- •Питання № 1 Наукова періодизація і характеристика основних періодів історії України.
- •Питання №2 Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України.
- •Питання № 3 Основні археологічні культури доби мідно-кам’яного віку.
- •Території поширення
- •Суспільне організація трипільців
- •Досягнення трипільців:
- •Питання № 4
- •Питания № 5 Велика грецька колонізація..
- •Особливість
- •Причини
- •Питання № 6 Перші писемні згадки про слов’ян.
- •Історичні джерела з історії слов’ян
- •Питання № 7 Східнослов’янські племена і державно-племінні союзи
- •Питання № 8 Утворення Київської держави
- •Питання № 9 Періоди розвитку Київської Русі
- •Питання № 10 Дохристиянська Київська Русь: політика, економіка, соціальна структура
- •Питання № 11 Князювання Володимира Великого.
- •Київська Русь часів Ярослава Мудрого
- •Питання № 12 Причини та наслідки феодальної роздробленості
- •Питання № 13 Утворення Галицько-Волинського князівства, Данило Галицький.
- •Княжіння Данила Романовича
- •Питання № 14 Монгольська навала на українські землі та її наслідки.
- •Питання № 15 Захоплення українських земель
- •Питання № 16 Соціально-економічний розвиток українських земель у хіv–хvі ст. Литовські статути. Магдебурзьке право.
- •Питання № 17 Українські землі наприкінці хiv – першій половині XVI ст. Литовсько-Руське князівство
- •Питання № 18 Особливості становища українських земель у складі Польського королівства (хіv – перша половина хvі ст.)
- •Питання №19 Виникнення, соціальна природа, життя українського козацтва. Теорії походження козаків
- •Питання № 20 Утворення Запорозької Січі та її роль в історії українського народу
- •Питання № 21 Люблінська унія і зміна політичного становища українських земель
- •Питання № 22 Козацько-селянські повстання України в кінці хvі – першій третині хvіі ст. Та їхні наслідки Причини повстань
- •Підсумки національно-визвольних повстань
- •Питання № 23 Боротьба козацтва з турецько-татарською агресією. П. Сагайдачний
- •Причини походів
- •Значення героїчних походів
- •Питання №24 Національно-визвольна революція українського народу середини хvіі ст.: причини, характер, рушійні сили
- •Причини Національно-визвольної війни
- •Рушійні сили визвольної боротьби
- •Питання № 25 Воєнні дії 1648–1649 рр. Передумови перших перемог війська б. Хмельницького
- •Питання № 26 Зборівський мирний договір. Створення нової Української держави – Війська Запорозького та особливості її устрою.
- •Питання № 27 Воєнні дії 1650–1653 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір та його наслідки
- •Питання № 28 Переяславсько-Московська угода 1654 року та її оцінка в історичній літературі
- •Питання №29 Воєнні дії 1654–1657 рр. Загострення стосунків з Москвою після Віленського перемир’я.
- •Питання № 30 Руїна в Україні: причини, суть і наслідки
- •Причини Руїни
- •Питання № 31 Боротьба Петра Дорошенка за возз’єднання козацької держави
- •Питання № 32 Особливості політики гетьмана і. Мазепи (1687-1709 рр.)
- •Питання № 33 Обмеження автономії України. Гетьмани і. Скоропадський, п. Полуботок, д. Апостол.
- •Питання № 34 Українські землі під владою Речі Посполитої (кінець хvіі – середина хvііі ст.)
- •Питання №35 Антифеодальний рух на Правобережжі та Західній Україні у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Питання № 36 Гетьманування Кирила Розумовського. Остаточна ліквідація гетьманства в Україні
- •Питання № 37 Приєднання Росією Північного Причорномор’я та Криму. Заселення та господарський розвиток Південної України (хvііі ст.)
- •Питання № 38 Поділи Речі Посполитої та їхнє значення для українських земель
- •Питання № 39 Перший етап українського національного руху (кінець хvііі – 1840-ві рр.). Кирило-Мефодіївське братство.
- •Питання № 40 Поширення української національної ідеї в 20 – 40-х рр. Хіх ст. У Галичині. “Руська трійця”.
- •Питання №41 Вплив подій революції 1848-1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїн. Землі
- •Питання № 42 Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині хіх ст. Початок промислового перевороту Причини зародження ринкових відносин
- •Наслідки
- •Питання № 43 Розвиток національного руху в Україні в другій половині хіх ст. Громадівський рух
- •Питання № 44 Розвиток національного руху в Україні в другій половині хіх ст. Громадівський рух.
- •Питання № 45 Громадсько-політична діяльність м.Драгоманова
- •Питання № 46 Ліберальні реформи 60 – 70-х рр. Хіх ст. Та їх реалізація в Україні
- •Питання № 47 Виникнення та діяльність політичних партій в Україні (кін. Хіх ст. – поч.. Хх)
- •Питання № 48 Геополітичне становище та соціально-економічний розвиток України (1900–1917 рр.)
- •Питання № 49
- •Причини еміграції
- •Питання № 50 Україна в роки Російської революції 1905 – 1907 рр.
- •Результати
- •Питання 51 Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства.
- •Питання № 52 Україна в роки Першої світової війни (1914 – 1918 рр.).
- •Питання № 53 Українська революція 1917–1921 рр.: причини, характер, рушійні сили, періодизація та основні наслідки.
- •Питання № 54
- •Питання № 55 Українська держава за гетьмана п. Скоропадського. Зовнішня і внутрішня політика Гетьманату та причини його поразки.
