2. Принципи виникнення надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру виникають при порушеннях нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті або на водному об’єкті. Такі НС можуть бути спричинені аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією (масове заразне захворювання тварин, яке швидко поширюється і охоплює цілі райони та області), епіфітотією (широке розповсюдження інфекційних хвороб рослин, яке обхоплює район, область чи країну), пожежею. Вони можуть призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Зона надзвичайної ситуації – окрема територія, де сталася надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Стихійне лихо – це катастрофічне природне явище чи процес, які можуть спричиняти людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші важкі наслідки. Стихійні лиха можуть мати геофізичне, геологічне, метеорологічне та інше походження.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру виникають при групових порушеннях громадського порядку, масових заворушеннях, мародерстві, масовій паніці, втечі озброєних злочинців та при озброєних нападах. Це війни, тероризм, екстремальні ситуації криміногенного характеру.

Надзвичайна ситуація – катастрофа, аварія, стихійне лихо чи інша небезпечна подія – як і будь-яка система у своєму розвитку проходить декілька етапів:

- етап росту (становлення);

- етап стабільного існування;

- етап кризи (згасання, відмирання, модерн газація або перебудова).

Катастрофу можна також розглядати як творчі, конструктивні процеси (наприклад, спонтанне виникнення фізико-космічних реалій, які раніше не існували; зародження біологічних видів; спонтанна поява якісно нових ситуацій тощо).

3. Природні нс

Землетруси – виникають при раптовому розриві гірських порід та вивільненні енергії, що розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль та зумовлює появу серії коливних рухів земної поверхні.

Земна кора складається із тектонічних плит. Рух плит в тих місцях, де вони прилягають одна до одної, супроводжується землетрусами.

Ознаки швидкого землетрусу:

- запах газу, де раніше цього не відзначалось;

- тривога птахів та домашніх тварин;

- іскри між близько розташованими електричними дротами;

- голубе освітлення внутрішньої поверхні будинків.

Основні заходи захисту від землетрусів:

- при землетрусі дуже важливо не впадати в паніку. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, негайно реагуйте, пам’ятаючи, що найбільш небезпечними є предмети, які падають;

- перебуваючи у приміщенні, необхідно негайно зайняти безпечне місце, заховатися під стіл або ліжко, біля внутрішньої капітальної стіни, найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Потрібно триматися далі від вікон, печей та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця;

- не слід вибігати з будинку, бо уламки, які падають вздовж стін є серйозною небезпекою; безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, після його припинення, перейти у безпечне місце;

- не треба поспішати до ліфтів і сходів у багатоповерховому будинку, бо вони часто обвалюються під час землетрусу;

- після припинення поштовхів потрібно швидко вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути уларів падаючих уламків;

- рухаючись автомобілем, треба повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад і залишатись в машині до припинення поштовхів;

- опинившись у завалі, спокійно оцініть становище і не панікуйте (людина може перебувати без води і їжі понад два тижні), надайте собі першу допомогу при необхідності, надайте допомогу тим, хто її потребує. Встановіть зв’язок із людьми, які перебувають зовні завалу (голосом, стуком).

Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають при порушенні рівноваги через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини.

Зсуви пошкоджують комунікації, греблі, руйнують будинки, знищують сільськогосподарські угіддя.

Зсуви поділяються на:

- повільні (декілька десятків см на рік);

- середні (декілька метрів за годину або добу);

- швидкі (десятки км за годину).

Тільки швидкі зсуви можуть спричинити катастрофу з людськими жертвами.

Захист і боротьба: відведення поверхневих вод, зменшення навантаження на схили, фіксація схилів за допомогою підпорів.

Зсуви виникають і в населених пунктах в горбистих місцевостях, зокрема в Києва, в Івано-Франківській області і ін.. Їх можуть активізувати надмірні дощі.

Дії при загрозі виникнення зсувів

Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку. можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дії у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані на височині, на схилах або біля підніжжя гір та пагорбів, навколо глибоких ярів.

Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільного захисту . Ознакою з0суву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Підготуйте документи,одяг та зберіть найнеобхідніші речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Вимкніть електро-, газо-, водопостачання.

Щільно закрийте вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.

Підготуйтеся до евакуації. З’ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.

Дії під час зсуву

Зберігайте спокій.

Почувши шум зсуву, негайно вийдіть з приміщення. Якщо ви перебуваєте на відкритій місцевості – підніміться з дна лощини (низовини) вгору не менше, ніж на 50-100 метрів.

Під час зсуву діяти рекомендується негайно. При швидкості руху зсуву понад 0,5-1,0 метрів на добу – терміново евакуюйтеся у безпечне місце.

Не користуйтеся ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

Дії після зсуву

Зберігайте спокій.

По можливості, допоможіть постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує.

Переконайтеся, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте обережні, може статися раптове обвалення.

Огляньте стан мереж електро-, газо-, водопостачання.

Перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими приладами і не вмикайте їх до того часу, доки н6е будете впевнені,що немає витоку газу.

Не користуйтеся без потреби телефоном,щоб він був вільним для зв’язку з вами.

З’ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Обов’язково кип’ятіть питну воду, вона можу бути забруднена.

Селі – це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних часток, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об’єму потоку). Сель (сайль) в перекладі з арабської «бурхливий потік», - шалено вируюча хвиля висотою з п’ятиповерховий будинок, що мчить ущелиною з великою швидкістю (2,5 -4,5 м/с).

Виникають в басейнах невеликих гірських річок при зливах, таненні снігу, проривах завальних озер, обвалах, зсувах, землетрусах. В Україні селі трапляються в Карпатах та в Криму.

Селі поділяються на:

- грязьові (суміш води з ґрунтом при незначній концентрації каміння, об’ємна вага 1,5 -2 т/м³ );

- грязекам”яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об’ємна вага 2,1-2,5 т/м³ );

- водокам”яні (суміш води з переважно великим камінням, об’ємна вага 1,1 -1,5 т/м³ ).

Боротьба: будівництво гребель, каскаду запруд для руйнації селевого потоку, стінок для закріплення відкосів тощо.

Снігові лавини. Причини сходження:

- перенапруження снігового покрову;

- різкий порив вітру;

- звукова хвиля;

- різка зміна метеорологічних умов.

Швидкість руху 200 км/год. Спустошує все на шляху. Сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю – перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей, як повітряна хвиля при вибуху великої бомби.

Захист:

- пасивний (уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити, не кричать у горах);

- активний (проводять обстріл лавинонебезпечних схилів для сходження невеликих, безпеч6их лавин, щоб не накопичувались критичні маси снігу).

Захист при снігових лавинах та селях:

- при попередженні про небезпеку потрібно швидко залишити приміщення і вийти в безпечне місце;

- надавати допомогу потерпілим, використовуючи дошки, мотузки, виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

- при захопленні сніговою лавиною зробити все, щоб опинитись на її поверхні ( звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як при плаванні); якщо це не вдається, то намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (людина задихається від потрапляння снігового пилу в ніс і рот);

- вирушаючи в гори, мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб потерпілого могли витягнути.

Виверження вулканів. За руйнівною силою та кількістю енергії – це найнебезпечніше стихійне лихо для людства.

Надра Землі діляться на 4 зони:

- внутрішнє ядро в центрі (діаметр невеликий, температура 6000⁰ , тверде, бо великий тиск на нього верхніх шарів );

- його оточує зовнішнє ядро (в’язке, розплавлене, товщиною 2950-5100 км);

- мантія (товщина 2900 км);

- земна кора (радіус твердої оболонки земної кори 35-70 км, на дні океану товщина твердої оболонки 7-13 км).

