3. Принципи забезпечення радіаційної безпеки

Існують відкриті і закриті джерела радіоактивного випромінювання.

Закриті джерела радіоактивного випромінювання – це такі джерела радіоактивного випромінювання,будова яких унеможливлює проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище на визначений час їх експлуатації і зносу.

Це гамма-установки, нейтронні, бета і гамма-випромінювачі, рентгенівські апарати і прискорювачі заряджених часток.

Забезпечення радіаційної безпеки:

- зменшення потужності джерел до мінімальної кількості («захист кількістю»);

- скорочення часу роботи з джерелом («захист часом»);

- збільшення відстані від джерел до людей («захист відстанню»);

- екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання – свинець, уран, просвинцьоване скло, залізо, бетон, залізобетон і навіть вода – для рентгенівського і гамма-випромінювання; органічне скло, пластмаса, алюміній – для захисту від бета-випромінювання («захист екраном»).

Для рентгенорадіологічних процедур:

- уникнення необґрунтованих досліджень;

- зміна структури досліджень на користь тих, що дають менше дозове навантаження;

- впровадження нової апаратури, оснащеної сучасною електронною технікою посиленого візуального зображення;

- застосування екранів для захисту ділянок тіла, що підлягають дослідженню , тощо.

Відкриті джерела радіоактивного випромінювання – це такі джерела радіоактивного випромінювання, коли можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Захист:

- герметизація виробничого устаткування для ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

- заходи планувального характеру;

- застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, використання спеціальних захисних матеріалів;

- використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки персоналу;

- дотримання правил особистої гігієни;

- очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних конструкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту;

- використання радіопротекторів (біологічний захист).

Запитання для самоконтролю:

1. Розкажіть про природу іонізуючого випромінювання.

2. Особливості впливу радіації на людину.

3. Яким чином надходять радіоактивні ізотопи в організм людини і як вони розподіляються в ньому?

4. Види ефектів, викликаних радіацією.

5.Вкажіть види джерел радіоактивного випромінювання і охарактеризуйте їх.

6. Розкажіть про захист від радіоактивного випромінювання.

Рекомендована література:

1. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань».

2. Желібо Є.П., Завірюха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації – Київ: «Каравела», 2002. Львів «Новий Світ -2000»

3. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини. Видавництво «Бескид Біт», 2005.

Характеристика надзвичайних ситуацій

Класифікація надзвичайних ситуацій.

Природні надзвичайні ситуації

План

1. Класифікація НС.

2. Принципи виникнення НС.

3. Природні НС.

4. Соціальні та техногенні НС.

1. Класифікація НС

Стаття 5 Кодексу подає класифікацію надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій:

1) техногенного характеру;

2) природного характеру;

3) соціальні;

4) воєнні

Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій:

1) державний;

2) регіональний;

3) місцевий;

4) об’єктовий

Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Об’єктові НС відповідають системам з рівнем колектив;

місцеві НС – системам, в які входить населення міста або району;

- регіональні НС – відповідають системам з рівнем області;

- державні НС – відповідають системам з рівнем населення країни;

Вирізняють ще континентальні НС, що відповідають системам з рівнем населення континенту, і планетарні НС, що відповідають системам з рівнем населення планети.

Надзвичайні ситуації природного характеру поділяють на літосферні (землетруси, виверження вулканів, зсуви, селі), гідросферні (повені, снігові лавини), атмосферні (урагани, природні пожежі), інфекційні захворювання людей, тварин та рослин.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру поділяються на транспортні аварії і катастрофи; пожежі та вибухи; аварії з викидом отруйних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин; раптове завалювання будинків та споруд; аварії на енергетичних та комунальних системах і на очисних спорудах; гідродинамічні аварії.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – це війни, тероризм, екстремальні ситуації криміногенного характеру

Надзвичайні ситуації комплексного характеру спричинені поєднанням різних видів НС.