- •1. Предмет бжд.
- •3. Теорія небезпеки та ризику.
- •1. Предмет бжд
- •Завдання бжд:
- •Мета вивчення безпеки життєдіяльності:
- •2. Теоретичні основи бжд
- •3. Теорія небезпеки та ризику
- •Людина в структурі системи: «людина-середовище-діяльність» Роль сприйняття у безпеці життєдіяльності людини
- •2. Зоровий аналізатор
- •Колір з точки зору науки
- •Вплив кольорів на психологію та фізіологічні функції людини
- •Вплив кольору на тіло
- •Види впливу кольору на людину
- •Фізичний вплив кольору
- •Оптичний вплив кольору
- •Емоційний вплив кольору
- •Вплив кольору на центральну нервову систему і психічну діяльність людини
- •Колір та емоції людини
- •Відношення до кольору у процесі мислення
- •Символіка кольору
- •Роль кольору у житті людини
- •3. Слуховий аналізатор
- •4. Інші види аналізаторів
- •Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини
- •2. Психологічні властивості людини
- •3. Професійний підбір кадрів
- •2. Людина як біоенергетична система
- •1) Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м’язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника;
- •3)Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми (ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли).
- •3. Здоровий спосіб життя
- •4. Шкідливі звички і їх профілактика
- •Що міститься в димі сигарет?
- •Чому так важко кинути курити?
- •Чому корисно кинути курити?
- •Змінити сигарети – зберегти здоров’я?
- •Як куріння впливає на оточуючих
- •Як допомогти близьким кинути курити?
- •1. Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини.
- •2. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності людини
- •3. Безпека в умовах надзвичайних ситуацій
- •4. Негативні фактори активної групи та способи захисту від них
- •Негативні електричні та електромагнітні фактори
- •1. Дія електромагнітних полів та випромінювань на людину
- •2. Електронебезпека
- •3. Особливості надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою немедичними працівниками
- •Радіаційна небезпека
- •1. Природа іонізуючого випромінювання
- •2. Дія радіації на людину
- •3. Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •2. Принципи виникнення надзвичайних ситуацій
- •3. Природні нс
- •4. Соціальні та техногенні нс
- •Соціально-політичні нс
- •Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру
- •Техногенні небезпеки з викидом радіоактивних речовин
- •Техногенні небезпеки на транспорті
- •Техногенні надзвичайні ситуації
- •1. Катастрофи з викидом радіоактивних речовин
- •2. Катастрофи з викидом хімічних речовин
- •3. Заходи та засоби захисту населення в умовах нс
- •4. Біологічні катастрофи
- •Забезпечення безпеки Організація домедичної допомоги постраждалим при нещасних випадках і надзвичайних ситуаціях немедичними працівниками
- •1. Домедична допомога. Порядок проведення реанімаційних заходів
- •1.1. Здійснення штучного дихання та непрямого (зовнішнього) масажу серця
- •1.2. Накладення джгута
- •2. Надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості
- •3. Надання домедичної допомоги постраждалим при ранах і кровотечах
- •4. Надання домедичної допомоги постраждалим при отруєннях
- •5. Надання домедичної допомоги постраждалим при переломах та вивихах
- •6. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)
- •7. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
- •8. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження грудної клітки
- •9. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
- •10. Надання домедичної допомоги постраждалим при опіках та обмороженнях
- •11. Надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
- •12. Надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах
- •13. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
- •14. Надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів
- •15. Надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії)
- •16. Надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти
- •3) Зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця чи руками;
- •17. Надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації
- •18. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт
- •19. Надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця
- •20. Надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин
- •21. Надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах
- •22. Надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні
- •23. Надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей
- •24. Надання домедичної допомоги постраждалим при наявності декількох постраждалих
- •Безпека харчування
- •1. Види забруднювачів та шляхи їх міграції до продуктів харчування
- •2. Забруднення харчових продуктів нітратами та нітрозоамінами
- •3. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами
- •4. Важкі метали і радіонукліди у продуктах харчування
- •5. Шляхи зменшення кількості токсичних речовин у харчових продуктах
- •Створення комфортних умов життєдіяльності людини
- •1. Нормалізація параметрів середовища в приміщенні
- •2. Освітлення
- •3. Методи і засоби контролю повітряного середовища
- •Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика
- •1. Пожежі та причини їх виникнення
- •2. Організація протипожежного захисту на виробництві
- •3. Засоби пожежогасіння
- •4. Пожежний зв’язок та сигналізація
- •Безпека в умовах криміногенної обстановки та тероризму
- •1. Особиста безпека в умовах кримінальної злочинності
- •Пневматична зброя
- •Спецзасіб для стрільби гумовими кулями
- •Автономні сигнальні пристрої
- •Індивідуальні спецзасоби шокової терапії
- •Електрошокер Мабуть, жоден засіб самозахисту не викликає сьогодні у світі такого ажіотажу, як електрошокери.
