2. Електронебезпека

Проходячи через тіло людини, електричний струм спричиняє термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

При електролітичній дії електричного струму розпадається кров та плазма і порушується їхній фізико-хімічний склад.

При механічній дії електричного струму розриваються та розшаровуються тканини та утворюється пара від перегрітої тканинної рідини і крові, збуджуються та судомно скорочуються м’язи тіла, що може спричинити їхній розрив або пошкодження шкіри, вивих суглобів і навіть перелом кісток.

При термічній дії електричного струму нагрівається організм людини, з’являються опіки окремих ділянок тіла при проходженні через них електричного струму або при зовнішньому впливі на них електричної дуги.

Біологічна дія електричного струму є найскладнішою, притаманна тільки живим організмам, виявляється у подразненні та збудженні нервових волокон і тканин організму та розладі внутрішніх біоелектричних процесів.

Внаслідок дії електричного струму або електричної дуги виникає електротравма.

Термін «електротравма» тут вживається у такому значенні – це місцеві і загальні пошкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки).

Тому електротравми поділяються на загальні і місцеві.

До місцевих електротравм належать опіки, металізація шкіри, «електричні знаки» сіро-жовтого кольору круглої або овальної форми, механічні пошкодження, запалення очей.

Загальні електротравми називають електричним ударом. Уражається весь організм, тому цей вид ураження має найбільшу небезпеку. Вони поділяються на 4 ступені:

І – судомне скорочення м’язів, що супроводжується болями, але без втрати свідомості;

ІІ – судомне скорочення м’язів із втратою свідомості;

ІІІ – втрата свідомості і порушення серцевої діяльності;

ІV – клінічна смерть (при втраті свідомості припиняється управління функціями всіх органів тіла).

Більше половини всіх електротравм становлять опіки, які з’являються при проходженні через тіло людини електричного струму. Тоді уражаються тканини, нагріваючись до температури 60-70⁰ С і вище, та згортається білок.

Металізація шкіри частками металу дугової плазми виникає при опіках від впливу електричної дуги. Тоді уражена ділянка шкіри стає твердою, набуває кольору солей металу.

На важкість ураження електричним струмом впливають сила струму і електричний опір тіла людини, тривалість дії струму, рід струму (змінний чи постійний), його частота, індивідуальні особливості людини та умови навколишнього середовища. На опір тіла людини впливає також фізичний та психічний стан, хворобливість, втома, голод, стан сп’яніння, емоційне збудження. Тому за статистикою навіть при малому струмі, 0,8 мА, може наступити смерть людини.

Збільшують небезпеку ураження струмом несприятливий мікроклімат (підвищена температура, вологість, струмопровідний пил).

Змінний струм небезпечніший ніж постійний. При струмі 20-25 мА пальці судомно стискають взятий в руку предмет, який опинився під напругою, а м’язи передпліччя паралізуються і людина не може звільнитися від дії струму. У багатьох паралізуються голосові зв’язки і вони не можуть покликати на допомогу.