Магма – розплавлена маса при виверженні вулкану – утворюється в нижній частині земної кори та у верхній частині мантії на глибині 30-90 км. На цій глибині дуже розпечена гірська порода, але вона залишаться твердою, бо великий тиск верхніх пластів, який всюди однаковий, тільки менший там, де дві плити труться одна об одну і зсуваються. Порода переходить з твердого стану в рідкий, розширюється, тисне на верхні шари з надзвичайною силою і виривається на поверхню.

До цього часу людство не змогло розробити засоби зменшення катастрофічних наслідків виверження вулканів, але відомі розміри зон його небезпечного впливу. Лава розповсюджується до 30-100 км, розпечені гази в радіусі – до декількох км, зона випадання кислотних дощів – 400-500 км; селеві потоки на вершинах вулканів під час раптового танення снігу – 100-300 км.

Заходи захисту:

- відведення потоку лави вбік від населених пунктів створенням штучного русла (вибухівкою з літака);

- будівництво дамб;

- охолодження лавових потоків водою.

Повені – це тимчасові значні затоплення місцевості внаслідок підняття рівня води у річці, озері, водосховищі, які спричинені різними причинами. Відрізняються від інших стихійних лих тим, що вони прогнозовані.

Основний напрям боротьби з повінню – зменшення витрати води у річці шляхом своєчасного перерозподілу стоку (насадження лісозахисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо), а також створення дамб, руйнування криги вибухами за 10-15 днів до льодоходу.

Захист:

- отримавши попередження про затоплення, потрібно терміново вийти в безпечне місце – на височину, попередньо відключивши воду,газ, електроприлади;

- якщо повінь розвивається повільно, перенести майно в безпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;

- скористатися човнами, катерами та всім тим,що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

- при потраплянні у воду скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати допомоги.

Урагани – швидкість вітру 32 м/с; 9 балів, швидкість 20-24 – шторм; тропічні циклони в Тихому океані поблизу Центральної Америки – це також ураган. Смерчі (торнадо) – при зіткненні двох великих повітряних мас різної температури і вологості, 450 км/год. Існує небезпека, адже вир несе із собою уламки різних предметів і сміття, вивертає з коремнеп дерева, піднімає в повітря транспортні засоби і т.д.

Захист:

- щільно зачинити двері та вікна, опустити жалюзі,засинити віконниці, не стояти перед незахищеними отворами;

- з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

- в будівлях триматися подалі від вікон, щоб не травмуватися осколками розбитого скла;

- найкраще сховатися в підвалах, сховищах, метро та внутрішніх приміщеннях перших поверхів цегляних будинків;

- не знаходитися в автотранспорті. житлових автопричепах та легких спорудах, які не забезпечать достатнього захисту;

- уникати приміщень із великим стельовим прольотом. приміром, як у залах;

- не залишатися на вулиці, в крайньому разі лягти на землю обличчям вниз і прикрити голову та потилицю руками;

- на відкритій місцевості сховатися в западині, ямі, ярку, канаві.

Гроза. Під час грози часто виникає блискавка. Блискавка – це електричний розряд в атмосфері, який супроводжується спалахом світла та громом. Людське око при цьому найчастіше спостерігає світлий канал розряду, що нагадує річку або розкидисте дерево. В результаті фізичних процесів всередині хмари утворюються позитивні і негативні заряди,під дією яких виникає потужне електричне поле. Різниця потенціалів між окремими частинами хмари досягає величезних величин, а досягнувши критичної напруженості виникає іскровий розряд – власне спалах. Блискавка характеризується високим струмом, напругою і температурою. Повітря в зоні каналу блискавки практично миттєво розігрівається до температури 30000-33000⁰ С. Блискавка також може заподіяти істотну шкоду господарству, є причиною пожеж і замикань елементів електрозабезпечення.

Удари блискавки надто небезпечні. Вони можуть зруйнувати будівлю,опору електропередач. заводську трубу, викликати пожежу і т.д.

