- •1.1. Предмет і мета дисципліни
- •1.Загальні поняття електротехніки
- •1.1. Джерела винекнення електрики
- •1.2. Електричне поле
- •1. Провідники, напівпровідники та діелектрики
- •2. Джерела електричного струму
- •Сила струму і його вимірювання. Електрична напруга і її вимірювання. Електрорушійна сила
- •1. Величина електричного струму
- •2. Електрорушійна сила та напруга джерела струму
- •3. Джерела електричної енергії
- •Поняття електричного ланцюга. Питомі опори провідників
- •1. Поняття електричного ланцюга
- •Основні топологічні поняття і визначення теорії електричних ланцюгів
- •2. Основні топологічні поняття і визначення теорії електричних ланцюгів
- •3. Електричний опір
- •Основні закони електричних ланцюгів
- •1. Закон Ома
- •Розрахунок складних ланцюгів постійного струму (закони Кірхгофа)
- •1. Складні ланцюги постійного струму
- •1.1 Послідовне з'єднання опорів
- •Паралельне з'єднання опорів
- •Змішане з'єднання опорів
- •Закони Кирхгофа
- •1 Перший закон Кирхгофа
- •2 Другий закон Кирхгофа
- •1. Діючі та середні значення синусоїдальних струмів, е р с та напруг.
- •1.1. Основні параметри синусоїдального струму
- •2.1.2. Представлення синусоїдального струму (напруги) радіус - вектором.
- •Послідовне та паралельне з'єднання резистивного, індуктивного та ємкісного елементів. Комплексні опори та провідність елементів електричних ланцюгів Комплексний опір
- •Комплексна провідність
- •Енергетичні характеристики електричних ланцюгів синусоїдального струму Миттєва потужність ланцюга з rl і с елементами
- •Активна, реактивна, повна потужність
- •3. Вираз потужності в комплексній формі
- •Послідовний коливальний контур. Pезонанс струмів
- •Pезонанс струмів
- •Резонанс напруги
- •Алгоритм розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •1.1 Порядок проведення роботи для розробки принципової електричної схеми
- •Середовище ewb. Інтерфейс (елементи діалогового середовища користувача). Зовнішній інтерфейс користувача Electronics Workbench
- •Розрахунок електричних ланцюгів з використанням законів Ома і Кирхгофа Питання для підготовки до занять
- •Розрахунок ланцюга з одним джерелом живлення
- •Аналіз і рішення задачі 1
- •Додаткові питання до завдання 1
- •1. Визначимо необхідного числа рівнянь.
- •2. Складемо і вирішимо системи рівнянь.
- •1. Що означає мінус перед чисельним значенням струму i3 ?
- •2. У яких режимах працюють елементи схеми, що містять джерела е р с ?
- •3. Як перевірити правильність рішення задачі ?
- •2. Для розрахунку внутрішнього опору генератора в схемі рис. 2, б «закорачиваются» усі е р с (рис. 2, в) і визначається опір по відношенню до точок «а» і «с»:
- •3. Струм в гілці з резистором r4 (схема рис. 2, а)
- •2. Вибрати величину опору резистора r4 так, щоб в нім виділялася максимально можлива потужність.
- •Установка параметрів елементів схеми
- •Вимірювання параметрів електричних ланцюгів з використанням індикаторів
- •Моделювання роботи цієї схеми
- •Перетворювачі напруги
- •1. Випрямлячі
- •Резистивні підсилювачі низької частоти
- •Принцип роботи каскаду по схемі із загальним емітером
- •Імпульсні пристрої Загальні відомості про імпульсні сигнали
- •Перетворення сигналів та їх спектральні характеристики Загальні відомості про сигнали
- •Електронні цифрові пристрої
- •1. Загальні відомості про цифрові сигнали
- •Запам’ятовуючі пристрої Призначення та визначення запам’ятовуючих пристроїв (зп)
- •Основні параметри зп
- •Класифікація зп
- •Цифро-аналогові перетворювачі
- •Типи цап)
- •Характеристики цап)
- •Аналого-цифрові перетворювачі
- •Типи перетворення
- •Точність
- •Мікропроцесорна система Мікропроцесорна система
- •Класифікація цифрових вимірювальних приладів
- •Типи цифрових вимірювальних приладів Цифрові вольтметри постійного та змінного струму
- •Цифрові мости постійного та змінного струму
- •Комбіновані цифрові прилади
- •Програмовані логічні інтегральні схеми
- •Переваги програмувальних логічних інтегральних схем (пліс):
- •Роль програмованих великих інтегральних схем у створенні сучасної електронної апаратури
- •Програмовані логічні схеми cpld та fpga
- •Загальна структурна схема пліс.
