- •1. Предмет бжд.
- •3. Теорія небезпеки та ризику.
- •1. Предмет бжд
- •Завдання бжд:
- •Мета вивчення безпеки життєдіяльності:
- •2. Теоретичні основи бжд
- •3. Теорія небезпеки та ризику
- •Людина в структурі системи: «людина-середовище-діяльність» Роль сприйняття у безпеці життєдіяльності людини
- •2. Зоровий аналізатор
- •Колір з точки зору науки
- •Вплив кольорів на психологію та фізіологічні функції людини
- •Вплив кольору на тіло
- •Види впливу кольору на людину
- •Фізичний вплив кольору
- •Оптичний вплив кольору
- •Емоційний вплив кольору
- •Вплив кольору на центральну нервову систему і психічну діяльність людини
- •Колір та емоції людини
- •Відношення до кольору у процесі мислення
- •Символіка кольору
- •Роль кольору у житті людини
- •3. Слуховий аналізатор
- •4. Інші види аналізаторів
- •Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини
- •2. Психологічні властивості людини
- •3. Професійний підбір кадрів
- •2. Людина як біоенергетична система
- •1) Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м’язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника;
- •3)Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми (ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли).
- •3. Здоровий спосіб життя
- •4. Шкідливі звички і їх профілактика
- •Що міститься в димі сигарет?
- •Чому так важко кинути курити?
- •Чому корисно кинути курити?
- •Змінити сигарети – зберегти здоров’я?
- •Як куріння впливає на оточуючих
- •Як допомогти близьким кинути курити?
- •1. Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини.
- •2. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності людини
- •3. Безпека в умовах надзвичайних ситуацій
- •4. Негативні фактори активної групи та способи захисту від них
- •Негативні електричні та електромагнітні фактори
- •1. Дія електромагнітних полів та випромінювань на людину
- •2. Електронебезпека
- •3. Особливості надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою немедичними працівниками
- •Радіаційна небезпека
- •1. Природа іонізуючого випромінювання
- •2. Дія радіації на людину
- •3. Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •2. Принципи виникнення надзвичайних ситуацій
- •3. Природні нс
- •4. Соціальні та техногенні нс
- •Соціально-політичні нс
- •Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру
- •Техногенні небезпеки з викидом радіоактивних речовин
- •Техногенні небезпеки на транспорті
- •Техногенні надзвичайні ситуації
- •1. Катастрофи з викидом радіоактивних речовин
- •2. Катастрофи з викидом хімічних речовин
- •3. Заходи та засоби захисту населення в умовах нс
- •4. Біологічні катастрофи
- •Забезпечення безпеки Організація домедичної допомоги постраждалим при нещасних випадках і надзвичайних ситуаціях немедичними працівниками
- •1. Домедична допомога. Порядок проведення реанімаційних заходів
- •1.1. Здійснення штучного дихання та непрямого (зовнішнього) масажу серця
- •1.2. Накладення джгута
- •2. Надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості
- •3. Надання домедичної допомоги постраждалим при ранах і кровотечах
- •4. Надання домедичної допомоги постраждалим при отруєннях
- •5. Надання домедичної допомоги постраждалим при переломах та вивихах
- •6. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)
- •7. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
- •8. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження грудної клітки
- •9. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
- •10. Надання домедичної допомоги постраждалим при опіках та обмороженнях
- •11. Надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
- •12. Надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах
- •13. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
- •14. Надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів
- •15. Надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії)
- •16. Надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти
- •3) Зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця чи руками;
- •17. Надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації
- •18. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт
- •19. Надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця
- •20. Надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин
- •21. Надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах
- •22. Надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні
- •23. Надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей
- •24. Надання домедичної допомоги постраждалим при наявності декількох постраждалих
- •Безпека харчування
- •1. Види забруднювачів та шляхи їх міграції до продуктів харчування
- •2. Забруднення харчових продуктів нітратами та нітрозоамінами
- •3. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами
- •4. Важкі метали і радіонукліди у продуктах харчування
- •5. Шляхи зменшення кількості токсичних речовин у харчових продуктах
- •Створення комфортних умов життєдіяльності людини
- •1. Нормалізація параметрів середовища в приміщенні
- •2. Освітлення
- •3. Методи і засоби контролю повітряного середовища
- •Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика
- •1. Пожежі та причини їх виникнення
- •2. Організація протипожежного захисту на виробництві
- •3. Засоби пожежогасіння
- •4. Пожежний зв’язок та сигналізація
- •Безпека в умовах криміногенної обстановки та тероризму
- •1. Особиста безпека в умовах кримінальної злочинності
- •Пневматична зброя
- •Спецзасіб для стрільби гумовими кулями
- •Автономні сигнальні пристрої
- •Індивідуальні спецзасоби шокової терапії
- •Електрошокер Мабуть, жоден засіб самозахисту не викликає сьогодні у світі такого ажіотажу, як електрошокери.