- •2. Тероризм
- •Дії громадян при захопленні транспортного засобу
- •3. Автономне існування людини в навколишньому середовищі
- •Корпоративна безпека Основи корпоративної безпеки
- •1. Основи корпоративної безпеки
- •2. Зовнішні і внутрішні джерела загрози безпеки об’єкту економіки
- •3. Система забезпечення нормативної безпеки об’єкту економіки
- •4. Особливості безпеки бізнесу за профілем підприємства
- •Глобальна безпека Глобальні проблеми людства
- •1. Концепція оон про сталий людський розвиток
- •2. Вплив на людину забруднення навколишнього середовища
- •3. Економіка безпеки життєдіяльності
- •Світоглядні основи безпеки
- •1. Світогляд і мораль людини як визначальні фактори особистої та глобальної безпеки
- •2. Негативні процеси у людському суспільстві
- •Проблемні, дискусійні питання в суспільстві:
- •Наркоманія
- •Проституція
- •Впливи на психіку людини і енергетичні напади
- •Шахрайство
- •Самогубство
- •Початок дослідження явища
- •Поширеність
- •Захисні фактори
- •Профілактичні заходи
- •3. Зменшення часу перебування підлітків за комп’ютером, збільшення часу відпочинку на свіжому повітрі, спілкування з природою.
- •Попередження та запобігання
- •Правова сторона
- •Варварське ставлення до природного середовища
- •3. Біоетика
- •Евтаназія
- •Правове забезпечення безпеки життєдіяльності Безпека життєдіяльності у законах та підзаконних актах
- •1. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності
- •2. Екологічне право. Екологічний паспорт підприємства
- •3. Закон України «Про охорону праці»
- •4. Кодекс Цивільного захисту України
- •12100, Вул. Раневицька, 12, м. Дрогобич Львівської обл.
Поширеність
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, серед населення віком від 15 до 44 років самогубство є одним з трьох головних причин смертності. Щороку у світі близько мільйона людей покінчують життя самогубством, тобто одна людина кожні 40 секунд [2].
Щодо суспільних категорій, які найбільш схильні до скоєння подібних вчинків, то найвищий показник самогубств відзначається серед психічно хворих, хронічних алкоголіків, наркоманів, інвалідів. До групи ризику можна також віднести літніх людей, засуджених, а також дітей і підлітків.
Кількість самогубств, скоєних дітьми, збільшується, а вік самогубців зменшується. Особливо вразливою до соціальних негараздів у суспільстві є молодь. Про це свідчить і значне зростання кількості самогубств серед молодих людей: за період 1991—1994 р. кількість самогубств в Україні серед молоді зросла вдвічі. Основні їх причини лежать у сфері соціальній, соціально-психологічній, що окреслює втрату соціальних зв'язків, депресію, фрустрацію, алкоголізм, наркоманію, невдачі у навчанні, конфлікти із родичами, однолітками, страх перед майбутнім, самотність, розчарування у коханні, втратою сенсу життя і професійних перспектив, хронічною відсутністю грошей і роботи тощо. Тому нинішні молоді громадяни, на відміну від старшого покоління, поставлені подвійно в екстремальні умови, вихід з яких може бути непередбачуваним і неконтрольованим.
За даними центру досліджень дитинства Українського НДІ, у 27% дітей віком від 10 до 17 років час від часу з'являються суїцидні думки. Крім того, більшість дитячих самогубств пов'язана не з психічними захворюваннями, як здається на перший погляд, а з недоліками морального виховання. До важливих чинників суїцидності неповнолітніх можна віднести ще й такі: втрата батьківської любові, нерозділене кохання, розлучення батьків, що породжує відчай, образу, ревнощі, вражене самолюбство, приниження, знущання, вагітність, які породжують відчай, страх, тривогу, при нестійкій, ще не повністю сформованій психіці
Причини
Причини суїциду різноманітні, полягають не тільки в особистісних деформаціях суб'єкта і обстановці, яка травмує психічно, але й у соціально-економічній та моральній організації суспільства.
