- •1.1. Предмет і мета дисципліни
- •1.Загальні поняття електротехніки
- •1.1. Джерела винекнення електрики
- •1.2. Електричне поле
- •1. Провідники, напівпровідники та діелектрики
- •2. Джерела електричного струму
- •Сила струму і його вимірювання. Електрична напруга і її вимірювання. Електрорушійна сила
- •1. Величина електричного струму
- •2. Електрорушійна сила та напруга джерела струму
- •3. Джерела електричної енергії
- •Поняття електричного ланцюга. Питомі опори провідників
- •1. Поняття електричного ланцюга
- •Основні топологічні поняття і визначення теорії електричних ланцюгів
- •2. Основні топологічні поняття і визначення теорії електричних ланцюгів
- •3. Електричний опір
- •Основні закони електричних ланцюгів
- •1. Закон Ома
- •Розрахунок складних ланцюгів постійного струму (закони Кірхгофа)
- •1. Складні ланцюги постійного струму
- •1.1 Послідовне з'єднання опорів
- •Паралельне з'єднання опорів
- •Змішане з'єднання опорів
- •Закони Кирхгофа
- •1 Перший закон Кирхгофа
- •2 Другий закон Кирхгофа
- •1. Діючі та середні значення синусоїдальних струмів, е р с та напруг.
- •1.1. Основні параметри синусоїдального струму
- •2.1.2. Представлення синусоїдального струму (напруги) радіус - вектором.
- •Послідовне та паралельне з'єднання резистивного, індуктивного та ємкісного елементів. Комплексні опори та провідність елементів електричних ланцюгів Комплексний опір
- •Комплексна провідність
- •Енергетичні характеристики електричних ланцюгів синусоїдального струму Миттєва потужність ланцюга з rl і с елементами
- •Активна, реактивна, повна потужність
- •3. Вираз потужності в комплексній формі
- •Послідовний коливальний контур. Pезонанс струмів
- •Pезонанс струмів
- •Резонанс напруги
- •Алгоритм розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •1.1 Порядок проведення роботи для розробки принципової електричної схеми
- •Середовище ewb. Інтерфейс (елементи діалогового середовища користувача). Зовнішній інтерфейс користувача Electronics Workbench
- •Розрахунок електричних ланцюгів з використанням законів Ома і Кирхгофа Питання для підготовки до занять
- •Розрахунок ланцюга з одним джерелом живлення
- •Аналіз і рішення задачі 1
- •Додаткові питання до завдання 1
- •1. Визначимо необхідного числа рівнянь.
- •2. Складемо і вирішимо системи рівнянь.
- •1. Що означає мінус перед чисельним значенням струму i3 ?
- •2. У яких режимах працюють елементи схеми, що містять джерела е р с ?
- •3. Як перевірити правильність рішення задачі ?
- •2. Для розрахунку внутрішнього опору генератора в схемі рис. 2, б «закорачиваются» усі е р с (рис. 2, в) і визначається опір по відношенню до точок «а» і «с»:
- •3. Струм в гілці з резистором r4 (схема рис. 2, а)
- •2. Вибрати величину опору резистора r4 так, щоб в нім виділялася максимально можлива потужність.
- •Установка параметрів елементів схеми
- •Вимірювання параметрів електричних ланцюгів з використанням індикаторів
- •Моделювання роботи цієї схеми
- •Перетворювачі напруги
- •1. Випрямлячі
- •Резистивні підсилювачі низької частоти
- •Принцип роботи каскаду по схемі із загальним емітером
- •Імпульсні пристрої Загальні відомості про імпульсні сигнали
- •Перетворення сигналів та їх спектральні характеристики Загальні відомості про сигнали
- •Електронні цифрові пристрої
- •1. Загальні відомості про цифрові сигнали
- •Запам’ятовуючі пристрої Призначення та визначення запам’ятовуючих пристроїв (зп)
- •Основні параметри зп
- •Класифікація зп
- •Цифро-аналогові перетворювачі
- •Типи цап)
- •Характеристики цап)
- •Аналого-цифрові перетворювачі
- •Типи перетворення
- •Точність
- •Мікропроцесорна система Мікропроцесорна система
- •Класифікація цифрових вимірювальних приладів
- •Типи цифрових вимірювальних приладів Цифрові вольтметри постійного та змінного струму
- •Цифрові мости постійного та змінного струму
- •Комбіновані цифрові прилади
- •Програмовані логічні інтегральні схеми
- •Переваги програмувальних логічних інтегральних схем (пліс):
- •Роль програмованих великих інтегральних схем у створенні сучасної електронної апаратури
- •Програмовані логічні схеми cpld та fpga
- •Загальна структурна схема пліс.
