- •Лекція 1. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Додавання та віднімання векторів. Властивості цих операцій.
- •3. Множення вектора на скаляр. Властивості.
- •4. Приклади розв’язання задач.
- •Лекція 2. Лінійна залежність та незалежність векторів
- •2. Базис системи векторів.
- •Координати вектора. Дії над векторами у координатній формі.
- •4. Ортонормовані базиси. Довжина вектора.
- •5. Приклади розв’язання задач.
- •Лекція 3. Загальна афінна та прямокутна декартова системи координат. Координати точки. Поділ відрізка у даному відношенні
- •2. Прямокутна декартова системи координат. Відстань між двома точками.
- •3. Поділ відрізка у даному відношенні.
- •4. Теорема Чеви.
- •5. Приклади.
- •Лекції 4, 5. Скалярний, векторний та мішаний добутки векторів. Їх властивості та застосування
- •2. Означення векторного добутку. Основні властивості даної операції та її застосування до розв’язування задач.
- •3. Поняття мішаного добутку трьох векторів. Властивості. Застосування до розв’язування задач.
- •Лекція 6. Зв'язок між координатами точки в різних системах координат. Поняття порядку лінії та поверхні
- •2. Зв'язок між координатами точки в різних системах координат у тривимірному просторі.
- •3. Поняття порядку лінії.
- •4. Поняття порядку поверхні.
- •5. Приклади.
- •Лекція 7. Пряма на площині. Різні способи задання прямої на площині
- •2. Різні способи задання прямої на площині.
- •3. Частинні випадки загального рівняння прямої.
- •4. Задачі.
- •Лекція 8. Взаємне розташування прямої та деяких геометричних фігур
- •2. Взаємне розташування кола та прямої.
- •3. Взаємне розташування двох прямих на площині. Умова паралельності. Кут між двома прямими. Умова перпендикулярності.
- •4. Відстань між двома паралельними прямими.
- •5. Геометричний зміст знаку виразу .
- •6. Пучок прямих.
- •7. Задачі.
2. Базис системи векторів.
Розглянемо
деяку множину векторів
та деяку її підмножину
.
Означення
3. Упорядковану
множину векторів
називають базисом
множини
,
якщо дані вектори лінійно незалежні, а
також будь-який вектор множини
лінійно виражається через вектори
множини
.
Розглянемо окремі приклади.
У ролі
множини
візьмемо вектори, що паралельні деякій
прямій. Довільний ненульовий вектор
цієї множини утворює базис, оскільки
будь-який вектор із
лінійно виражається через вибраний
вектор (теорема 4). Назвемо у цьому випадку
множину векторів
одновимірним
векторним
простором
колінеарних векторів та позначимо
.
Нехай
–
множина векторів, що паралельні деякій
площині. Базис цієї множини утворюють
два довільні не колінеарні вектори.
Справді, дані вектори лінійно незалежні
(теорема 4), а будь-який третій вектор
даної множини через них виражається
(теорема 5). Дану множину векторів назвемо
двовимірним
векторним простором
компланарних векторів та позначатимемо
.
Якщо у
ролі множини
взяти множину всіх геометричних векторів,
то базис в ній утворять три довільні не
компланарні вектори. Справді, ці вектори
лінійно незалежні (теорема 5), а будь-який
четвертий вектор через них лінійно
виражається (теорема 6). Простір всіх
геометричних векторів будемо позначати
.
Координати вектора. Дії над векторами у координатній формі.
Розглянемо
простір векторів
та деякий його базис
.
Довільний вектор
можна розкласти за цим базисом, тобто
представити у вигляді
.
(2)
Насамперед
зауважимо, що таке
представлення єдине.
Справді, припустимо, що розклад вектора
можливий із іншими коефіцієнтами, тобто
нехай
.
Віднімаючи від даної рівності рівність
(2), дістаємо
.
Оскільки вектори
лінійно незалежні, то одержана рівність
можлива тільки при нульових коефіцієнтах.
Тому
.
Означення
4.
Коефіцієнти
біля базисних векторів у рівності (1)
називають координатами
вектора
відносно базису
.
Координати
вектора записують у вигляді
або
.
У випадку
векторного простору
та деякого його базису
для довільного вектора
його координати визначаються, як
коефіцієнти
біля базисних векторів у рівності
.
Зауважимо, що таке
представлення теж
єдине.
Записують
або
.
Два вектори, задані своїми координатами, рівні тоді і тільки тоді, коли їхні відповідні координати рівні.
Справді,
у випадку векторного простору
,
з рівностей
або
,
випливає
,
оскільки вектори
та
лінійно незалежні.
Аналогічні міркування реалізуються у випадку простору .
Розглянемо,
як виконувати лінійні операції над
векторами, що задані своїми координатами.
Нехай задані два вектори
та
.
Тоді
,
тобто
.
Аналогічно доводяться рівності
та
,
де – довільний числовий множник.
Так само, як і в просторі , у просторі додавання та віднімання векторів, а також множення векторів на числа здійснюється виконанням відповідних операцій над координатами векторів.
Теорема 7. Два вектори, задані своїми координатами, колінеарні тоді і тільки тоді, коли їхні координати пропорційні.
Доведення.
Нехай задані два колінеарні вектори
та
.
Тоді вони лінійно залежні та існує число
таке, що виконується рівність
.
Вона рівносильна координатним рівностям
,
,
.
Якщо
,
,
,
то із попередніх рівностей випливає,
що
,
тобто координати векторів пропорційні.
Якщо деякі з координат одного із векторів
рівні нулю, то відповідні координати у
другого колінеарного до нього вектора
теж дорівнюють нулю.
Навпаки,
якщо виконуються рівності
,
то, прирівнявши дані відношення до
,
дістаємо
,
,
.
Звідси випливає рівність
,
яка означає колінеарність векторів
та
.
