 2)
2,9
2,9
2,8
2,9
2,8
2,9
2,8
20
Самостійна робота студента
15
Есе на англомовну статтю
5
Реферат
5
Огляд літературних джерел
2
Презентація за темою
3
Види поетапного контролю:
Тестовий контроль
30
30
60
Усього балів на тиждень
2,7
2,9
0,7
7,9
0,7
32,8
0,7
7,9
0,7
5,8
0,7
2,9
20,8
22,8
100
Накопичення балів
2,7
5,6
6,3
14,2
14,9
47,7
48,4
56,3
57
62,8
63,5
66,4
87,2
100
100
Затверджено на засіданні кафедри “____” _______________________________________________201__р. Протокол №__
Завідувач кафедри __________________________________________________________________________-____________________________
ПРИКЛАД
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра ______теорії і методики музичної освіти та хореографії__________________________________