- •Архітектура пліс фірми Xilinx
- •Відмітними системними особливостями є:
- •Процес конфігурації
- •Позиційна система числення
- •Переклад чисел з однієї системи числення в іншу (переклад систем числення)
- •Переклад цілого числа a в систему числення з підставою n.
- •Переклад з недесяткової позиційної системи числення в десяткову
- •Логічні завдання в алгебрі Буля Завдання для самостійної роботи.
- •Використання алгебри логіки до релейно-контактних схем Завдання для самостійної роботи.
- •Лабораторна робота № 3 (Приклад моделювання) Моделювання інтегруючого rc – ланцюга
- •Лабораторна робота № 4 (Приклад моделювання) Моделювання rc – ланцюга, що диференціює
Запам’ятовуючі пристрої Призначення та визначення запам’ятовуючих пристроїв (зп)
Однією з функціональних частин цифрових систем є запам’ятовуючі пристрої (ЗП), які служать для прийому, зберігання і видачі інформації.
Для короткочасного зберігання невеликих обсягів кодових слів зазвичай використовують регістри. При необхідності тривалого збереження і збереження великого обсягу інформації застосовують запам’ятовуючі пристрої, виконані на спеціалізованих ІС. Застосування ЗП дозволяє максимально спростити апаратну частину електронних пристроїв.
Основні параметри зп
Будь-який ЗП характеризується рядом параметрів. Розглянемо основні з них.
Ємність ЗП (М) – визначає максимально можливий об’єм інформації, що зберігається в ньому.
Одиницею виміру кількості інформації є 1 біт. Це кількість інформації, що відповідає одному розряду двійкового числа. Зазвичай інформація, що дорівнює 1 біту, зберігається в елементарному запам’ятовуючому елементі.
Динамічні характеристики ЗП в загальному випадку визначаються великим числом різноманітних часових параметрів, основними серед яких є час вибірки (звертання) і час циклів адресів в режимах читання та запису.
Час вибірки tA - інтервал часу між подачею на вхід пам’яті заданого сигналу та отриманням на виході даних, при умові, що всі останні сигнали подані.
Згідного даного визначення час вибірки можна визначити відносно будь-якого сигналу з необхідних для роботи пам’яті.
Час
циклу адреси в режимі запису
-
мінімальний час співпадання сигналів
на керуючих входах пам’яті, необхідне
для надійного запису в неї інформації.
Час
циклу адреси в режимі зчитування
-
визначається аналогічно.
Для надійної роботи ЗП необхідно дотримуватись окремих часових співвідношень між різними керуючими сигналами. Ці співвідношення задаються часом циклу (tSY), часом встановлення (tSU) , тривалістю дії (tW) та часом збереження (tV).
Рис.
9 Типові часові діаграми роботи ЗП в
режимах запису та зчитування
Під вказаними параметрами розуміють:
tSY – інтервал часу між початками сигналів на будь-якому керуючому вході ІС;
tSY, tV - інтервали, відповідно між початками та закінченнями двох різних керуючих сигналів;
tV – тривалість дії заданого сигналу керування.
Говорячи про швидкодію пам’яті, необхідно пам’ятати, що перш ніж зчитати інформацію, необхідно знайти її місце розташування вЗП.
При розробці ЗП застосовується метод довільного доступу, при якому час вибірки постійний і не залежить від місця розташування інформації в масиві.
Класифікація зп
За функціями, які виконуються, ЗП можна класифікувати на:
оперативні запам’ятовуючі пристрої (ОЗП);
постійні запам’ятовуючі пристрої (ПЗП).
Оперативні ЗП можуть бути виконані як статичними, так і динамічними.
В статичних ОЗП записана інформація постійно зберігається у відведеному для неї місці і не порушується при її зчитуванні. Порушення інформації можливе лише при її вимушеному затиранні або при вимкненні напруги джерела живлення.
В динамічних ОЗП інформація постійно не зберігається . Зчитування інформації супроводжується її порушенням. Для збереження інформації її необхідно записати знов.
Основними вимогами, що висуваються до ОЗП, є забезпечення максимально можливої швидкодії при заданому об’ємі та організації.
Для позначення на принципових електричних схемах ІС ОЗП використовують скорочення RAM (random access memory).
Постійні запам’ятовуючі пристрої (ПЗП) призначені для збереження інформації, що залишається незмінною протягом всього часу експлуатації пристрою. Зазвичай це або незмінні послідовності кодів, що визначають алгоритми, за якими функціонує пристрій, або деякі константи, необхідні для виконання певних обчислень.
В залежності від можливості запису інформації ПЗП поділяють на три підкласи: масочні ПЗП, програмовані ПЗП, репрограмовані ПЗП.
Для позначення на схемах електричних принципових ІС ПЗП використовують скорочення ROM (read only memory).