- •2. Тероризм
- •Дії громадян при захопленні транспортного засобу
- •3. Автономне існування людини в навколишньому середовищі
- •Корпоративна безпека Основи корпоративної безпеки
- •1. Основи корпоративної безпеки
- •2. Зовнішні і внутрішні джерела загрози безпеки об’єкту економіки
- •3. Система забезпечення нормативної безпеки об’єкту економіки
- •4. Особливості безпеки бізнесу за профілем підприємства
- •Глобальна безпека Глобальні проблеми людства
- •1. Концепція оон про сталий людський розвиток
- •2. Вплив на людину забруднення навколишнього середовища
- •3. Економіка безпеки життєдіяльності
- •Світоглядні основи безпеки
- •1. Світогляд і мораль людини як визначальні фактори особистої та глобальної безпеки
- •2. Негативні процеси у людському суспільстві
- •Проблемні, дискусійні питання в суспільстві:
- •Наркоманія
- •Проституція
- •Впливи на психіку людини і енергетичні напади
- •Шахрайство
- •Самогубство
- •Початок дослідження явища
- •Поширеність
- •Захисні фактори
- •Профілактичні заходи
- •3. Зменшення часу перебування підлітків за комп’ютером, збільшення часу відпочинку на свіжому повітрі, спілкування з природою.
- •Попередження та запобігання
- •Правова сторона
- •Варварське ставлення до природного середовища
- •3. Біоетика
- •Евтаназія
- •Правове забезпечення безпеки життєдіяльності Безпека життєдіяльності у законах та підзаконних актах
- •1. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності
- •2. Екологічне право. Екологічний паспорт підприємства
- •3. Закон України «Про охорону праці»
- •4. Кодекс Цивільного захисту України
- •12100, Вул. Раневицька, 12, м. Дрогобич Львівської обл.
2. Організація протипожежного захисту на виробництві
Пожежна безпека – це стан об’єкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
При організації протипожежного захисту на виробництві необхідне: забезпечення потрібною вогнестійкістю будівель та споруд, використання негорючих матеріалів для внутрішнього оздоблення приміщень, використання вогнегасних сумішей, влаштування протипожежних відстаней між будівлями та спорудами, влаштування протипожежних перешкод, встановлення гранично допустимих за техніко-економічними розрахунками площ і поверхів виробничих будівель та поверховості будівель і споруд, влаштування протипожежних відсіків та секцій, влаштування аварійного відключення та перемикання установок та комунікацій, використання засобів, що запобігають або обмежують розлив і розтікання пожежонебезпечної рідини під час пожежі, використання вогнеперешкоджуючих пристроїв в устаткуванні, локалізація пожежі вогнегасними речовинами, автоматичними установками пожежогасіння, а також шляхом утворення розривів горючого середовища випалюванням вибуховими речовинами, розбирання (видалення) горючого матеріалу, протипожежна сигналізація, влаштування евакуаційних виходів, захист приміщення від блискавки.
На підприємствах створюються пожежно-технічні комісії і добровільні пожежні дружини (ДПД). Порядок створення, організація роботи пожежно-технічних комісій визначена Типовим положення про ПТК. Очолює комісію керівник або заступник керівника підприємства. Комісія здійснює перевірки об’єктів, складає акт і подає на затвердження керівнику, подає пропозиції для прийняття відповідних рішень.
У статті 63 Цивільного Кодексу України «Добровільна пожежна охорона» сказано:
1. У суб’єктів господарювання, населених пунктах для здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння органи місцевого самоврядування за рішенням територіальних громад, а також керівники суб’єктів господарювання можуть утворювати пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони.
2. Пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони суб’єктів господарювання утворюються з числа їх працівників, а населених пунктів - з числа громадян, які постійно проживають у зазначеному населеному пункті.
