- •1. Предмет бжд.
- •3. Теорія небезпеки та ризику.
- •1. Предмет бжд
- •Завдання бжд:
- •Мета вивчення безпеки життєдіяльності:
- •2. Теоретичні основи бжд
- •3. Теорія небезпеки та ризику
- •Людина в структурі системи: «людина-середовище-діяльність» Роль сприйняття у безпеці життєдіяльності людини
- •2. Зоровий аналізатор
- •Колір з точки зору науки
- •Вплив кольорів на психологію та фізіологічні функції людини
- •Вплив кольору на тіло
- •Види впливу кольору на людину
- •Фізичний вплив кольору
- •Оптичний вплив кольору
- •Емоційний вплив кольору
- •Вплив кольору на центральну нервову систему і психічну діяльність людини
- •Колір та емоції людини
- •Відношення до кольору у процесі мислення
- •Символіка кольору
- •Роль кольору у житті людини
- •3. Слуховий аналізатор
- •4. Інші види аналізаторів
- •Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини
- •2. Психологічні властивості людини
- •3. Професійний підбір кадрів
- •2. Людина як біоенергетична система
- •1) Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м’язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника;
- •3)Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми (ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли).
- •3. Здоровий спосіб життя
- •4. Шкідливі звички і їх профілактика
- •Що міститься в димі сигарет?
- •Чому так важко кинути курити?
- •Чому корисно кинути курити?
- •Змінити сигарети – зберегти здоров’я?
- •Як куріння впливає на оточуючих
- •Як допомогти близьким кинути курити?
- •1. Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини.
- •2. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності людини
- •3. Безпека в умовах надзвичайних ситуацій
- •4. Негативні фактори активної групи та способи захисту від них
- •Негативні електричні та електромагнітні фактори
- •1. Дія електромагнітних полів та випромінювань на людину
- •2. Електронебезпека
- •3. Особливості надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою немедичними працівниками
- •Радіаційна небезпека
- •1. Природа іонізуючого випромінювання
- •2. Дія радіації на людину
- •3. Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •2. Принципи виникнення надзвичайних ситуацій
- •3. Природні нс
- •4. Соціальні та техногенні нс
- •Соціально-політичні нс
- •Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру
- •Техногенні небезпеки з викидом радіоактивних речовин
- •Техногенні небезпеки на транспорті
- •Техногенні надзвичайні ситуації
- •1. Катастрофи з викидом радіоактивних речовин
- •2. Катастрофи з викидом хімічних речовин
- •3. Заходи та засоби захисту населення в умовах нс
- •4. Біологічні катастрофи
- •Забезпечення безпеки Організація домедичної допомоги постраждалим при нещасних випадках і надзвичайних ситуаціях немедичними працівниками
- •1. Домедична допомога. Порядок проведення реанімаційних заходів
- •1.1. Здійснення штучного дихання та непрямого (зовнішнього) масажу серця
- •1.2. Накладення джгута
- •2. Надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості
- •3. Надання домедичної допомоги постраждалим при ранах і кровотечах
- •4. Надання домедичної допомоги постраждалим при отруєннях
- •5. Надання домедичної допомоги постраждалим при переломах та вивихах
- •6. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)
- •7. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
- •8. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження грудної клітки
- •9. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
- •10. Надання домедичної допомоги постраждалим при опіках та обмороженнях
- •11. Надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
- •12. Надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах
- •13. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
- •14. Надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів
- •15. Надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії)
- •16. Надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти
- •3) Зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця чи руками;
- •17. Надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації
- •18. Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт
- •19. Надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця
- •20. Надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин
- •21. Надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах
- •22. Надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні
- •23. Надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей
- •24. Надання домедичної допомоги постраждалим при наявності декількох постраждалих
- •Безпека харчування
- •1. Види забруднювачів та шляхи їх міграції до продуктів харчування
- •2. Забруднення харчових продуктів нітратами та нітрозоамінами
- •3. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами
- •4. Важкі метали і радіонукліди у продуктах харчування
- •5. Шляхи зменшення кількості токсичних речовин у харчових продуктах
- •Створення комфортних умов життєдіяльності людини
- •1. Нормалізація параметрів середовища в приміщенні
- •2. Освітлення
- •3. Методи і засоби контролю повітряного середовища
- •Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика
- •1. Пожежі та причини їх виникнення
- •2. Організація протипожежного захисту на виробництві
- •3. Засоби пожежогасіння
- •4. Пожежний зв’язок та сигналізація
- •Безпека в умовах криміногенної обстановки та тероризму
- •1. Особиста безпека в умовах кримінальної злочинності
- •Пневматична зброя
- •Спецзасіб для стрільби гумовими кулями
- •Автономні сигнальні пристрої
- •Індивідуальні спецзасоби шокової терапії
- •Електрошокер Мабуть, жоден засіб самозахисту не викликає сьогодні у світі такого ажіотажу, як електрошокери.
