7. Основи імунології.

7.1. Серологічні реакції. Реакції серологічної діагностики та ідентифікації. Компоненти. Діагностикуми та діагностичні сироватки. Їх отримання.

7.2. Алергія. Гіперчутливість негайного та сповільненого типу. Типи алергічних реакцій за Джелем та Кумбсом та їх механізми.

7.3. Коопераці Т-, В- лімфоцитів та макрофагів у процесі імунної відповіді. Біосинтез антитіл. Динаміка утворення антитіл. Імунологічна пам’ять.

7.4. Антитіла, природа і функції. Структура молекули імуноглобуліну. Активні центри, валентність антитіл. Класифікація імуноглобулінів за физико-хімічними та імунобіологічними властивостями.

7.5. Антигени. Умови антигенності. Антигенність і імуногенність. Антигенні детермінанти. Повноцінні антигени і гаптени. Антигення будова мікробної клітини.

7.6. Імунна система, центральні та периферичні органи. Їх функції. Популяції та субпопуляції імунокомпетентних клітин.

7.7. Імунітет, визначення. Біологічна роль імунного захисту. Види імунітету: природний та штучний, активний та пасивний, місцевий та загальний.

7.8. Інтерферон. Походження. Клітини-продуценти. Функції. Механізми противірусної дії інтерферону.

7.9. Система комплементу. Функції комплементу. Класичний та альтернативний шляхи активації.

7.10. Фагоцитоз. Типи фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Механізми мікробоцидної дії фагоцитів. Завершений та незавершений фагоцитоз.

8. Імунобіологічні препарати. Фітопатогенні мікроорганізми.

8.1. Живі вакцини. Характеристика. Одержання. Контроль.

8.2. Інактивовані вакцини. Характеристика. Одержання. Контроль

8.3. Анатоксини. Характеристика. Одержання. Визначення сили антоксинів.

8.4. Хімічні і субодиничні вакцини. Одержання. Синтетичні, генноінженерні, антитиідіотипові.

8.5. Асоційовані вакцини. Ад’юванти. «Депо» вакцини. Аутовакцини.

8.6. Імунні сироватки: діагностичні та лікувально-профілактичні. Принципи одержання, очищення та контролю. Антибактеріальні, антивірусні та антитоксичні сироватки. Одиниці виміру сили антитоксичних сироваток. Імуноглобуліни.

8.7. Роль мікробів в житті рослин. Фітопатогенні мікроорганізми. Шляхи поширення та проникнення фітопатогенних мікроорганізмів в рослини.

8.8. Типи захворювання рослин. Фактори патогенності фітопатогенних мікроорганізмів.

8.9. Джелера забруднення ліків мікроорганізмами. Мікробіологічний контроль стерильних та нестерильних лікарських засобів.

8.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та на фармацевтичних підприємствах.

9. Спеціальна бактеріологія

9.1. Кишкова паличка, як представник нормальної мікрофлори та діареєгенні варіанти.

9.2. Сальмонели – збудники генералізованої інфекції та гострих гастроентеритів.

9.3. Патогенні стафіло- та стрептококи.

9.4. Патогенні грамнегативні коки: менінгококи та гонококи.

9.5. Коринебактерії дифтерії та інші патогенні і непатогенні коринебактерії.

9.6. Мікобактерії туберкульозу та атипові мікобактерії.

9.7. Збудники зоонозних інфекцій: чуми, бруцельозу, туляремії, сибірки.

9.8. Збудники спірохетозів: сифілісу, бореліозів, лептоспірозу.

9.9. Клостридії – збудники раневих інфекцій: газової гангрени і стовбняка.

9.10. Псевдомонас аеругіноза (паличка синьо-зеленого гною) та інші псевдомонади – здудники захворювань людини і рослиин.

П р и м і т к а:	Відповідаючи на поставлене питання потрібно висвітлити такі аспекти біології збудника та патологію, що він спричиняє:

1. Історія відкриття.

2. Класифікація.

3. Морфологія.

4. Культуральні властивості.

5. Біохімічна активність.

6. Антигенна будова.

7. Чутливість до дії фізико-хімічних факторів.

8. Фактори патогенності. Їх визначення.

9. Роль в патології людини.

10. Епідеміологія захворювань.

11. Патогенез та імуногенез.

12. Методи мікробіологічної діагностики.

13. Специфічне лікування, препарати.

14. Специфічна профілактика, препарати.

15. Для тем: 1.1., 1.2., 1.3, 1.9, та 1.0. – мікроорганізми – як контамінанти лікарських засобів.