- •1. Предмет бжд.
- •3. Теорія небезпеки та ризику.
- •1. Предмет бжд
- •Завдання бжд:
- •Мета вивчення безпеки життєдіяльності:
- •2. Теоретичні основи бжд
- •3. Теорія небезпеки та ризику
- •Людина в структурі системи: «людина-середовище-діяльність» Роль сприйняття у безпеці життєдіяльності людини
- •2. Зоровий аналізатор
- •Колір з точки зору науки
- •Вплив кольорів на психологію та фізіологічні функції людини
- •Вплив кольору на тіло
- •Види впливу кольору на людину
- •Фізичний вплив кольору
- •Оптичний вплив кольору
- •Емоційний вплив кольору
- •Вплив кольору на центральну нервову систему і психічну діяльність людини
- •Колір та емоції людини
- •Відношення до кольору у процесі мислення
- •Символіка кольору
- •Роль кольору у житті людини
- •3. Слуховий аналізатор
- •4. Інші види аналізаторів
- •Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини
- •2. Психологічні властивості людини
- •3. Професійний підбір кадрів
- •2. Людина як біоенергетична система
- •1) Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м’язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника;
- •3)Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми (ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли).
- •3. Здоровий спосіб життя
- •4. Шкідливі звички і їх профілактика
- •Що міститься в димі сигарет?
- •Чому так важко кинути курити?
- •Чому корисно кинути курити?
- •Змінити сигарети – зберегти здоров’я?
- •Як куріння впливає на оточуючих
- •Як допомогти близьким кинути курити?
- •1. Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини.
- •2. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності людини
- •3. Безпека в умовах надзвичайних ситуацій
- •4. Негативні фактори активної групи та способи захисту від них
- •Негативні електричні та електромагнітні фактори
- •1. Дія електромагнітних полів та випромінювань на людину
- •2. Електронебезпека
- •3. Особливості надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою немедичними працівниками
- •Радіаційна небезпека
- •1. Природа іонізуючого випромінювання
- •2. Дія радіації на людину
- •3. Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •2. Принципи виникнення надзвичайних ситуацій
- •3. Природні нс
- •4. Соціальні та техногенні нс
- •Соціально-політичні нс
- •Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру
- •Техногенні небезпеки з викидом радіоактивних речовин
- •Техногенні небезпеки на транспорті
- •Техногенні надзвичайні ситуації
- •1. Катастрофи з викидом радіоактивних речовин
- •2. Катастрофи з викидом хімічних речовин
- •3. Заходи та засоби захисту населення в умовах нс
- •4. Біологічні катастрофи
- •Забезпечення безпеки Організація домедичної допомоги постраждалим при нещасних випадках і надзвичайних ситуаціях немедичними працівниками
- •1. Домедична допомога. Порядок проведення реанімаційних заходів
- •1.1. Здійснення штучного дихання та непрямого (зовнішнього) масажу серця
- •1.2. Накладення джгута
- •2. Надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості
- •3. Надання домедичної допомоги постраждалим при ранах і кровотечах
- •4. Надання домедичної допомоги постраждалим при отруєннях
- •5. Надання домедичної допомоги постраждалим при переломах та вивихах
- •6. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)
- •7. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
- •8. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження грудної клітки
- •9. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
- •10. Надання домедичної допомоги постраждалим при опіках та обмороженнях
- •11. Надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
- •12. Надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах
- •13. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
- •14. Надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів
- •15. Надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії)
- •16. Надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти
- •3) Зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця чи руками;
- •17. Надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації
- •18. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт
- •19. Надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця
- •20. Надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин
- •21. Надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах
- •22. Надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні
- •23. Надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей
- •24. Надання домедичної допомоги постраждалим при наявності декількох постраждалих
- •Безпека харчування
- •1. Види забруднювачів та шляхи їх міграції до продуктів харчування
- •2. Забруднення харчових продуктів нітратами та нітрозоамінами
- •3. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами
- •4. Важкі метали і радіонукліди у продуктах харчування
- •5. Шляхи зменшення кількості токсичних речовин у харчових продуктах
- •Створення комфортних умов життєдіяльності людини
- •1. Нормалізація параметрів середовища в приміщенні
- •2. Освітлення
- •3. Методи і засоби контролю повітряного середовища
- •Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика
- •1. Пожежі та причини їх виникнення
- •2. Організація протипожежного захисту на виробництві
- •3. Засоби пожежогасіння
- •4. Пожежний зв’язок та сигналізація
- •Безпека в умовах криміногенної обстановки та тероризму
- •1. Особиста безпека в умовах кримінальної злочинності
- •Пневматична зброя
- •Спецзасіб для стрільби гумовими кулями
- •Автономні сигнальні пристрої
- •Індивідуальні спецзасоби шокової терапії
- •Електрошокер Мабуть, жоден засіб самозахисту не викликає сьогодні у світі такого ажіотажу, як електрошокери.
