7.4. Інші аспекти підготовки (документи, спорядження, медогляди)

Якою би буденною не була ця частина підготовки до поїздки в зону воєнного конфлікту, але вона є обов’язковою. У літературі, що стосується методики підготовки, називають такі документи:

• паспорт (зрозуміло, що для поїздки в зону воєнного конфлікту за межами України потрібно мати закордонний паспорт);

• редакційне посвідчення, оформлене з дотриманням усіх вимог до подібних документів;

• план роботи на фірмовому бланку (для поїздки за межі України спеціалісти радять робити це мовою країни перебування; іноді це складно, тому можна обмежитися англійською мовою; у плані треба вказати мету поїздки, завдання, що їх має виконати журналіст. (Щодо акредитаційного посвідчення. Як відомо, після ухвалення Закону «про доступ до публічної інформації» (2011) було засновано інститут акредитації іноземних журналістів. Це відповідає демократичним стандартам).

Знавці радять перед поїздкою підготувати рекомендаційні листи від людей, яких знають у тому регіоні, куди їде журналіст (політиків, громадських діячів, спеціалістів, які там працювали – інженерів, лікарів); акредитаційне посвідчення; посвідчення творчих організацій, членом яких є журналіст (особливо міжнародних);

Окремі примірники газет і журналів з публікаціями журналіста або вирізки цих публікацій (вони теж свідчать про особу журналіста); візитівка з логотипом того періодичного видання, яке він представляє.

Вказують спеціалісти і на ті документи, які не варто (або й не можна) брати із собою в зону бойових дій). Це фотознімки, на яких журналісти зображені із зброєю в руках; карти, на яких нанесено пункти дислокації воєнних гарнізонів; списки учасників бойових дій; фотографії лідерів сторін, що беруть участь у конфлікті; графік зв’язку із редакцією.

Спеціалісти розробили рекомендації і до спорядження для поїздки в зону воєнного конфлікту [1]. Ці рекомендації стосуються одежі, взуття, головних уборів, засобу перенесення вантажу і апаратури. Готуючись до поїздки, треба врахувати кліматичні особливості регіону і продумати усі деталі, які повинні полегшити життя в регіоні бойових дій і не відволікати від виконання редакційного завдання.

У Києві ще 1998 року були видані практичні поради журналістам, які відстоюють принципи свободи слова, в яких звернуто увагу ще на один етап підготовки до поїздки в зону воєнного конфлікту. Отже, журналістам рекомендовано відвідати лікаря і з’ясувати загальний стан здоров’я, зробити електрокардіограму та флюорографію; відвідати дантиста; зробити вакцинацію проти тифу (обов’язково), проти менінгіту (обов’язково), проти гепатиту А (бажано), проти гепатиту Б (бажано): в день від’їзду та через 45 днів після повернення отримати протималярійну хіміопрофілактику [2].

Зрозуміло, що є різниця в підготовці до поїздки в зону бойових дій в Україні і за її межами.

1. Элбакян Н., Элбакян В. Снаряжение и работа журналистов в полевых условиях / Правовые основания доступа к информации в боевых условиях и некоторые особенности взаимодействия журналистов с силовыми ведомствами // Справочник для жрналистов, работающих в районах боевых бействий. – М.: «Права человека», 2002.

2. Практичні поради журналістам, які відстоюють принципи свободи слова. – Reporters sans frontieres UNECKO / ЗМІ. – Київ, 1998. – С.26–27.

Питання для самоконтролю і обговорення

1. У чому полягає «кабінетна» підготовка воєнного журналіста до поїздки в зону бойовий дій?

2. Які документи створюють правову основу перебування журналіста в районі збройного конфлікту?

3. У чому полягає морально-психологічна підготовка в районі збройного конфлікту?

4. Які помилки найчастіше допускають журналісти, готуючись до поїздки в район збройного конфлікту?

5. Назвіть журналістів (українських або іноземних), досвід яких Ви вивчали з приводу методики підготовки до роботи в районі збройного конфлікту.