Пшеничнюк

Соціологія політики

Соціологія політики - це галузь соціології, що вивчає взаємовідносини політичної сфери життя суспільства з іншими соціальними інститутами. Соціологія політики як галузева соціологія набула бурхливого розвитку в XX ст. Біля її ви­токів стояли М. Вебер, Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс, М. Острогорський. Пізніше соціологію політики розвивали П. Лазарсфельд, Ч. Мерріам, Г. Ласвел, 3. Бжезинський, Р. Міллс, Є. Вятр та багато інших. Серед вітчизняних дослід­ників слід відзначити М. Михальченка, В. Ворону, Є. Головаху, І. Бекешкіну, В. Королька, С. Макеєва та ін.

Насамперед варто розглянути процеси інституціоналізації політичних відносин у зв'язку з тим, що політичні інститути надають соціальним взаємодіям визначеності, вносять

елементи передбачуваності в поведінку людей, а їх руйну­вання призводить до хаосу та безладу.

Становлення політичних інститутів пов'язане з появою якіс­но нового виду взаємодії – політичної влади, що зміцнювалася з ускладненням і диференціацією системи соціальної взаємодії. Зароджувалася влада як концентрований прояв спільних інте­ресів, як утілення єдиної соціальної волі, як віддзеркалення потреби спільноти в збереженні своєї цілісності.

Стійкість політичної влади досягається в процесі пінституціоналізації, що починається з формування статусно-рольових груп, призначених для управління суспільством.

Водночас відбувається формування нормативно-правової системи, котра б регулювала взаємодії різних соціальних груп.

Для підтримання нормативного порядку створюється механізм санкцій, що забезпечує виконання індивідами норм і правил.

Результатом інституціоналізаціїє поява в суспільстві стій­кого механізму відтворення політичних владних відносин.

Політична влада цікавить соціологію також під кутом її фун­кцій, що сприяють збереженню цілісності суспільства. Серед основних функцій політичної влади виокремлюють такі:

• функцію перерозподілу матеріальних і духовних цін­ностей;

• функцію підтримки соціального миру в суспільстві: роз­шарування суспільства веде до диференціації інтересів різних соціальних груп, їх зіткнення та протиборства. Узгодження й регулювання цих інтересів є головним завданням політич­ної влади;

• функцію підтримання інституціональної єдності суспіль­ства, збереження єдиного соціокультурного простору: влада створює необхідні умови для ефективного функціонування єдиного нормативного порядку, що поєднує різноманітні інституціональні утворення, є проявом загального інтересу, єдналь­ним врівноваженням, яке забезпечує цілісність соціуму;

• мобілізаційну функцію, що проявляється в здатності організовувати та спрямовувати маси на вирішення проблем суспільства, на реалізацію прийнятих рішень.

Соціологія політики детально розглядам зміст поняття "політика".

Політика - це особлива сфера життєдіяльності, в якій ви­являються відмінності інтересів різних соціальних спільнот з приводу влади. У сфері політики відбувається виявлення, зіткнення, протиборство, а також підпорядкування та суборди­нація цих інтересів.

У структурі політики виділяють такі основні елементи:

- політичні відносини;

- політична організація;

- політична культура.

Політичні відносини - це стійкі політичні зв'язки та взаємо­дії, що формуються в процесі функціонування політичної влади.

Політична організація - це сукупність державних і недержавних організацій та установ, які беруть участь у ре­гулюванні взаємин між соціальними спільнотами.

Політична культура - це сукупність знань, цінностей, зразків поведінки та діяльності людини. Політична культура є нормативним механізмом регуляції поведінки, діяльності людей.

Залучення індивіда до знань, цінностей і опанування роля­ми, що надають йому можливість адаптуватися до політич­ного життя, відбувається в процесі політичної соціалізації. Політична соціалізація - це двобічний процес, який містить уплив політичного середовища на індивіда, з одного боку, та формування політичної індивідуальності, що передбачає вільний вибір і відповідальність за прийняті рішення, по­літичну залученість, з другого.

Політична залученість є відображенням ставлення гро­мадян до влади, впливає на формування та прийняття рішень. Реалізується політична залученість у формі певних вчинків і заходів, які відображають інтереси, думки та вподобання громадян. Конкретними її формами можуть бути вибори, демонстрації, мітинги, страйки, участь у різних громадсько-політичних об'єднаннях тощо.

Городяненко