Причиною підліткових самогубств найчастіше є бідність, відносини в родині і з однолітками, алкоголь і наркотики, неприємності з навчанням, нерозділене кохання, пережите в дитинстві насилля, соціальна ізоляція, невиліковні хвороби[].
Цією проблемою займалися такі чеські дослідники, як І. Лангмайєр і З. Матейчик. Вони досліджували проблему депривації — безвихідь, непотрібність, втраченої, як загального визначення для емоційної поведінки. Англійський психолог Дональд Хебб, в свою чергу, розглядав ту ж саму проблему у світлі біологічно недостатнього середовища.
Підвищений ризик самогубства мають гомосексуальні підлітки, які здійснюють спроби суїциду в чотири рази частіше.
Сьогодні психологи виділяють такі основні мотиви суїцидної поведінки серед молоді:
Переживання образи, самотності, відчуженості, неможливість бути зрозумілим.
Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання (кохання без взаємності), ревнощі.
Переживання, пов'язані із смертю одного з батьків, розлучення батьків.
Почуття провини, сорому, образи, незадоволеності собою.
Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.
Страх перед покаранням.
Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність.
Почуття помсти, погроз, шантажу.
Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
Сімейні конфлікти спричинюють 60-80% суїцидів. Здебільшого це — несправедливе ставлення, образи, приниження, ревнощі, подружня зрада. А ще — розлучення, хвороба чи смерть близьких, нерозділене кохання, статева неспроможність. З іншого боку, за статистикою люди, які перебувають у шлюбі, вчиняють самогубство значно рідше, ніж холостяки або розлучені. Великий рівень суїцидів спостерігається серед людей, які втратили партнера — вони покінчують з життям утричі частіше, ніж сімейні.
На початку XX століття було з'ясовано, що на рівень суїцидності впливають також нові технічні засоби передавання інформації: радіо, кінематограф. У час бурхливого розвитку ЗМІ, комп'ютерних ігор із поширеним у них некрофілією, садо-мазохістським смакуванням смерті, у тому числі й суїцидної, ці тенденції поглибились. Розвиток науково-технічного прогресу, накопичення інформаційних ресурсів, поява соціальних інновацій далеко не завжди йдуть паралельно із зростанням задоволеності життям, гармонією з довкіллям.
Не сприяють зниженню рівня самогубств такі супутники науково-технічного прогресу у суспільстві, як загроза економічних і технологічних катастроф, екологічний дискомфорт від надмірного скупчення людей у забруднених, неестетичних, гнітючих містах, інтенсифікація контактів, надмірні емоційні навантаження тих, хто прагне зробити кар'єру.
Фахівці відзначають збільшення кількості самогубств після аварії на Чорнобильській АЕС: у так званій «зоні відчуження» та серед чорнобильців-ліквідаторів. Суспільні катаклізми безпосередньо впливають на рівень самогубств. Наприклад, після зведення Берлінської стіни рівень самогубств у східному секторі збільшився у 25 разів. Внаслідок економічних криз часто людина відчуває себе повною невдахою, звинувачуючи у першу чергу не зовнішні обставини, а саму себе. У такій ситуації майбутнє видається їй невизначеним, а самогубство — єдиним способом виходу із скрути.
Інша група дослідників стверджує протилежне — рівень життя і кількість самогубств не пов'язані між собою. Красномовним прикладом тому може служити Швеція — одна з високорозвинених і багатих країн Європи, вона протягом 10 років є одним із лідерів за кількістю суїцидів.
Життєві реалії й наукові дослідження засвідчують тісний взаємозв'язок між наркоманією, алкоголізмом, депресією і суїцидною поведінкою. Статистика свідчить, алкоголь за життя вживали 60% самогубців, хоча безпосередньо перед самогубством алкоголь вживається тільки у 8% випадків, наркотики — у 4%.
Соціологічне дослідження показало, що самогубство найчастіше є наслідком психічного розладу, який не був вчасно розпізнаним. Відповідно до досліджень, проведених в м. Тернополі, серед самогубців спостерігаються явна перевага осіб, що страждають на психічні розлади, а саме з 40 молодих людей 33 особи вважають, що основною причиною скоєння самогубств є психологічні проблеми людини. Також 9 чоловіків і 9 жінок (45% опитуваних) вважають, що люди, які намагались здійснити суїцид є психологічно неврівноваженими особами.
Отже, самогубство може бути наслідком:
- алкоголізму;
- наркоманії;
- надмірних емоційних навантажень;
- психічних навантажень;
- сімейних конфліктів;
- суспільних катаклізмів;
- загроза екологічних і економічних катастроф;
- роботи технічних засобів передавання інформації
