Лабораторна робота № 5 Тема: Тваринні та рослинні тканини

Мета роботи: вивчити різноманітні тканини тваринних та рослинних організмів.

Матеріали та обладнання: постійні препарати тваринних тканин, мікроскоп, таблиці, роздавальний наочний матеріал, свіжі листя гіпеаструма, бегонії, традесканції; свіжа картопля, зрізи деревних порід; гілки бузини червоної, смородини чорної; кірка апельсина, лимона, скальпель, пінцет, покривні і предметні скельця, препарувальна голка, дистильована вода

Порядок виконання роботи Тваринні тканини

1. Роздивитися на постійних препаратах епітеліальні тканини (плоский, кубічний, циліндричний епітелій). Зарисувати, позначити органели клітин.

2. Роздивитися на постійних препаратах різноманітні види сполучної тканини (пухка волокниста, щільна волокниста, жирова тканина, кров, хрящова тканина, кісткова тканина). Зарисувати різні види сполучних тканин, позначити тканинні структури і клітинні органели.

3. Роздивитися на наочному матеріалі різноманітні види кісток. Зарисувати трубчасту кістку, позначити її відділи і розташування червоного і жовтого кісткового мозку.

4. Роздивитися гладку і посмуговану м'язові тканини. Зарисувати будову тканин, позначити тканинні структури і компоненти клітин.

5. Роздивитися в мікроскоп нервову тканину, знайти нейрони, клітини нейроглії. Замалювати нейрон з відростками, позначити їх.

Рослинні тканини

І. Первинна покривна тканина – епідерма

Епідерма складається з одного ряду щільно зімкнутих клітин без хлоропластів. Зовнішні стінки її клітин вкриті кутикулою або восковим нальотом. Нерідко вони перетворюються у спеціальні вирости – волоски. Епідерма захищає тканини від зайвого випару та ушкоджень. Газообмін і транспірація здійснюються через продихові отвори. Це дрібні отвори між двома замикаючими клітинами, у яких обов'язково є хлоропласти. Замикаючі клітини можуть розсовуватися і стулятися, відкриваючи або закриваючи щілину між продихами (рис. 14). Рух клітин пов'язаний зі зміною тургору, що залежить від процесу фотосинтезу.

Рис. 5.14. Фрагмент епідерми з продиховим апаратом: 1 – замикаючі клітини; 2 – продихи

Порядок виконання роботи

1. Приготувати тимчасові препарати із нижньої сторони листка гіпеаструма і бегонії.

2. При малому збільшенні роздивитися епідерму і знайти продихові отвори. Знайти замикаючі клітини, хлоропласти, продихову щілину. Нарисувати визначені структурні елементи, позначити структури, зробити підписи.

ІІ. Вторинна покривна тканина – пробка. Перидерма. Корка

Порядок виконання роботи

1. Взяти гілки бузини червоної (Sambucus racemosa), смородини чорної (Ribes nigrum) і роздивитися перидерму, що їх покриває. Знайти сочевички.

2. На зрізах свіжих гілок роздивитися будову перидерми.

Зовні розташовуються 6-8 (і більш) шарів фелеми коричневого кольору. Під ними розміщується один шар фелогену. Його клітини забарвлені у яскраво-зелений або синій колір. Під фелогеном лежать ще один-два шари більш великих клітин такого ж забарвлення. Це фелодерма. Сукупність цих тканин утворює перидерму. Захисну роль у неї виконує тільки фелема (пробка) – власне покривна тканина (рис. 15).

3. Нарисувати розташування сочевичок на стеблах (рис. 16). Зарисувати розташування шарів перидерми. Підписати назви всіх тканин. На рисунку клітини фелеми забарвити світло-коричневим кольором, фелоген зробити блакитним (так позначають меристеми).

Рис. 5.15. Перидерма стебла бузини (поперечний зріз):

1 – залишки перидерми; 2 – пробка (фелема); 3 – фелоген; 4 – фелодерма

4. Роздивитися зовнішній вигляд корки на зрізах стовбурів дуба черенчастого (Quercus robur) і сосни звичайної (Pinus silvestris). Світло-сірі тонкі смужки – це шари фелеми. Вони чергуються із темнозабарвленими ділянками відмерлих тканин. Відзначити особливості забарвлення, товщини.

Рис. 5.16. Схема будови стебла дерева (поперечний зріз):

1 – черевичка; 2, 3 – ситоподібні трубки флоеми; 4 – судини ксилеми; 5 – залишки епідерми; 6 – пробка (фелема); 7 –луб; 8 – кора; 9 – камбій; 10 – деревина; 11 – серцевина

ІІІ. Механічні тканини

Коленхіма розташована звичайно під епідермою і характерна для дводольних рослин. Целюлозні стовщення клітинних стінок можуть розташовуватися або по кутках – куткова коленхіма, або на тангентальних (паралельних поверхні органа) стінках – пластинчата коленхіма. У трав’янистих рослин (гарбуз, соняшник, глуха кропива) ребра на стеблині складаються з коленхіми. Розглядають два основних типи склеренхіми – волокна та склереїди (рис. 17).

Рис.5.17. Склереїди кісточок недозрілих плодів аличі:

1 – цитоплазма; 2 – потовщена клітинна оболонка; 3 –поровий канал