Блискавка частіше ударяє у високі предмети, а з двох предметів однакової висоти - в той, який є кращим провідником. Перебуваючи в полі, не можна ховатися від дощу під деревом, що самотньо стоїть , або в копиці сіна, а в лісі треба йти від дуже високих дерев. Зі 100 дерев блискавкою вражаються 27% тополі, 20% груші, 12% липи, 8% ялини і лише о,5% кедрові. В горах краще за все ховатися від дощу в печеру або під глибокий уступ.

Для захисту самотніх споруд (будівель, опор електропередач і т.д.) поблизу них встановлюють щоглу із загостреним металевим стрижнем, який добре сполучений (спаяний, зварений) товстим дротом із закопаним глибоко в землю металевим предметом. Цей пристрій називається громовідвід.

Особливо небезпечна блискавка для людини. Від її ударів у світі в середньому щорічно гине близько 3000 осіб. Удар блискавки смертельний для всього живого, але в людей і тварин блискавка ударяє порівняно рідко і лише в тих випадках, коли сама людина через незнання створює сприятливі для цього умови.

Вірогідність того, що в людину ударить блискавка начебто невелика: максимум 1 до 600000, але шанси рік від року ростуть – попадань стаж все більше. Хоча самі блискавки не б’ють частіше – їх як було по 8 мільйонів на день, так і залишилося.

Скільки жертв блискавок в Україні – невідомо, їх ніхто не рахує. А в США рахують. Статистику ведуть компанії страховиків. За їхніми даними,за рік блискавки вражають близько 600 американців.

Дослідження показали: людину рятує те, що при жахливій потужності розряд деколи «проскакує» крізь тіло за мільйонні частки секунди. І не завжди встигає спопелити. Сила дії залежить від опору органів і тканин, який у середньому складає 700 Ом. Чим він більший – тим важчі наслідки.

Блискавка може стати смертельно. і при ударі в літак. Статистика показує, що на 5000-10000 льотних годин доводиться один удар блискавки в літак. На щастя, майже всі уражені літаки продовжують політ.

Правила поведінки під час грози:

Варіант 1. Ви вдома

Якщо гроза застала вдома:

- закрийте вікна і кватирки, відійдіть від вікна, не допускайте протягу, який може привернути кулеподібну блискавку;

- не торкайтеся до водопровідних кранів і батарей, не користуйтеся звичайним телефоном – навіть тут вас може наздогнати електричний розряд. постарайтеся знаходитися подалі від електричних розеток;

- не розмовляйте по мобільному телефону;

- піч або камін краще не топити в цей час, оскільки дим з труб володіє високою електропровідністю і вірогідність удару блискавки в трубу зростає;

- вимкніть чутливу апаратуру з мережі і використовуйте пристрої захисту від перенапруги.

Удар блискавки може навіть пошкодити цегляну кладку і спричини ти тріщини або обвали.

Варіант 2. Ви в місті

У місті постарайтеся якнайшвидше сховатися в магазині або житловому будинку. Вони мають надійний захист від блискавки, на відміну від зупинок транспорту . Якщо таких варіантів немає, потрібно перечекати грозу, сівши навпочіпки під невисокими насадженнями, тісно притиснувши одну до одної ступні. Уникайте окремо розташованих високих дерев,щогл, антен тощо, не торкайтеся металевих предметів, не підходьте до ліній електропередач.

Мобільний телефон при знаходженні на вулиці під час грози потрібно негайно відключити, адже в даній ситуації він є серйозною загрозою для життя і здоров’я через небезпеку попадання блискавки. Неодноразово були зафіксовані випадки загибелі людей від удару блискавки під час розмови по мобільному телефону.

Варіант 3. Ви в лісі

Блискавка в лісі практично ніколи не б’є в землю, за винятком галявин, бо дерева є природними громовідводами, причому вірогідність попадання блискавки в конкретне дерево прямо пропорційна його висоті.

