2. Людина як біоенергетична система

Усі матеріальні об’єкти у Всесвіті циклічно рухаються. Ритми притаманні усім об’єктам мікросвіту і людині в тому числі.

Видатний хронобіолог Хальберг поділив усі біологічні ритми на три групи:

1) Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м’язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника;

2) ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб (зміна сну і бадьорості, активності і спокою; добові зміни в обміні речовин; коливання температури; артеріального тиску, частоти поділу клітин коливання складу крові);

3)Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми (ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли).

З усіх виявлених у людини циклів найбільш вивченим є добовий. Добові ритми людини цікаві тим, що максимум і мінімум активності різних біологічних процесів різний у часі.

Для прикладу робота органів травлення. В першій половині дня печінка утворює найбільшу кількість жовчі, В другій половині дня печінка накопичує глікоген і воду.

Ранком посилюється перистальтика кишечника і моторна функція шлунка, очищується кишечник.

Увечері посилюється виділяюча функція нирок. Її мінімум припадає між 2 годиною ночі та 5 годиною ранку.

Фізіологічна активність людини спостерігається з 10 до 12 год. і з 16 до 18 год. Організм максимально стійкий до кисневого голоду. Тоді найкраще виконувати роботу, приймати рішення, здійснювати нові починання.

Після 18 год. зростає тиск крові, нервозність, легко виникають сварки з дрібниць, часто починається головний біль.

Після 19 год. увага досягає максимуму, реакції стають швидкими. Тоді найменше дорожньо-транспортних пригод.

Після 20 год. психологічний стан знову стабілізується, поліпшується пам’ять, добре заучувати тексти.

Після 21 год. температура тіла знижується. 21-23 год. – фізіологічний спад, потрібно вкладатися спати. О 24 год. – фізіологічний підйом.

З 0 до 1 год. – піднесення фізіологічної активності вночі.

Між 2 і 4 год. погіршується пам’ять, координація рухів, уповільненість в рухах з’являється, збільшується кількість помилок в роботі, зусилля м’язів зменшуються на 2-4 кг, скорочується частота серцебиття на 15-20 ударів, зменшується вентиляція легенів на 2-2,5 літри, падає насичення крові киснем на 4-5%. А печінка виводить отруйні речовини, відбувається очищення організму.

З 5 до 6 год. ранку – найбільший добовий підйом і найвища працездатність людини. Печінка вивела всі шлаки. Не можна вживати алкоголю, щоб не перевантажувати печінку. Зростає тиск, пульсує кров, серце б’ється частіше, високий опір вірусам.

Всі ритми організму поділяють на провідні (головні) і підпорядковані.

Біоритми центральної нервової системи відіграють головну роль.

Тижневі біоритми мають велике значення.

Ще Піфагор приділяв числу сім велику увагу. Протягом тижня працездатність людини нерівномірна. Вона є високою в перші дні тижня, найвищою на третій день, потім зменшується до найнижчої в останній день тижня. Тому недоцільно встановлювати шестиденний робочий день.

Функції організму людини взаємозв’язані з порами року.

Рівень основного обміну речовин досягає максимуму весною і на початку літа. Багато захворювань є сезонними.

На стані людей позначається і фаза Місяця.

В фазі повного Місяця зростає агресивність, кількість вбивств і самогубств. Небесні тіла змінюють своє розміщення, виникають гравітаційні сили, земний магнетизм, тобто іонізація атмосфери, які діють на організм і психіку людини, позначаються на її стані і поведінці.

Спалахи активності Сонця викликають ще більш відчутні порушення в організмі людини.

Із сонячною активністю пов’язані нещасні випадки, апоплектичні удари, епілептичні приступи, смерті, самогубства.

Біоритмами пронизані усі відомі людині явища, що відбуваються як у Всесвіті, так і в Сонячній системі. Природно, що ритми організму людини є частиною цієї системи і підпорядковуються її законам, бо життя біологічних організмів сформувалося саме завдяки цим ритмам. Біоритми зводять разом енергетичну, інформаційну та управлінську характеристики.