Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч посіб БЄД.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.94 Mб
Скачать

Радіаційна небезпека

План

1. Природа іонізуючого випромінювання.

2. Дія радіації на людину.

3. Принципи забезпечення радіаційної безпеки.

1. Природа іонізуючого випромінювання

Поняття «іонізуюче випромінювання» об’єднує різноманітні види, різні за своєю природою випромінювання, але подібні тим, що всі вони мають високу енергію та, властивість іонізувати і руйнувати біологічні об’єкти.

Термін «іонізуюче випромінювання» характеризує будь-яке випромінювання, яке прямо або посередньо викликає іонізацію оточуючого середовища (утворення позитивно та негативно заряджених іонів).

Іонізуюче випромінювання розповсюджене в космічному просторі і існує протягом всього періоду існування Землі.

Джерела іонізуючих випромінювань бувають природні і штучні. Природними джерелами іонізуючих випромінювань є космічні промені і радіоактивні речовини, які знаходяться в земній корі. Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, прилади засобів зв’язку високої напруги тощо.

Розрізняють корпускулярне (потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпалі, ядерних перетвореннях або генеруються на прискорювачах . Це α і β –частки, нейтрони, протони та ін.) і фотонне випромінювання (потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с . Це γ – випромінювання і рентгенівське випромінювання.

2. Дія радіації на людину

Вплив радіоактивного випромінювання на людину в дуже спрощеному вигляді можна уявити так. В організм людини надходить їжа і розкладається на простіші сполуки. Вони надходять через мембрану всередину кожної клітини і використовуються як будівельний матеріал для створення інших клітин. Радіоактивне випромінювання руйнує мембрану, атоми перетворюються в іони і в клітину надходять сторонні токсичні речовини. При невеликій дозі опромінення іони повертаються на свої місця і клітина знову починає працювати. При високій дозі опромінення, або багаторазовому повторенні опромінення іони не встигають повертатися на свої місця, молекулярні зв’язки не відновлюються, багато клітин виходить з ладу і життєдіяльність організму неможлива.

Жоден вид енергії при поглинанні живим організмом не призводить до таких змін як радіаційне опромінення:

- іонізуюче випромінювання (радіація) діє не тільки на певний живий організм, але й на його потомство (генетичний ефект);

- органи чуття не реагують на випромінювання;

- малі дози випромінювання не тільки поглинаються, а й накопичуються в організмі (кумулятивний ефект);

- різні органи організму мають різну чутливість до випромінювання.

Радіоактивні ізотопи надходять в організм з повітрям, пилом, їжею, водою і розподіляються в ньому:

- тритій, вуглець, залізо, полоній розподіляються рівномірно в організмі;

- радій, фосфор, стронцій накопичуються в кістках;

- калій, рубіній, цезій осідають в м’язах;

- йод накопичується в щитовидній залозі;

- рутеній, полоній, ніобій накопичуються в печінці, нирках, селезінці.

За видами ушкоджень викликані радіацією ефекти діляться на три групи: соматичні, соматико-стохатичні (випадкові, ймовірні), генетичні. За часом прояву – на дві групи: ранні (або гострі) і пізні.

Ізотопи, які мають коротку тривалість життя, γ-випромінювання, спричиняють ранні ураження, які бувають тільки соматичні, призводять до смерті або променевої хвороби.

При дозах опромінення в тисячі рад (гостра форма променевої хвороби – опромінення великими дозами за короткий проміжок часу) ураження організму може бути миттєвим. При тривалому опроміненні дозами, які перевищують ліміти дози (ЛД), розвивається хронічна форма. Через довший час після променевого ураження можуть виникнути променеві катаракти, злоякісні пухлини та ін.

Діти ростуть, у них всі клітини постійно діляться, тому в дітей вражається більше клітин, ніж у дорослих при однаковій дозі опромінювання.