- •2. Тероризм
- •Дії громадян при захопленні транспортного засобу
- •3. Автономне існування людини в навколишньому середовищі
- •Корпоративна безпека Основи корпоративної безпеки
- •1. Основи корпоративної безпеки
- •2. Зовнішні і внутрішні джерела загрози безпеки об’єкту економіки
- •3. Система забезпечення нормативної безпеки об’єкту економіки
- •4. Особливості безпеки бізнесу за профілем підприємства
- •Глобальна безпека Глобальні проблеми людства
- •1. Концепція оон про сталий людський розвиток
- •2. Вплив на людину забруднення навколишнього середовища
- •3. Економіка безпеки життєдіяльності
- •Світоглядні основи безпеки
- •1. Світогляд і мораль людини як визначальні фактори особистої та глобальної безпеки
- •2. Негативні процеси у людському суспільстві
- •Проблемні, дискусійні питання в суспільстві:
- •Наркоманія
- •Проституція
- •Впливи на психіку людини і енергетичні напади
- •Шахрайство
- •Самогубство
- •Початок дослідження явища
- •Поширеність
- •Захисні фактори
- •Профілактичні заходи
- •3. Зменшення часу перебування підлітків за комп’ютером, збільшення часу відпочинку на свіжому повітрі, спілкування з природою.
- •Попередження та запобігання
- •Правова сторона
- •Варварське ставлення до природного середовища
- •3. Біоетика
- •Евтаназія
- •Правове забезпечення безпеки життєдіяльності Безпека життєдіяльності у законах та підзаконних актах
- •1. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності
- •2. Екологічне право. Екологічний паспорт підприємства
- •3. Закон України «Про охорону праці»
- •4. Кодекс Цивільного захисту України
- •12100, Вул. Раневицька, 12, м. Дрогобич Львівської обл.
1.1. Здійснення штучного дихання та непрямого (зовнішнього) масажу серця
За відсутності дихання і пульсу проводять серцево-легеневу реанімацію.
Проведення штучного дихання:
покладіть потерпілого на спину, підклавши йому під шию валик із згорненого одягу;
станьте з лівого боку від потерпілого, покладіть свою ліву руку йому під потилицю і відкиньте його голову назад;
відкрийте потерпілому рот, звільніть його від слизу за допомогою марлі або носової хусточки і, зробивши 2-3 глибоких вдохи, вдувайте через марлю, або хустинку повітря із свого рота в рот потерпілого;
звільніть рот і ніс потерпілого після закінчення вдування, щоб не заважати вільному видиху; продовжуйте штучне дихання, частота дихання не повинна перевищувати 12-16 разів на хвилину.
При появі перших слабких вдихів починайте робити штучний вдих у момент самостійного вдиху.
При відновленні у потерпілого самостійного дихання деякий час продовжуйте штучне дихання до повного приведення потерпілого до свідомості або до прибуття лікаря.
При відсутності дихання та пульсу на великих судинах (сонні артерії) провести непрямий (зовнішній) масаж серця одночасно із штучним диханням таким чином:
- виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см(не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120)на звилину;
- виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
- після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми;
- змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини.
Припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги при відновленні у постраждалого дихання, рухової активності.
Зовнішній (непрямий) масаж серця робіть ритмічно, стискуючи серце через передню стінку грудної клітки при надавлюванні на відносно рухому нижню частину грудної клітки з частотою 60-70 разів на хвилину. Це забезпечує достатній кровообіг в організмі, якщо серце не працює.
Під час надання допомоги потерпілому не дозволяється допускати охолодження його тіла, залишати потерпілого на сирій землі, на кам’яній, бетонній або металевій підлозі. Під потерпілого необхідно підстелити теплі речі, якщо це можливо, зігріти його.
1.2. Накладення джгута
Щоб тимчасово зупинити артеріальну кровотечу з поранених кінцівок, потрібно накласти гумовий джгут, обгорнувши кінцівку в місці накладання джгута марлею, рушником або іншою тканиною. Піднявши кінцівку, джгут розтягують і роблять ним 2-3 оберти навколо кінцівки, кінці джгута скріплюють за допомогою ланцюжка з гачком або зав’язують. Пульс нижче місця накладання джгута не повинен прослуховуватися. Якщо немає джгута, накладають закрутку з пояса, рушника, хустки чи іншого матеріалу, який нетуго зав’язують навколо кінцівки, у петлю вставляють палицю і закручують, підклавши під закрутку бинт або іншу тканину для запобігання пошкодження шкіри. Джгут не можна тримати більше 1-1,5 год., а зимою – більше 1 год., бо кінцівка мертвіє. Якщо протягом 1-1,5 год. немає змоги відправити потерпілого в лікарню, то тимчасово відпускають джгут до почервоніння шкіри, кров зупиняють тампоном, потім знову затягують джгут, трохи відступивши від попереднього місця його накладання. Наклавши джгут, закладають записку із зазначенням часу накладення джгута.