- •Питання №56 Проголошення зунр
- •Внутрішня політика зунр
- •Основні положення Декларація унр
- •Причини поразки Директорії
- •Питання № 58 Злука (об’єднання) українських земель (22 січня 1919 р.):
- •Питання № 59 Участь усрр в утворенні Радянського Союзу
- •Входження усрр до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (срср)
- •Питання № 60 Економічна та політична криза в Україні на поч. 1920-х рр.
- •Причини переходу до нової економічної політики (неп)
- •Голодомор 1921-1923 рр.
- •Питання № 61 Україна в період неп
- •Питання № 62 Радянська індустріалізація України (1928–1939)
- •Питання № 63 Здійснення колективізації в Голодомор 1932–1933 рр.
- •Питання № 64 Політика українізації (20 – 30 ті рр.):
- •Питання № 65 Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у 20 – 30-х рр. Хх ст.
- •Питання № 66 Початок Другої світової війни і Україна.
- •Зміст радянізації
- •Питання № 67 Німецький «новий порядок» і антигітлерівський опір в Україні (1941–1944 рр.).
- •Питання № 68
- •Питання № 69 Визволення України від німецько-фашистських загарбників.
- •Питання № 70 Українська рср в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення оон та роль і місце України в цьому процесі
- •Питання № 71 Україна в післявоєнний період
- •П’ятирічний план на 1946-1950 рр.
- •Голод 1946-1947 рр.
- •Питання № 72 Соціально-економічний розвиток урср у другій половині 1950-х
- •Питання № 73 Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в Україні у період десталінізації (1956–1964 рр.)
- •Питання №74 Соціально-економічний розвиток Української рср у 1964–1985 рр.
- •Політико-ідеологічна криза радянського ладу в урср
- •Етносоціальні процеси в Україні (1965-1982 рр.)
- •Питання № 76 Особливості здійснення «перебудови» в Україні. Наростання соціально-економічних проблем в Україні (1985–1991 рр.).
- •Питання № 77 Спроба державного перевороту в срср та його наслідки. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Та проведення Всеукраїнського референдуму в грудні 1991 р.
- •Питання № 78 Початок конституційного процесу в Україні. Ухвалення Конституції України (1996 р.) та змін до неї (2004 р.). Особливості сучасного конституційного процесу
- •Питання № 79 Президентські вибори 2004 р.
- •Питання № 80 Зовнішня політика Українив добу незалежності
- •Питання № 81 Вибори Президента України 2010 р.
Питання № 58 Злука (об’єднання) українських земель (22 січня 1919 р.):
У результаті революції в Росії та розпаду Австро-Угорської імперії постали дві українські держави: Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка. Вони відрізнялися між собою політичними, економічними, соціальними і міжнародними орієнтирами. Це було зумовлено як історичною долею цих земель, так і обставинами, що склалися.
В УНР основна увага приділялась соціальним питанням, правам національних меншин, у той час як у ЗУНР основне питання було національне. Суттєво різнилася у правах еліта двох держав. При владі в УНР знаходились молоді діячі, які у своїй діяльності значною мірою керувалися революційним романтизмом. Уряд ЗУНР складався з представників української аристократії та інтелігенції, яка мала великий досвід парламентської боротьби і в своїй діяльності виходила з потреб моменту.
Незважаючи на розбіжності і власні амбіції, лідери двох українських держав перед обличчям смертельної небезпеки прийшли до згоди про об'єднання. Здійснювалась мрія багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України.
Прихід до влади Директорії і відновлення УНР дало новий поштовх об'єднавчому процесу.
Святковий Акт злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12 годині. Державний секретар ЗУНР Цегельський зачитав і передав Винниченку ухвалу Української Національної Ради від З січня 1919 р. Представник Директорії Ф. Швець виголосив Універсал, у якому зазначалося: ". . . Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.
Віднині є єдина незалежна УНР. Віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з'єднати всі спроби своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя робочого люду".
Проте до справжнього об'єднання справа не дійшла. Через декілька днів після проголошення злуки Директорія змушена була покинути Київ під ударами Червоної Армії. На плечі ЗОУНР ліг весь тягар війни з Польщею. Акт фактично перестав бути чинним, і наприкінці 1919 р. Євген Петрушевич його денонсував. Як зраду сприйняли галичани переговори уряду УНР з Польщею навесні 1920р.
Незважаючи на невдачу, Акт 22 січня 1919 р. має велике історичне значення як факт реального об'єднання українських земель у єдиній соборній державі.
Питання № 59 Участь усрр в утворенні Радянського Союзу
Після завершення громадянської війни радянські республіки мали статус незалежних держав. Такою була і Українська Соціалістична Радянська Республіка — УСРР (вона тоді мала таку назву). Однак це була імітація державності, оскільки на території радянських республік поширювалися закони Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР) і саме з Москви здійснювалось управління країною.
Механізм влади був простий: Російська комуністична партія (більшовиків) прибрала до рук всю повноту влади і визначала державну внутрішню і зовнішню політику. Республіканські ж партійні організації були складовою РКП(б) і виконували волю більшовицького Центрального комітету.
З'їзди Рад радянських республік схвалили проекти Декларації про утворення СРСР і Конституції СРСР. 30 грудня 1922 р. відбувся І з'їзд Рад СРСР, що проголосив утворення Союзу, до якого ввійшли Російська і Закавказька федерації, Українська РСР і Білоруська РСР.
