Етичні системи
Етичні системи поділяються на індивідуалістичні та колективістські.
Індивідуалістичні вважають, що метою етики є досягнення особистого щастя для людини, тому людина має дотримуватися норм для себе, і ніхто не має права примушувати людину до дотримання цих норм. До індивідуалістичних етичних систем належать буддійська, даоська, епікурейська, стоїчна, ніцшеанська та екзистенціалістська етика.
Колективістські стверджують, що метою етики є встановлення справедливих відносин у суспільстві, тому кожну людину інші члени колективу мають право примушувати до дотримання етичних норм заради справедливості. До колективістських етичних систем належать конфуціанська, християнська, мусульманська та комуністична етика.
ІНДИВІДУАЛІСТИЧНІ ЕТИЧНІ СИСТЕМИ
Буддійська етика
Основними положеннями буддійської етики є «4 благородні істини»:
Життя сповнене стражданнями.
Причиною страждань є бажання.
Якщо позбутися бажань, то зникнуть і страждання.
Щоб досягти нірвани, треба дотримуватися восьмискладового шляху спасіння:
- праведне бачення (беззастережна віра в Будду та його вчення);
- праведне бажання (бажання жити за вченням Будди та досягти нірвани).
- праведне слово (не брехати, не грубіянити).
- праведна поведінка (нікому ні в чому не шкодити, не вбивати).
- праведний спосіб життя (працювати чесно, дотримуючись законів).
- праведне устремління (самоконтроль у думках та діях).
- праведне мислення (не відступати від засвоєних буддійських положень).
Для буддистів рекомендовані як мінімум 5 правил (панчашила):
Я утримуватимуся від вбивства і насильства... від узяття того, що не моє... від негідної сексуальної поведінки... від неправдивої мови... від уживання п'янких і одурманюючих речовин.
Більш серйозним кроком є дотримання 8 правил, які включають попередні 5 та додають ще 3:
утримуватися від уживання їжі до 6 годин (вранці) і пополудні... від прикраси тіла і розваг... від використання ліжок і крісел, сприяючих лінощам.
Основні положення учення Будди.
До блаженства не ведуть:
гедонізм («схильність до всякої хоті»);
аскетизм («схильність себе виснажувати»);
комбінація гедонізму аскетизму (принцип міри).
Будда відкрив «вірну серединну дорогу», яка «до заспокоєння, до збагнення, до пробудження, до заспокоєння веде».
У момент прояснення Будді відкрилися чотири благородні істини. Вони лягли в основу буддійського життєвчення. Їх необхідно знати, щоб досягти етичної чистоти.
Істина про страждання, тяготи. Стражданням є:
все життя у всіх її проявах;
насолода;
людські прихильності, багатство, слава – це ланцюги, що прив'язують людину до життя.
Істина про джерело страждань: їм є бажання життя.
Істина про перетин страждань: Нірвана (від санскрит. nirvana – загасання, охолодження) – це відсутність страждань, «безпристрасне припинення, відхід, покидання, свобода.».
Істина про вірну серединну дорогу. Програма етичного вдосконалення особи містить 8 ступенів духовного піднесення:
Дійсне переконання (праведна віра) – засвоєння чотирьох істин Будди;
Дійсний намір – ухвалення благородних істин і неприхильність до світу;
Дійсна мова – утримується від брехні і мов, що не відносяться до звільнення від світу;
Дійсні вчинки – ненасильство, ненанесення шкоди будь-якій живій істоті;
Дійсний спосіб життя, дійсна поведінка;
Дійсне зусилля – пильність, припинення поганих думок
Дійсне памятование (праведна думка) про те, що все скороминуще;
Дійсне зосередження – духовне самозаглиблення.
Основні принципи буддійської етики: ненасильство та неприв’язаність.
