9.2. Об'єкт, предмет, функції соціології освіти та її зв'язок з іншими науками

Соціологія освіти є різновидом теорії середнього рівня. Тобто вона посідає місце на перетині, прикладених соціологічних досліджень і загально-соціологічної теорії. Вона досліджує освіту як автономне утворення соціального цілого.

До свого виокремлення в самостійну соціологічну дисципліну соціологія освіти розвивалася в межах соціології культури, концептуально вона нероз­ривно пов'язана із філософією освіти і соціологією культури (освіта є части­ною культури), а у своїй практичній спрямованості - із соціологією вихован­ня, педагогічною соціологією, соціальною психологією і соціальною педагогі­кою. Соціологія освіти, на відміну від загальної, спеціальної! соціальної педа­гогіки, вивчає не лише специфіку освітнього процесу, але й певну сукупність взаємозв'язків системи освіти з іншими соціальними системами суспільства, його соціальними інститутами,зв'язок освіти з іншими процесами, вплив освіти на вдосконалення соціальної структури і розвиток соціальних відносин, на ефек­тивність трудової та інших видів соціальної діяльності.

Якщо загальна і спеціальна педагогіка визначає зміст освіти, її організацій­ну основу, то соціологія освіти вивчає ефективність діяльності відповідних соціальних інститутів по формуванню у людей науково-практичного світогляду в результаті підвищення їх загальноосвітньої підготовки. Якщо педагогіка вивчає людину в процесі навчання, то соціологія освіти вивчає її в інтроспек-тиві і перспективі, в процесі включеності її у всі сфери соціальної діяльності і форми суспільних відносин у зв'язку із одержанням певної освіти, виявляє, як змінюються соціальні ролі людини в залежності від рівня освітньої підготовки.

Зв'язок соціологи освіти з Іншими ИЩКШАП

педагогічна соціологія

педагогіка (безпосередньо вивчає методичні і дидактичні основи освіти і виховного процесу)

соціологія культури соціологія науки

психологія (розглядає освіту як джерело формування особистості)

соціальна філософія (розглядає освіту як соціальне явище і соціальну систему)

*Ютже, соціологія освіти - це галузь соціологічного знання, яка вивчає закономірності та функціонування освіти як соціокультурного інституту, її взаємодію з іншими інститутами і суспільством загалом, а також: соціокультурні процеси і соціальну політику у сфері освіти.

З цього визначення стає достатньо очевидним об'єкт соціології освіти. Це сфера освіти, те соціальне середовище, в якому відбуваються процеси навчання і виховання, взаємодіють суб'єкти освіти.

До визначення предмету соціології освіти спеціалісти підходять по-різному. Одні акцентують увагу на вивченні соціальних функцій освіти, другі - на виявленні різних аспектів взаємодії освіти та інших соціальних інститутів (економіки, політики, культури, науки, релігії, сім'ї та ін.), треті на вивчені соціальних проблем навчальних закладів, соціальній взаємодії суб'єктів освітньої діяльності, четверті на вивченні системи освіти її, структури, особливостей функціонування та розвитку іт.д.

входять

В предмет досліджень соціологи освШи проблеми соціального пізнання і соціального виховання, функцій і розвитку системи освіти, освітньої політики;

стан і динаміка соціально-культурних процесів у сфері освіти;

закони, принципи, механізми, технології навчання соціокультурній дійсності;

проблеми життєвого самовизначення, самореалізації і самоутвердоісення уч­нівської та студентської молоді;

проблеми вибору учнівською та студентською молоддю моральних та інших цінностей життя, визначення свого місця в ньому, свого власного призначення;

пошук джерел розкриття пізнавальних можливостей особистості, її вихо­вання і навчання в реальних умовах життя людей, більш вдосконалених спо­собів розкриття закладених в учнях здібностей;

взаємодія системи освіти з іншими сферами суспільного життя, процеси, що виникають під час такої взаємодії, вплив освіти на цілісний, гармонійний роз­виток соціального суб'єкта, його підготовленість до включення у діяль-ність, що становить цілісне суспільне буття.

Вивчення освіти як системи обумовлює два основних підходи до її аналізу. З одного боку, освіта є видом людської практичної і пізнавальної діяльності.

Огаовй Мдаоди до вивчення

освіта як системи і соціального інституту

Тому систему освіти спеціалісти вивчають з гносеологічної (теоретико-пізнавальної) точки зору. З іншого боку, освіта являє собою систему певним чином пов'язаних між собою установ, організацій, які виконують функції навчання й виховання. В якості елементів цієї системи виступають підсистеми, які у свою чергу можуть розглядатися як системи меншого масштабу і навіть ділитися на системи ще більш приватні, аж до кінцевих елементів (конкретна школа, ліцей, коледж, училище, інститут, академія, університет). Феномен освіти можна вивчати в різних аспектах:

♦ діяльнісний аспект передбачає вивчення мети, змісту, мотиваційної структури, організації освітньої діяльності;

* культурологічний аспект передбачає аналіз освіти як одного з факторів відтворення і розвитку культури;

♦інституціональний аспект передбачає аналіз сталості та визначенності впливу освіти на цілеспрямоване формування особистості;

# технологічний аспект передбачає аналіз методів, способів, процедур освітньо-виховної діяльності;

•*■ соціологічний аспект передбачає аналіз проблем управління освітою; ♦ інформаційний аспект аналізу освіти вивчає місце її як каналу інформації в інформаційних системах.