Найчастіше блискавка ударяє в дуби, тополі, в’язи, оскільки вони містять багато крохмалю. Рідше – в ялину, сосну, ялиц3ю, оскільки вони, вміщуючи багато масел, син6ять великий електричний опір. Зовсім рідко – в берези, клени.

Треба триматися подалі від високих дерев, а під час грози сісти між низькорослими деревами з густи кронами. При цьому визначити приблизно висоту вибраних вами дерев і постаратися розмітитися від них на відстані, яка перевищує цю висоту. Наприклад, висота дерев приблизно 4-5 метри, відповідно. розміщуватися між ними треба так, щоб до кожного з дерев було не менше 4-5 ме6тра. Це називається «конус захисту».

Сидіти краще в так званій «позі ембріона –спина зігнута, голова опущена на зігнуті в колінах ноги і передпліччя рук, ступні ніг зімкнуті разом.

Вибираючи собі притулок, зверніть увагу, чи немає поряд дерев, раніше уражених грозою, розщеплених. У такому разі краще триматися подалі від цього місця. Велика кількість уражених блискавкою дерев свідчить, що грунт на цій ділянці має високу електропровідність і удар блискавки в цю ділянку місцевості вельми вірогідний.

Розбивати намети також краще на невеликій галявині в середньоліссі. Ставити намети на відкритому місці небезпечно.

Варіант 4. Ви в полі

При перших ознаках грози треба переміститися у бік найближчого надійного укриття (ліс, населений пункт), віддаляючись від дерев або гаю. З початком грози, якщо ви так і не дісталися до укриття, сісти якомога ближче до землі. При цьому слід пам’ятати, що піщаний і кам’яний грунти безпечніші, ніж глинисті. Сховатися в западині, ямі, ярку, канаві, якщо вони є на цій відкритій місцевості. Не користуйтеся парасольками, не торкайтеся металевих предметів, від високовольтних ліній електропередач триматися на віддалі не меншій, ніж 50 м.

Не можна: швидко переміщатися, ховатися в копиці сіна, під самотні дерева або острівці дерев, тим більше торкатися до них руками й іншими частинами тіла.

У грозу працює зворотній загальновизнаний психологічний принцип: схильність у великому і могутньому вбачати захист. Але чим дрібніше, тим більше у тебе шансів не потрапити під розряд. Тому великі дерева обходьте подалі.

Варіант 5. Ви в річці, а поряд заливний луг

Любителям купатися і рибалити рекомендується з наближен7ням грози не тільки негайно вибратися з води, але й відійти и подалі від водоймища

Не можна: лізти у воду, ховатися в заплавних кущах і під деревами. Потрібно якнайшвидше,(але не бігом, якщо гроза вже почалася) дістатися до найближчого лісу (але не окремих дерев на відкритій місцевості) або до села. При цьому прагнути обходити стороною (до двохсот метрів) самотні дерева і інші високі предмети.

Людина. яка знаходиться на плавзасобі при наближенні грози повинна н6егайно пристати до берега.

Варіант 6. Гроза застала вас в автомобілі.

Багато хто помилково вважає, що небезпечно перечікувати грозу, знаходячись в автомобілі. Та машина досить добре захищає людей, оскільки навіть при ударі блискавки розряд йде по поверхні металу. Тому, якщо гроза застала вас у машині, закрийте всі вікна і чекайте, поки негода мине.

Проте не слід торкатися до ручок дверей та інших металевих деталей, у тому числі і до ст. щільникових телефонів. Щадіть свої барабанні перетинки – в грозу через мобільник у руках можна отримати звуковий удар.

Варіант 7. Ви на велосипеді

Велосипед і скутер на відміну від машини від грози вас не врятують.

Якщо ви їдете на велосипеді або мотоциклі під час грози, припиніть рух, залиште т транспортні засоби і перечекайте грозу на відстані приблизно 30 метрів від них.

Варіант 8. Ви в поході

Під час грози всі металеві предмети: сокири, пили, лопати, ножі, посуд тощо – треба скласти в 15-30 м від табору або людей.

