Питання №2 Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України.

Палеоліт (150 тис. років — 10 тис. років до н. е.). Почався процес формування та розвитку первісного ладу.

перші люди на території України в ранньому палеоліті - освоєння вогню. Виникло первісне людське стадо як перша соціальна організація.утворення матріархату. Збиральництво і рибальство Етапами освоєння первісною людиною навколишнього світу були — матріархат, рух від фетишизму і зооморфізму до анімістичних уявлень.

У пізньому палеоліті (50-10 тис. років до н. є.) відбувається розвиток родового ладу. Формою суспільного устрою первісної людини є матріархат, зокрема материнська община. Мисливство Виникають і розвиваються мислення і мова. Проявляються основні особливості расового поділу людства — расогенез.

Мезоліт (9-6 тис. років до н. є.) — середній кам'яний вік, привласнюючий спосіб ведення господарства. лук і стріли, почалося приручення тварин,одомашнення собаки. Викор.кам'яних знарядь праці.

Палеоліт і мезоліт тривали на землях України біля мільйона років. За цей час з'явились людиноподібні істоти, а потім і людина розумна (Homo sapiens). Людина навчилась виготовляти знаряддя праці і зброю, користуватись вогнем, навчилась розмовляти і рахувати, почала будувати житло. Виникли сім'я, рід і плем'я. У цю епоху почали розвиватись образотворче і музичне мистецтво, зароджувались перші релігійні уявлення.

Суспільна природа людини, виступала в якості основної умови її виживання. З переходом від збиральництва до виробництва— знаряддя праці. Вони є не менш важливою, ніж антропогенез, передумовою загального панування колективних початків у первісну епоху.

Неоліт (6—4 тис. років до н. є.) — це період, коли відбулась так звана неолітична революція, як назвав англійський археолог Гордон Чайльд виникнення скотарства і землеробства. Відбувається перехід від привласнюючого до виробляючого способу ведення господарства. Удосконалюється техніка обробки каменю. З'являються вироби з кераміки. Було винайдено жінкою гончарство, плетіння, прядіння, ткацтво. Одомашнення коня, очевидно, сприяло винаходу колісного транспорту.

Питання № 3 Основні археологічні культури доби мідно-кам’яного віку.

основним заняттям було осіле мотижне землеробство, що доповнювалось у кінці неоліту розвинутим тваринництвом.. Мисливство і рибальство Ця нова культура отримала назву «трипільської» , за назвою села Трипілля В. Хвойкою. розквіт первіснообщинного ладу. Груповий шлюб поступово замінюється парною родиною. Тобто в цей період відбувався розклад матріархально-родового ладу і появлялись перші патріархальні роди. Спостерігається розвиток стародавніх землеробсько-скотарських культур на українських землях.

Території поширення

Лісостепове Правобережжя, Наддністров’я, Прикарпаття, пізніше – Волинь, Степове Причорномор’я

Суспільне організація трипільців

Рід, що поділявся на великі патріархальні родини

Досягнення трипільців:

• Землеробство. Трипільці були першими землеробськими племенами Східної Європи, вели відтворювальне господарство;

• Садівництво. Вирощували майже всі нині відомі в Україні садово-городні культури;

• Скотарство, рибальство, мисливство;

• Виготовлення знарядь праці: рало, ручний дриль,серп із кремінними пластинками, зернотерки та ін.;

• Освоєння технології плавлення міді. Трипільці перші на території України почали користуватися вироби з меді, яку самі виплавляли;

• Розвинуте прядіння, ткацтво;

• Високий рівень світоглядних уявлень, наблизився до винайдення письма.

• Високий рівень керамічного виробництва (посуд, глиняні статуетки);

Будівництво поселень-гігантів (протоміста) від 50 до 450 га:

• поблизу річок або їхніх високих берегах;

• забудова поселень здійснювалася по колу, із загоном для худоби в центрі;

• зведення одно або двоповерхових будинків із глини на дерев’яному каркасі, прямокутної форми, площею від 20 до 150 м кв., що поділялися на декілька кімнат, де містилися печі або відкриті вогнища, з двосхилим дахом, покритим соломою.

Зразки гончарного мистецтва цієї культури зі складним спіральним кольоровим орнаментом зберігаються в історичному музеї Львова і археологічному музеї Одеси.