3. Порядок забезпечення добровільної пожежної охорони, права та обов’язки осіб, які є членами добровільної пожежної охорони, визначаються положенням про добровільну пожежну охорону, яке затверджується керівником суб’єкта господарювання чи органом місцевого самоврядування, що її утворив, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
4. Порядок функціонування добровільної пожежної охорони визначається Кабінетом Міністрів України.
5. З метою забезпечення добровільної пожежної охорони місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування і суб’єкти господарювання можуть надавати пожежно-рятувальним підрозділам у користування будинки, споруди, спеціальні службові приміщення, засоби зв’язку, пожежну техніку та інше необхідне майно, яке перебуває у комунальній власності, власності громадян - жителів цих населених пунктів (за їх згодою) та суб’єктів господарювання.
6. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони може здійснюватися також за рахунок членських внесків, дотацій, прибутку від власної господарської діяльності, прибутку від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань громадян і юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
Пожежна безпека будівель. Будівлі повинні бути із матеріалів, конструкцій, ступінь вогнестійкості та горючості яких відповідає прийнятим нормам. Наприклад, дерев’яні будівлі потрібно обробляти спеціальним розчином для забезпечення захисту від пожежі.
Протипожежні відстані між будівлями також повинні відповідати нормам, крім того вони ще створюють сприятливі умови для забезпечення маневрування, встановлення, розгортання пожежної техніки та підрозділів пожежної охорони.
Протипожежні перешкоди – це будівельні конструкції, інженерні споруди чи технічні засоби, що мають нормовану межу вогнестійкості і перешкоджають поширенню вогню.
До складу будь-якої системи протипожежної сигналізації входять пожежні оповіщувачі, приймальний прилад та автономне джерело електроживлення.
Та найважливішим у протипожежному захисті є захист людей. Вимушений процес руху людей з метою рятування називається евакуацією. Евакуація з будівель та споруд здійснюється через евакуаційний вихід – це вихід з будинку (споруди) безпосередньо назовні або вихід із приміщення, що веде до коридору чи сходової клітки безпосередньо або через суміжне приміщення.
Шлях евакуації –це безпечний для руху людей шлях, який веде до евакуаційного виходу.
Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть із приміщень:
- першого поверху безпосередньо назовні або через вестибюль, коридор, сходову клітку;
- у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене виходами;
- із приміщень на другому та більш високих поверхів (висотою не більше 30 м) на зовнішні сталеві сходи.
Кількість евакуаційних виходів з приміщень та з кожного поверху будівель повинна бути не меншою двох.
Ширина шляхів евакуації в світлі – не менша 1 м, висота проходу – не менша 2 м. Влаштування гвинтових сходів на шляхах евакуації не допускається. Між маршами сходів горизонтальний зазор –не менше 50 мм.
Двері на шляху евакуації не можуть бути розсувними та в’їзними і повинні відкриватися за напрямком виходу з приміщення, мінімальна їх ширина – 0,8 м.
Та хоча всі нормативні вимоги до шляхів евакуації будуть виконані, це ще не гарантує повного успіху евакуації людей при пожежі. Тому для забезпечення організованого руху під час евакуації та попередження паніки потрібно здійснювати організаційні заходи. Це, передусім, інструктаж та навчання персоналу. Для цього розробляються інструкції, проводиться навчальна евакуація, розробляються плани евакуації.
Кожен працівник повинен бути навчений, що при виявленні пожежі або її ознак (задимлення, запах горіння, або тління матеріалів тощо) необхідно:
негайно повідомити про це пожежну частину за телефоном 101 (при цьому чітко назвати адресу, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище)
повідомити керівництво підприємства ;
організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння;
- при прибутті керівництва підприємства виконувати їхні розпорядження.
Внаслідок теракту на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку 11 вересня 201 року загинуло майже 3000 мешканців і гостей мегаполісу. І хоча за масштабом руйнувань та кількістю жертв він вважається найбільшим в історії не лише США, а й усього світу, експерти переконані: жертв могло бути значно більше, якби не спрацювали фотолюмінесцентні евакуаційні системи (ФЕС), якими було обладнано приміщення веж-близнюків.
Вважають, що саме після цих трагічних подій розпочався справжній бум стосовно ФЕС (покажчики до евакуаційних виходів). Власники будівель і споруд зрозуміли: люмінофори можуть реально рятувати людей у екстремальних ситуаціях. На жаль, в Україні виробництво і застосування таких сист6м ще доволі невелике.
