Пшеничнюк

Соціологія сім'ї

Соціологія сім'ї - це галузь соціології, що вивчає формуван­ня, розвиток і функціонування сім'ї як соціального інституту,

шлюбно-сімейних відносин у конкретних історичних умовах.

Соціологічні проблеми сім'ї є предметом вивчення західних вчених - Ф. Мішеля, Д. Хілла, Л. Руббін, а також вітчизни них - Н. Лавриненко, ї. Прибиткової, В. Пічі, Н. Чернипі;і, Н. Чуйка та ін.

Сім 'я - це соціальний інститут суспільства та мала соціальна група водночас, основою якої є шлюб або родинні зв'язки. Члени сім'ї пов'язані спільним побутом, взаємною допомогою, моральною та правовою відповідальністю.

Сім'я може існувати в таких формах:

• нуклеарна — це сім'я, що складається з подружньої пари та дитини (2/3 українських сімей належать до такого типу);

• родинна (традиційна) — це сім'я, до якої, крім подружжя, входять інші родичі (кожна п'ята сім'я в Україні - традиційна).

Шлюб - це визначена державою сукупність формальних приписів, які визначають права й обов'язки чоловіка та дружи­ни стосовно одне одного, щодо дітей, родичів і суспільства.

Обсяг шлюбної групи є підставою для її розподілу на дві великі категорії - моногамія та полігамія.

Моногамія - це шлюбний союз одного чоловіка та однієї жінки;

Полігамія - це шлюбний союз більше, ніж двох партнерів.

Шлюб може бути двох типів:

• ендогамія — тип шлюбу, коли партнер обирається лише зі своєї групи (такою групою може бути рід, плем'я, верства, клас, нація);

• екзогамія — партнер обирається з чужої групи (чужою групою в такому разі може бути клас, раса, нація, територіаль­на група, вікова категорія).

Сім'я як основний соціальний інститут суспільства ви­конує специфічні функції.

Репродуктивна функція. Кожне суспільство зацікавлене у відтворенні населення. Для суспільства важливим є народ­ження здорових дітей, здатних до соціалізації. Умовою існу­вання суспільства є регулювання народжуваності, запобігання демографічним вибухам або спадам.

Функція соціалізації. Чільне місце в процесі соціалізації людини посідає сім'я. Первинна соціалізація, формування найбільш стійких рис особистості, переконань та уявлень відбувається саме в колі сім'ї.

Економічна функція. Йдеться про формування і розподіл І сімейного бюджету, організація побуту. Норми сімейного життя передбачають підтримку кожного члена сім'ї в разі ви­никнення економічних проблем.

Статусна функція. Сім'я передає своїм дітям певні статуси, близькі до статусів батьків. Належність сім'ї до певної соціаль­ної верстви дає дитині можливості та винагороди, притаманні цій верстві, і визначає її подальше життя. Сім'я здійснює рольову підготовку дитини до статусів, близьких до статусів її батьків і родичів, формуючи в неї відповідні інтереси, цінності й спосіб життя.

Захисна функція. Сім'я здійснює психологічний, економіч­ний і фізичний захист своїх членів. У більшості випадків про­вину чи сором людини поділяють його родичі.

Функція сексуального регулювання. Завдяки сім'ї суспіль­ство впорядковує, регулює природні сексуальні потреби людини.

Функція емоційного задоволення. Кожна людина потребує кохання, тепла, турботи, повноцінного інтимного спілкування. Досвід свідчить, що найчастіше злочини й інші негативні вчинки здійснюють люди, яким в дитинстві бракувало турботи та ніжності батьків.

Сучасна українська сім'я переживає дуже важкі часи. Найбільш болючі її проблеми:

• зниження народжуваності за рівень, необхідний для про­стого відтворення населення;

• зменшення середнього обсягу сім'ї (нині - це 3,2 особи: кожна третя сім'я (35,1 %) складається з двох осіб; кожна чет­верта (27,1 %) - із трьох; кожна четверта (27,1 %) - з чотирьох, кожна сьома (14,1 %) - з п'яти та більшої кількості членів);

• збільшення кількості розлучень;

• послаблення сімейних зв'язків;

• зростання безробіття та погіршення економічного становища сімей;

• зростання кількості неповних сімей і поширення в небаче­них раніше масштабах позашлюбної народжуваності (кожна шоста сім'я в Україні (16,4 %) належить до неповної, котра складається з одного з батьків та дітей);

• зростання кількості безпритульних дітей і дітей, позбавлених батьківської опіки.

Городяненко