Від грунту, особливо, якщо він вологий, необхідно ізолюватися, підклавши під себе теплоізолюючий килимок, надувний матрац, віття, ялинове гілля, в крайньому ви падку каміння, мотузки, одяг, взуття тощо. При цьому треба прагнути, щоб ізолятор був дуже сухим.

Сидіти слід так: згуртуватись, зігнувши спину, опустивши голову на зігнуті в колінах ноги і передпліччя рук, а ступні ніг з’єднати разом.

Тіло повинно мати якнайменший контакт із землею. Мокрий одяг бажано зняти й одягнути сухий, а крайньому випадку, ретельно вичавити. Мокрі тіло і одяг підвищують небезпеку ураження блискавкою.

Коли гроза почнеться, загасіть багаття. Дим – провідник електрики. Бували випадки, коли блискавка била в низьку т рубу, хоча поряд стола висока. А все тому, що «коротун» щосили димів.

Ховаючись від грози, уникайте також характерних розломів на грунті. Фахівці їх називають «гніздуванням блискавок» - вони є найактивнішими провідниками ми блискавок на таких ділянках грунту.

В дорозі туристичній групі краще розосередитися. Йти поодинці, не поспішаючи, у жодному ви падку не бігти і не метушитися.

Пожежі – неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Ландшафтні пожежі поділяються на лісові, степові або польові. Лісові ландшафтні пожежі бувають низовими, верховими, підземними.

При низових лісових ландшафтних пожежах горить суха трава без захоплення крон дерев Вони розповсюджуються із швидкістю 0,3-1 м/хв. (слабка); до 16 м/хв. (сильна).

Верхові лісові ландшафтні пожежі розвиваються з низових. Горять крони дерев і стовбури. Швидкість розповсюдження 8-25 км/год.

Підземні лісові ландшафтні пожежі виникають з низових або верхових, розповсюджуються по шару торфу на глибині 50 см, повільно без доступу повітря, із швидкістю 0,1-0,5 м/хв. Така пожежа може тривати довго, навіть взимку під шаром ґрунту.

Степові або польові ландшафтні пожежі виникають на відкритій місцевості. Горить суха пожухла трава або збіжжя. Швидкість розповсюдження 20-30 км/год. Такі пожежі є сезонними.

Отже, загальні правила під час стихії.

Під час стихії джерелом небезпеки для життя можуть стати відірвані сучки, повалені дерева або черепиця, що падає з даху. Тому уникайте, у міру можливості, особливо небезпечних місць. Злива дуже швидко затоплює вулиці і внаслідок тиску води можуть піднятися чи зрушитися з місця каналізаційні кришки. Отож будьте обережні й пам’ятайте про появу і будь-який момент перешкоди.

На випадок стихії у вас повинні бути готові:

- незалежний від електромережі радіоприймач із достатнім запасом батарей;

- незалежні від електромережі джерела світла (кишенькові ліхтарі й свічки);

- аварійне спорядження з важливими документами на випадок, коли доведеться покидати квартиру;

- рекомендують мати при собі фото документацію власності. У разі пошкодження будівлі вона може прислужитися вам під час зверненн в страхові товариства.

Після стихії:

- проконтролюйте своє оточення на наявність шкоди, наприклад, чи немає прориву води або битого скла;

- користуйтеся електроапаратами тільки тоді, коли вони не контактували з вологою;

- якщо є потерпілі, надайте першу допомогу і, за потреби, викличте рятувальну службу;

- якщо будівля дуже пошкоджена, покиньте її, і входьте до неї тільки з дозволу фахівців;

- коли ураган зруйнував дах, не перебувайте в районі можливого його обвалення;

- до прибуття рятувальної служби кожен громадянин повинен бути в змозі допомогти самому собі та іншим. Екстрений виклик і перша допомога є основами низки заходів, які, мов ланки одного ланцюга. пов’язані між собою задля порятунку життя постраждалих або хворих.