- •2. Тероризм
- •Дії громадян при захопленні транспортного засобу
- •3. Автономне існування людини в навколишньому середовищі
- •Корпоративна безпека Основи корпоративної безпеки
- •1. Основи корпоративної безпеки
- •2. Зовнішні і внутрішні джерела загрози безпеки об’єкту економіки
- •3. Система забезпечення нормативної безпеки об’єкту економіки
- •4. Особливості безпеки бізнесу за профілем підприємства
- •Глобальна безпека Глобальні проблеми людства
- •1. Концепція оон про сталий людський розвиток
- •2. Вплив на людину забруднення навколишнього середовища
- •3. Економіка безпеки життєдіяльності
- •Світоглядні основи безпеки
- •1. Світогляд і мораль людини як визначальні фактори особистої та глобальної безпеки
- •2. Негативні процеси у людському суспільстві
- •Проблемні, дискусійні питання в суспільстві:
- •Наркоманія
- •Проституція
- •Впливи на психіку людини і енергетичні напади
- •Шахрайство
- •Самогубство
- •Початок дослідження явища
- •Поширеність
- •Захисні фактори
- •Профілактичні заходи
- •3. Зменшення часу перебування підлітків за комп’ютером, збільшення часу відпочинку на свіжому повітрі, спілкування з природою.
- •Попередження та запобігання
- •Правова сторона
- •Варварське ставлення до природного середовища
- •3. Біоетика
- •Евтаназія
- •Правове забезпечення безпеки життєдіяльності Безпека життєдіяльності у законах та підзаконних актах
- •1. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності
- •2. Екологічне право. Екологічний паспорт підприємства
- •3. Закон України «Про охорону праці»
- •4. Кодекс Цивільного захисту України
- •12100, Вул. Раневицька, 12, м. Дрогобич Львівської обл.
8. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження грудної клітки
Терміни тут вживається у таких значеннях:
«проникаюча травма грудної клітки» – пошкодження, при якому канал рани має сполучення з плевральною порожниною.
«травма грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу» – пошкодження, при якому немає сполучення плевральної порожнини з навколишнім середовищем.
Ознаки проникаючої травма грудної клітки: наявність рани; утруднене дихання; кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною, пінистою); звук всмоктування повітря при кожному вдиху; можливе кровохаркання.
Ознаки травми грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу: посиніння шкіри (утворення синця на місці травми; відчуття крепітації при пальпації грудної клітки; утруднене дихання; можливе кровохаркання; часте дихання (більше 20 вдихів на хвилину); бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; порушення свідомості.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим
при підозрі на пошкодження грудної клітки
1) переконатись у відсутності небезпеки;
2) оглянути потерпілого, визначити наявність чи відсутність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної(швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у потерпілого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5) при проникючій травмі грудної клітки:
- попросити постраждалого зробити глибокий видих;
- накласти на рану чисту, стерильну серветку та матеріал, який не пропускає повітря (наприклад, шматок поліетиленового пакета, пластикова обгортка тощо);
- зафіксувати пов’язку лейкопластиром, залишивши один її край вільним;
- при вогнепальному пораненні грудної клітки перевірити місце можливого виходу кулі. Якщо виявлено другий отвір, накласти пов’язку, як описано вище та зафіксувати її з усіх боків;
- надати постраждалому напівсидяче положення;
- вкрити постраждалого покривалом;
- забезпечити постійний нагляд за потерпілим до приїзду бригади екстреної(швидкої) медичної допомоги.
6) якщо у постраждалого закрита травмі грудної клітки:
- надати постраждалому напівсидячи положення;
- вкрити постраждалого покривалом;
- забезпечити постійний нагляд за потерпілим до приїзду бригади екстреної(швидкої) медичної допомоги.
- при погіршенні стану потерпілого до приїзду екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги.
9. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
Терміни тут вживаються у такому значенні:
закрита травма живота – травма, при якій шкіра, підшкірна клітковина та апоневроз залишаються непошкодженими, а на шкірі живота та прикордонних ділянках спостерігаються підшкірні крововиливи;
проникаюча травма живота – травма, при якій канал рани проникає у черевну порожнину.
Ознаки проникаючої травми живота: наявність рани; біль у рані та в черевній порожнині; нудота; блювота; слабкість; відчуття тиску; «розпирання» в животі; наявність сторонніх предметів у рані (ніж, арматура тощо); наявність в рані кишківника чи сальника (евентерація).
Ознаки закритої травми живота з можливою внутрішньою кровотечею: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття хвилювання або неспокою; часте дихання; бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; втрата свідомості.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
1) переконатись у відсутності небезпеки;
2) оглянути потерпілого, визначити наявність чи відсутність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної(швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у потерпілого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5) при закритій травмі живота:
- надати постраждалому зручне положення;
- за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;
- вкрити постраждалого покривалом;
- забезпечити постійний нагляд за потерпілим до приїзду бригади екстреної(швидкої) медичної допомоги.
- при погіршенні стану потерпілого до приїзду екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) при проникаючій травмі живота:
- надати постраждалому зручне положення;
- за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;
- накласти чисту, стерильну пов’язку на рану та зафіксувати її за допомогою лейкопластиру;
- не вправляти внутрішні органи в черевну порожнину;
- не виймати з рани сторонні предмети;
- вкрити постраждалого покривалом;
- забезпечити постійний нагляд за потерпілим до приїзду бригади екстреної(швидкої) медичної допомоги.
- при погіршенні стану потерпілого до приїзду екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги.
