МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДРОГОБИЦЬКИЙ МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

Ільницька Н.Д.

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

для самостійного опрацювання

студентами предмету

«Безпека життєдіяльності»

Видання друге, доповнене та перероблене

Рекомендовано цикловою комісією фізичного виховання та захисту Вітчизни як навчальний посібник для студентів і викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Протокол №1 від 29.08.2012 р.

Н.Д.Ільницька. Навчальний посібник для самостійного опрацювання студентами предмету «Безпека життєдіяльності». Дрогобич, видавничий центр механіко-технологічного коледжу». – 183 с.

Ільницька Н.Д. , 2012 р.

Дрогобицький механіко-технологічний коледж

З міст

Наукові основи безпеки життєдіяльності (БЖД)

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

1. Предмет БЖД 6-9

2. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності 10

3. Теорія небезпеки та ризику 11-18

Людина в структурі системи: «людина-середовище-діяльність»

Роль сприйняття у безпеці людини

1. Аналізаторна система людини 19-21

2. Зоровий аналізатор 21-37

3. Слуховий аналізатор 37-38

4. Інші види аналізаторів 38-40

Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини

1. Фізіологічна надійність людини 41-44

2. Психологічні властивості людини 44-59

3. Професійний вибір кадрів 59-62

Основи валеології

1. Предмет валеології 63-64

2. Людина як біоенергетична система 64-65

3. Здоровий спосіб життя 65-69

4. Шкідливі звички та їх профілактика 69-76

Небезпечні фактори навколишнього середовища

Середовище життєдіяльності людини

1. Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини 77-79

2. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності людини 79-81

3. Безпека в умовах надзвичайних ситуацій................................ 81-82

4. Негативні фактори активної групи та способи захисту

від них 83-84

Негативні електричні та електромагнітні фактори

1. Дія електромагнітних полів та вимірювань на людину 85-86

2. Електронебезпека 86-87

3. Особливості надання допомоги потерпілому при електротравмі 87-89

Радіаційна небезпека

1. Природа іонізуючого випромінювання 90

2. Дія радіації на людину 90-91

3. Принципи забезпечення радіаційної безпеки 91-93

Характеристика надзвичайних ситуацій

Класифікація надзвичайних ситуацій. Природні надзвичайні ситуації

1. Класифікація НС 94-95

2. Принципи виникнення НС 95-96

3. Природні НС 96-100

4. Соціальні та техногенні НС 100-104

Техногенні надзвичайні ситуації

1. Катастрофи з викидом радіоактивних речовин 105-106

2. Катастрофи з викидом хімічних речовин 106-107

3. Заходи та засоби захисту населення в умовах НС 107-110

4. Біологічні катастрофи 111-116

Забезпечення безпеки

Організація невідкладної допомоги при нещасних випадках

1. Види медичної допомоги 117-119

2. Порядок проведення реанімаційних заходів 119 -120

3. Перша допомога при кровотечах 121-122

4. Перша допомога при отруєннях 122-123

5. Перша допомога при переломах та вивихах 123-125

6. Перша допомога при опіках та обмороженнях 125-127

Безпека харчування

1. Види забруднювачів та шляхи їх міграції до продуктів харчування 128-130

2. Забруднення харчових продуктів нітратами та нітратозоамінами 131

3. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами 132-134

4. Важкі метали і радіонукліди у продуктах харчування 134-136

5. Шляхи зменшення кількості токсичних речовин у харчових продуктах 136-139

Створення комфортних умов життєдіяльності людини

1. Нормалізація параметрів середовища в приміщенні 140-141

2. Освітлення 142-144

3. Методи і засоби контролю повітряного середовища 144-146

Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика

1. Пожежі та причини їх виникнення 147-148

2. Організація протипожежного захисту на виробництві 148-149

3. Засоби пожежогасіння 149-150

4. Пожежний зв’язок та сигналізація 150-152

Безпека в умовах кримінальної злочинності

1. Особиста безпека в умовах кримінальної злочинності 153-159

2. Тероризм 159-160

3. Автономне існування людини в природі 160-163

Корпоративна безпека

1. Основи корпоративної безпеки 164

2. Зовнішні і внутрішні джерела загрози безпеки об’єкту 164-167

3. Система забезпечення нормативної безпеки об’єкту економіки 167-169

4. Особливості безпеки бізнесу за профілем підприємства 169-172

Глобальна безпека

Глобальні проблеми людства

1. Концепція ООН про сталий людський розвиток 173-176

2. Вплив на людину забруднення навколишнього середовища 176-180

3. Економіка безпеки життєдіяльності 180-182

Світоглядні основи безпеки

1. Світогляд і мораль людини як визначальні фактори особистої та глобальної безпеки 183

