Пшеничнюк

Соціологія освіти

Соціологія освіти - галузева соціологічна теорія, пред­метом вивчення якої є система освіти як соціальний інститут.

Ця соціологічна теорія виокремилася із соціології культу­ри та набула самостійного значення на початку XX ст. завдяки класикам соціології - Е. Дюркгейму та М. Веберу. Найбільш потужно основні проблеми соціології освіти стали розроб­лятися із середини 50-х рр. XX ст. Першість тут отримала американська соціологія, оскільки під упливом науково-технічної революції оголилися проблеми, пов'язані з невідпо­відністю системи освіти тим новим суспільним вимогам, які склалися. У цей час виникла криза освіти, відбулися чис­ленні виступи молоді та студентів, невдоволених станом освіти загалом і можливостями власної самореалізації, підвалини якої має забезпечувати держава. На цьому тлі виникає значний науковий інтерес до проблем сучасної освіти як з боку америкаї і ських, так і європейських вчених.

Ф. Кумбс, П. Бурд'є, Р. Коллінс, Т. Парсонс, А. Турем, Д. Белл та інші досліджують феномен освіти як регулятора соціальної структури суспільства, як важливого каналу висхід­ної соціалізації індивідів, як чинника виховання людини. Серед українських дослідників цю проблему вивчають В. Астахова, О. Якуба, В. Піддубний, В. Андрущенко, В. Кремень, О. Си­доренко та ін.

Утвердження постіндустріального суспільства, заснованого на знанні й інформації, викликало до життя поняття "люд­ський капітал суспільства", складовим елементом якого є якісна освіта індивіда. Постіндустріальне суспільство значно під­вищує в ціні інтелект, диктує появу людей сильноресурсних, з високими адаптаційними можливостями, освічених і високо­кваліфікованих. Саме вони мають забезпечити нову якість економічного зростання, технологічного оновлення вироб­ництва.

Виховання особистостей з такими рисами покладається на соціальний інститут освіти.

Як соціальний інститут освіта виконує такі функції:

• відтворення та передання наступним поколінням соціокультурної спадкоємності - знань і накопиченого досвіду;

• підготовки компетентних фахівців для економіки країни, формування інтелектуального потенціалу нації;

• відтворення соціальної структури суспільства, чинника соціальних переміщень та висхідної соціальної мобільності;

• соціалізації індивідів, підготовки їх до життя в суспільстві через набуття знань і формування духовного світу, створення стартових умов для всебічного розвитку людини;

• консервації культурно-історичної самобутності народу й основи національно-етнічної самоідентифікації.

Формування нової моделі освіти в Україні тісно пов'язане з входженням її в освітній простір Європи та з практичною реалі­зацією принципів Болонського процесу, приєднання до якого є важливим для України. Болонським процесом, який започатковано в 1999 р. 29 країнами Європи, називають модернізацію вищої освіти, спрямовану на створення відкритого європей­ського простору освіти, котрий має стати більш конкурентно-спроможним на ринку світових освітніх технологій. Болон­ський процес передбачає досягнення таких основних цілей:

• уведення двоступеневої системи освітньо-кваліфікацій­них рівнів (бакалавр, магістр);

• запровадження кредитної системи організації навчаль­ного процесу;

• забезпечення високої якості освіти та формування си­стем її контролю;

• збільшення мобільності студентів та викладачів;

• забезпечення працевлаштування випускників на євро­пейському ринку праці;

• запровадження сумісності кваліфікації на вузівському й післявузівському етапах підготовки;

• посилення конкурентноспроможності та привабливості європейської системи освіти.

Відповідно до зазначених цілей вищої освіти в Україні:

- здійснюється модернізація навчальних планів і програм;

- навчальний процес переорієнтовується із переважно лекцій­ної форми на організацію самоосвіти, на залучення студентів до науково-дослідної праці;

- поширення набуває екстернат, дистанційне навчання;

- запроваджуються моделі кредитно-модульної рейтингової системи оцінювання знань, утверджується концепція неперервної освіти протягом усього життя, відбувається демо­кратизація освіти загалом.

Реформування освіти за Болонськими критеріями сприятиме залученню України до процесів європейської інтеграції, фактич­ному визнанню нею європейського вибору.

Городяненко