діяльнісний

культурологічний

інституціональний

технологічний

соціологічний

інформаційний

Соціологічні проблеми освіти - це проблеми взаємодії системи освіта як соціального інститута з суспільством, як глобальною соціальною системою,

Р.ФШппдв

За своєю структурою соціологія освіти поділяється на: >■ теоретичну соціологію освіти, яка займається розробкою теоретико-методолог-ічних проблем реформування освіти, виявом соціально-культурних факторів пізнання і виховання, взаємообумовленістю соціальних і духовних процесів в освіті, ролі в ній традицій і інноваційної діяльності, взаємодії державної соціальної політики і громадянсь­кого суспільства у справі виховання підростаючого покоління, співвідношенням філо­софського, наукового, релігійного та інших видів знання, розробкою моделі освіти на ближчу і подальшу перспективу, визначенням шляхів оптимізації освітньої системи у відповідності із загальною соціальною стратегією та тактикою;

> прикладну (емпіричну) соціологію освіти, завданнями якої головним чином є діагно­стика соціально-педагогічної ефективності різних типів і стилей життя, традицій культури, форм соціального спілкування і взаємодії соціальних груп (дітей, батьків, вчителів, ро­весників, друзів, членів дворових компаній і т. д);

> експериментальну прикладну соціологію освіти, яка виступає зазвичай у нерозрив­ному зв'язку із соціальною педагогікою і спрямована на розробку нових соціально-педа­гогічних, соціально-культурних центрів, форм і методів виховної роботи: адаптації, реаб­ілітації, педагогічної корекції, соціалізації, ресоціалізації, соціальної допомоги, соціальної роботи на вулицях і дитячих майданчиках, гуманізації соціального середовища.

У відповідності з проблемно-тематичним змістом предмету соціології освіти можна визначити такі її основні функції:

Ч> теоретично-пізнавальна, яка спрямована на відкриття нових закономірностей соц­іально-культурних процесів в освіті, розробку нових теорій і парадигмальних підходів до вивчення освіти;

'Ь інформаційна, яка спрямована на відкриття нових соціальних фактів;

'Ь прогностична, яка передбачає розробку соціальних прогнозів в галузі розвитку освіти на основі теоретико-методологічного аналізу одержаних соціальних фактів, впливу на них змін, що відбуваються в самому суспільстві;

'Ь реформування освіти, створення її нових соціальних моделей, адекватних осно­вам організації життя громадянського суспільства, ринковим відносинам.

Деякі автори (М.П.Лукашевич) виділяють також методологічну функцію соціології освіти, яка пов'язана з розробкою засобів пізнання соціальних процесів що відбуваються у сфері освіти; прикладну, яка пов'язана з практикою освіти, з розробкою критеріїв соціальної ефективності діяльності школи, ліцеїв, технікумів, коледжів, інститутів, академій, університетів, а також бізнес класів освіти; гуманістична - досліджує процеси гуманізації освіти, виділяє як пріоритетні ті напрями соціологічних досліджень, що пов"язані з гуманітарними проблемами освіти; інноваційна - зобов'язує соціологію освіти крокувати поперед практики, постійно випереджати її, збагачувати новаціями; світоглядна - відображає формування освітянської свідомості, поведінки особистості, її позиції, оцінки щодо певних концепцій освіти.

Всі ці функції у своїй єдності визначають місце й роль соціології освіти у суспільстві і в системі соціальбного знання.

Методологічною основою соціології освіти є: *=> концепція єдності про­цесів пізнання, навчання і виховання як видів соціально-культурної діяль­ності і •=> теорія соціалізації, тобто включення індивіда в той або інший соціально-культурний простір життєдіяльності.

В соціології освіти напрацьовані певні принципи пізнавання освітніх про­цесів. Серед них:

©. Обумовленість освіти етанолі розвитку культури праці, суспільних відносин, ста­ном науки, виробництва, політики, сфери побуту, дозвільної та іншої соціокультурної діяльності.

©. Відносна самостійність внутрішньої соціокультурної організації освіти як системи та її вплив на соціальний процес.

®. Закони поширення сфери дії освіти і опанування галузей культурної діяльності.

© Зростання ролі навчання та освіти у розвитку продуктивних сил та соціальних відносин.

Ф. Закономірності розподілу характеристик серед різних соціальних груп, пов 'язаних з рівнем освіти, особливостями орієнтацій на її певні різновиди та динаміку опанування.

®. Закон побудови взаємовідносин між навчанням, вихованням та пізнанням, визначе­ний насамперед соціальною спрямованістю освіти.

®. Закономірності саморегуляції та управління у навчальній діяльності та галузі освіти в цілому, у функціонуванні соціальних інститутів освіти.

Методи досліджень, що використовуються в соціології освіти, випливають із методології конкретно-соціологічних досліджень. Особливе значення в соціології освіти мають О соціометричний аналіз, ^спостереження, ^порівняння, ^аналіз документів, ^експеримент, ^анкетування, ^інтерв 'ю та ін., про які мова йде в останьому розділі цього посібника. Разом з тим, соціологія освіти прагне в повному обсязі використати всі методи соціологічної науки, в тому числі й методи інших галузевих соціологій.