2. Негативні процеси у людському суспільстві 183-195

3. Біоетика 196-198

Правове забезпечення безпеки життєдіяльності

Безпека життєдіяльності у законах та підзаконних актах

1. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності 199

2. Екологічне право. Екологічний паспорт підприємства 199-205

3. Закон України «Про охорону праці 205-206

4. Законодавчі акти з цивільної оборони (ЦО) 206-208

Наукові основи безпеки життєдіяльності (БЖД)

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

План

1. Предмет бжд.

2. Теоретичні основи БЖД.

3. Теорія небезпеки та ризику.

1. Предмет бжд

Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх влас­тивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, ос­нов захисту здоров'я та життя людини і середовища її про­живання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Завдання бжд:

- ідентифікація небезпеки, розпізнання і кількісна оцінка негативних чинників середовища існування;

- попередження дії на людину тих чи інших негативних чинників;

- захист від небезпеки;

- ліквідація негативних наслідків дії небезпечних і шкідливих чинників;

- створення нормальних, тобто комфортних умов середовища існування людини.

Завданням безпеки життєдіяльності як науки, є розробка методів прогнозування, виявлення та ідентифікації шкідливих факторів і вивчення їх впливу на людину і навколишнє середовище. Разом з тим розробляються заходи і способи захисту людей в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, природного характеру та під час війни.

Мета вивчення безпеки життєдіяльності:

- формування і пропаганда знань, направлених на зниження смертності і втрати здоров’я людей через внутрішні фактори і причини;

- створення захисту людини в техносфері від зовнішніх негативних впливів антропогенного, техногенного і природного походження. Об’єктом захисту є людина.

Предмет дослідження безпеки життєдіяльності — небезпеки і їх сукупність, а також засоби і системи захисту від небезпек.

Зміст БЖД

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я індивідуальна продовженість життя людини багато в чому залежить від умов життєдіяльності (до 70% залежить від поведінки людини і стану середовища існування).

Профілактика негативних чинників:

• Особиста безпека поведінки:

- вибір місця для життя; - дотримання правил і норм охорони праці; - дотримання здорового способу життя.

• Колективні заходи безпеки діяльності:

- безпечні умови діяльності; - захист населення від техногенних і природних катастроф; - розробка законодавчої бази з охорони здоров’я.

• Забезпечення якісного стану середовища існування:

- раціональне використання ресурсів і відходів; - дотримання норм безпеки і екологічності.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – наука про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона перебуває.

Людина повинна була захищатися від небезпек одразу, як тільки вона з’явилася на Землі. Первісні люди спочатку боялися природних явищ (грози, вітру, повені тощо), тому вони створили собі в їх образах богів (Дажбог – бог сонця, Нептун – володар моря). Вони поклонялися їм, просили захисту. Надалі вчилися захищатися від цих небезпек.

По-друге людина повинна була захищатися від дії інших людей (війни, терористичні акти, вбивства, крадіжки, погрози, акти насильства).

По-третє, загроза походить від об’єктів, створених людьми – антропогенних чинників (машини, хімічні, вибухові речовини, джерела різного роду випромінювань, біологічні збудники хвороб).

З розвитком цивілізації людство, набуваючи знання, підвищує свій рівень безпеки. Це відбувається завдяки розвитку медицини, розв’язанню проблем безпеки на виробництві, створенню інди­віду­аьних засобів захисту. Але водночас із зусиллями людей, спрямо­ва­ни­ми на власну безпеку, існує багато прикладів, коли катаст­рофи ХХ століття можна розглядати не інакше, як війну на зни­щення, яку оголосила сучасна цивілізація самому феномену людини.

Людство, не уміючи користуватися величезним науково-технічним потенціалом, яким воно оволоділо, порушило біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодило її регенераційні механізми, тобто механізми відновлення, тому почалося руйнування навколишнього середовища (саме звідси часті землетруси, повені, різкі зміни клімату у різних частинах Землі). Виникла загроза повільного вимирання людства.

До небезпечних і шкідливих чинників природного походження додались численні негативні чинники антропогенного походження (шум, вібрація, електромагнітні випромінювання тощо).

Очевидно, що виникнення науки про безпеку життєдіяльності – об’єктивна потреба сучасного суспільства.