- •Архітектура пліс фірми Xilinx
- •Відмітними системними особливостями є:
- •Процес конфігурації
- •Позиційна система числення
- •Переклад чисел з однієї системи числення в іншу (переклад систем числення)
- •Переклад цілого числа a в систему числення з підставою n.
- •Переклад з недесяткової позиційної системи числення в десяткову
- •Логічні завдання в алгебрі Буля Завдання для самостійної роботи.
- •Використання алгебри логіки до релейно-контактних схем Завдання для самостійної роботи.
- •Лабораторна робота № 3 (Приклад моделювання) Моделювання інтегруючого rc – ланцюга
- •Лабораторна робота № 4 (Приклад моделювання) Моделювання rc – ланцюга, що диференціює
Програмовані логічні схеми cpld та fpga
CPLD (англ. complex programmable logic device — складні програмовані логічні пристрої) містять відносно великі програмовані логічні блоки – макрокомірки (англ. macrocells), з'єднані з зовнішніми висновками і внутрішніми шинами. Функціональність CPLD кодується в енергонезалежній пам'яті, тому немає необхідності їх перепрограмувати при включенні. Може застосовуватися для розширення числа входів / виходів поряд з великими кристалами, або для перед обробки сигналів (наприклад, контролер COM-порту, USB, VGA).
FPGA (англ. field-programmable gate array) містять блоки множення-сумування, які широко застосовуються при обробці сигналів (DSP), а також логічні елементи (як правило на базі таблиць перекодування (таблиць істинності)) та їх блоки комутації. FPGA зазвичай використовуються для обробки сигналів, мають більше логічних елементів і гнучкішу архітектуру, ніж CPLD.
Програма для FPGA зберігається в розподіленій пам'яті, яка може бути виконана як на основі енергозалежних осередків статичного ОЗП (подібні мікросхеми виробляють, наприклад, фірми Xilinx і Altera) — у цьому випадку програма не зберігається при зникненні електроживлення мікросхеми, так і на основі енергонезалежних осередків Flash -пам'яті або перемичок antifuse (такі мікросхеми виробляє фірма Actel і Lattice Semiconductor) — в цих випадках програма зберігається при зникненні електроживлення.
Якщо програма зберігається в енергозалежній пам'яті, то при кожному включенні живлення мікросхеми необхідно заново конфігурувати її за допомогою початкового завантажувача, який може бути вбудований і в саму FPGA. Альтернативою ПЛІС FPGA є більш повільні цифрові процесори обробки сигналів. FPGA застосовуються також, як прискорювачі універсальних процесорів в потужних комп'ютерах (наприклад: Cray — XD1, SGI — Проект RASC).
Загальна структурна схема пліс.
Розглянемо загальне питання технічної реалізації системи ФАЛ, заданої у вигляді диз’юнктивної нормальної форми. Для цього розглянемо систему ФАЛ виду:
Форм.
1
Число добутків в кожній функції обмежено величиною 2n, причому в граничному випадку кожний добуток (терм) є конституантою одиниці. Для отримання значення функції над усіма термами, що входять у вираз (1), необхідно виконати операцію диз’юнкції, тобто логічного додавання. У відповідності з цим, схема апаратної реалізації виразу (1) повинна містити послідовно підключені вхідний буфер, блок формування термів, блок диз’юнкції і вихідний буфер (рис. 1)
Рис.
1 Загальна структурна схема ПЛІС
В загальному випадку блок термів (кон’юнкції) є матрицею логічних елементів І, а блок диз’юнкції – матрицею логічних елементів АБО, тому послідовне з’єднання таких матриць в загальному випадку дозволяє реалізувати ФАЛ довільного типу. Отримання конкретних ФАЛ передбачає виконання певних з’єднань в матрицях елементів І та АБО.
Таким чином, змінюючи з’єднання елементів в матрицях І та АБО, можна налагоджувати властивості пристрою, що відповідає рис. 1. Практично можливі три варіанти налагодження:
• постійна структура матриці І та програмуєма, змінна структура матриці АБО;
• змінна структура матриці І та постійна структура матриці АБО;
• змінна структура як матриці І, так і матриці АБО.
Кожному з цих варіантів відповідає свій тип ПЛІС.
Технічною реалізацією першого типу налагодження є репрограмований постійний запам’ятовуючий пристрій (РПЗП). Другий варіант налагодження ПЛІС реалізований в ІС програмованої матричної логіки (ПМЛ), і третій – в програмованих логічних матрицях (ПЛМ).
