8.3. Прогнозування і планування міжнародної політики.

Міжнародні стосунки як сфера людського спілкування складаються з економічних, політичних, правових, дипломатичних, соціально-психологічних, культурних, науково-технічних, торгових, військових та інших зв'язків і взаємовідносин між державами, народами, соціальними групами, партіями, а також окремими особами, які діють на ниві між­народної політики.

Основним суб'єктом міжнародних відносин виступає держава, яка через ці відносини реалізує свою зовнішньополітичну функцію.11 Рабочая книга по прогнозированию.— Москва, 1982.— С.362.

Цілком зрозуміло, що для успішної реалізації цієї функції відповідні державні інститути зобов'язані планувати свою діяльність. Особливо це важливо, коли справа стосується таких болючих і актуальних проблем, як обмеження виробництва зброї, зміцнення миру. На цих проблемах, справедливо зазначав великий італійський гуманіст А.Печчеї, фокусуєть­ся доля народів світу.22 Rostocki M. Bog wzrostu opuscil swiat, 1983.— 17 wrzesnia.—- S. 11.

Дослідження нинішньої ситуації в світі і надання рекомендацій щодо дій у майбутньому відповідних директивнх органів здійснюється у двох взаємопов'язаних напрямах:

а) розробка наукового інструментарію прогнозування конфліктів і пошуки відповідних заходів щодо їх уникнення, а якщо вони вже виникли, то нейтралізації;

б) моделювання нових форм і методів міжнародного співробітництва на шляху утвердження стабільного миру на планеті.

Як слушно зазначив соціолог-футуролог Р.Юнг: «Хто дійсно сьогодні і завтра прагне миру, повинен його передбачити, проектувати, планувати. Це можна здійснювати з такою точністю, з якою військово-промисловий комплекс планує свою майбутню стратегію і системи зброї»3. 3 Eskalation der neuen Waffen.— Munchen-Wien-Basel, 1989.— S.241.

Футурологи вказують на те, що для реалізації цього на практиці необхідно зняти гри­фи «таємно» з величезної кількості військових документів, які не мають ніякої таємниці. Ці грифи, стверджує Р.Юнг, військові чиновники запро­ваджують з метою обмеження контролю за їх діяльністю з боку суспільства.

У минулому, 10-15 років тому, існувало дві концепції стосовно збереження миру:

1) Мир може бути збережений лише за умови існування країни (або групи країн), яка силою зброї погрожує потенційному агресорові, не

дозволяє йому розв'язувати військові конфлікти (Г.Кан, З.Бжезінський та ін.). Прихильники цієї концепції, окрім наукових кіл, мали і велику матеріальну силу в особі робітників і службовців, які були зайняті виробництвом зброї. Серед деякої частини населення набула поширення думка про те, що військова продукція сприяє розвиткові наукових досліджень, розширенню виробництва, створенню додаткових робочих .місць і т. д.

2) Наявність «караючого меча» в окремої держави (або групи держав) може створити, за певних обставин, напружену ситуацію в світі, оскільки уряд кожної країни формує таку військову політику, яка йому найбільше відповідає. Для збереження миру необхідно максимально обмежити діяльність військово-промислового комплексу, проводити політику роззброєння, відкритості і довіри.

Ці дві полярні концепції мають місце і сьогодні, але в останні роки, особливо починаючи з 1989 року, коли в Східній Європі відбулися відомі події, в модифікованому вигляді все більшого поширення набуває друга концепція.

Футурологи дотримуються думки про те, що мир завжди матиме крихку основу, якщо в світі й надалі процвітатиме виробництво і продаж зброї. Відомо, що донедавна майже необмеженими щодо кількості закупленої зброї були Африка, ряд країн Азії і Латинської Америки.

Незважаючи на катастрофічний стан економіки, уряди країн цих континентів за будь-яку ціну намагаються озброїтися, що вкрай негативно позначається на життєвому рівні людей.

Сьогодні футурологи різних країн при прогнозуванні розвитку міжнародної політики намагаються врахувати не тільки всі нюанси політичних, економічних, національних й інших зв'язків між народами окремих країн, але і діяльність партій, рухів, соціальних груп і навіть окремих осіб, визначити їх вплив на державне життя. Саме часто «з подачі» футурологів одним державним діячам, партіям і т.д. надається більше уваги, ніж іншим. Враховуються всі аспекти діяльності суспільства і соціальних інститутів, і вже на основі цього формується певний план політичної діяльності. З часом вносяться певні корективи. Планування міжнародної політики має жорсткий характер, корективи модифікують певні елементи цієї політики. Від того, наскільки є гнуч­ким бюрократичний апарат, залежить майбутнє міжнародної політики. Сьогодні Україна йде нелегкою дорогою розбудови своєї міжнародної політики. Більшість країн світу визнали нашу незалежність. Проте утримання і зміцнення незалежності залежить не тільки і не стільки від того, визнають чи ні декларативно її інші країни, а від того, як вона будуватиме свою зовнішню політику.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Причини виникнення футурології. Функції футурології

2. Які ви знаєте періоди прогностичної діяльності людини?

3. Назвіть напрями досліджень футурології.

4. Розкажіть про сучасні футурологічні центри на Заході.

5. Яку ланку футурології вважають основною при прогнозуванні міжнародної політики держави?

ЛІТЕРАТУРА

1. Ирибаджаков Н. Критика на метафизическая разум.— София, 1979.

2. Прогнозирование в социологических исследованиях. Методологические проблемы.— Москва, 1978.

3. Рабочая книга по прогнозированию.— Москва, 1982.

4. Современная западная социология. Словарь.— Москва, 1990.

5. Философский словарь.— Москва, 1980.