Сьогодні структура економіки України не забезпечує нормальних умов життя людини. Згідно статистики, яка наведена у листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, датованим квітнем 2011 р., на виробництві у 2011 р. травмовано 12370 осіб, у 2010 році – 11698 осіб. Кількість смертельних випадків, пов’язаних з виробництвом у 2009 р. – 675 осіб, у 2010 р. – 644 особи. Незважаючи на те, що в останні роки спостерігається чітке зменшення рівня травматизму та загибелі людей на виробництві, загальний рівень каліцтва та смертності людей працездатного віку залишається дуже високим. Часто умови праці працівників не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам за рівнем вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, шуму, вібрації, параметрами мікроклімату і іншими показниками. Шкідливі і небезпечні виробничі чинники стають причиною професійних захворювань. Окрім аварій, травматизму та професійних захворювань на виробництві відбувається загибель людей на водоймах, в автомобільних катастрофах, смертність від наркоманії, алкоголізму, куріння, яке викликає рак легенів і інші недуги, а також призводить до народження дітей-калік, смерті дітей при народженні і в перші місяці життя новонароджених. Наша нація вимирає. За темпами вимирання людей Україна входить в першу десятку країн світу, а дитяча смертність у нас найвища в Європі. За результатами Всеукраїнського перепису населення, що відбувся у 2001 році, кількість населення в Україні скоротилася на 4 мільйони.

Саме з цих причин компетентність людей у світі небезпек і способах захисту від них — необхідна умова безпеки життєдіяльності. Цього можливо досягнути тільки в результаті навчання і отримання досвіду на всіх етапах освіти і практичної діяльності людини.. Тому все більшого значення набуває підготовка фахівців з вищою освітою, здатних не тільки забезпечити особисту безпеку, а й напрацювати заходи по захисту персоналу об’єктів економіки, а також організувати їх виконання в умовах надзвичайних ситуацій різного характеру як керівники об’єктів або члени одного із органів управління органів управління НС.

Зважаючи на вищесказане, очевидно, що відповідальністю за збереження здоров’я і життя нації повинна перейнятися молодь, дівчата і жінки, які у всі часи на Україні були берегинями свого роду, свого народу, наших звичаїв, нашої культури і мови. Саме ви повинні докласти всіх зусиль до того, щоб ваше життя і життя ваших рідних було безпечним і довгим.

Дисципліна «Безпека життєдіяльності» має світоглядно-професійний характер та гуманітарно-технічне спрямування, узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійну, теоретичну і методологічну базу, необхідну для вивчення у подальшому спеціальних дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них, зокрема: основ охорони праці, охорони праці в галузі, безпеки бізнесу, ризик менедж­менту, екологічного менеджменту, конфліктології, ергономіки, цивільного захисту, управління безпекою життєдіяльності та інших.

Основні складові безпеки життєдіяльності – це охорона праці, пожежна безпека, охорона навколишнього середовища, санітарія і гігієна, цивільна оборона, безпека руху.

Безпека життєдіяльності, як порівняно нова галузь науки, що створюється в наш час на стику природничих, гуманітарних і технічних наук, використовує методи цих наук, водночас розробляючи свої власні методи. Отримавши розвиток на основі досягнень наук про людину, суспільство, природу, БЖД почала створювати свої методи, викорис­товуючи накопичений досвід. З іншого боку, комплексний характер БЖД вимагає використання комплексу методів інших наук.

Тому кожна людина, і безперечно людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності.

Саме з цих причин предмет БЖД покликаний сформувати у студентів світогляд, виробити ідеологію мислення, поведінки і забезпечити майбутніх спеціалістів знаннями, необхідними не лише для щоденного безпечного контакту з навколишнім світом, а й для опанування філософії безпеки, визначення існуючих проблем безпеки.

Спеціальні проблеми безпеки вирішують спеціальні дисципліни: охорона праці, цивільна оборона, промислова санітарія, комунальна гігієна тощо. Але безпека життєдіяльності забезпечує загальну освіту в галузі безпеки, і це є науково-методичним фундаментом для всіх без винятку спеціальних дисциплін з безпеки.

Безпека життєдіяльності навчає основам захисту особистості, суспільства, держави, людства.

Майбутні спеціалісти повинні досконало засвоїти предмет «Безпека життєдіяльності», тоді вони будуть уміло діяти при виникненні небезпеки і зможуть захистити своє життя та здоров’я і життя та здоров’я людей, які їх оточуватимуть.