Загальна клінічна картина

Коматозний стан може розвиватись раптово або поступово.

У хворих може розвивається різноманітна клінічна картина.

Клінічна картина : прояви всіх видів коми у певний момент стають подібними. Ознаки : відсутність свідомості, різні неврологічні симптоми, м'язова ригідність, зміни рефлексів, судоми, порушення дихання., зниження AT, олігурія - або анурія. Коматозний стан супроводжується розладами водно - елек­тролітного обміну, КОС, терморегуляції, нервово - трофічними порушеннями, приєднанням інфекції тощо.

. НАПРЯМКИ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У КОМАТОЗНОМУ СТАНІ

Під час госпіталізації у відділення інтенсивної терапії хворого ретельно об­стежують, проводять диференціальну діагностику.

Постійне спостереження є одним із найважливіших принципів .пакування хворих.

1. Хворому па­дають горизонтальне положення на спині, без подушки.

2. Підтримують прохідність дихальних шляхів. У разі значного запа­дання язика  вводять повітровід.

3. Профілактика і усунення гіпоксії мозку  інгаляція зволоженого кисню.

4. Негайно відсмоктують мокротиння.

5. Якщо наростає ціаноз  інтубація трахеї.

6. Щоб запобігти розвитку аспіраційного синдрому, в шлунок уводять зонд, який застосовують також для ентерального живлення.

7. Катетеризують підключичну вену.

8. Під час артеріальної гіпотензії вводять кардіостимулюючі засоби, плазмозамінники, за показаннями - гормони, дофамін .

9. Для боротьби з набряком мозку застосовують дегідратаційну те­рапію

10. В разі виникнення судомного синдрому вводять сибазон або натрію оксибутират .

11. Для профілактики парезу та лікування парезу кишечнику його регу­лярно очищають за допомогою клізм і газовивідних трубок.

12. Профілактика пролежнів. Хворого необхідно регулярно перевертати на бік, уважно оглядати місця утворення пролежнів[1].

Частими проявами коматозних станів є коми, які виникають внаслідок порушення рівня глюкози в крові.

Кетоацидотична та некетоацидотична коми . Клінічні ознаки

Кетоацидотична ( діабетична ) кома  є ускладненням декомпенсованого цукрового діабету. Кома виникає у хворого з явною або латентною формую діабету внаслідок порушення режиму харчування, несвоєчасного виконання ін'єкції або зменшений дози інсуліну, психічної або фізичної травми, хірургічного втручання, інфекційних хвороб. Алкогольна інтоксикація, вагітність, притаманна великих доз глюкортикоїдів, салуретиків, патологія судин, інфаркт міокарда можуть також зумовити розвиток коми.

Гіперосмолярна (некетоацидотична) кома  виникає в 10 разів рідше, ніж класична кетоацидотична. Розвивається переважно у хворих похилого віку на фоні латентного цукрового діабету, захворювання підшлункової залози, нирок, надмірного приймання діуретиків.

Гіпоглікемічна кома

Гіпоглікемічна кома  виникає внаслідок вираженого зниження рівня цукру в крові, що призводить розвитку гіпоглікемії.

Найчастіше цей вид коми виникає у хворих на цукровий діабет, які виявляють підвищену чутливість до інсуліну. Причиною розвитку коми може бути вживання недостатньої кількості їжі після ін'єкцій інсуліну, передозування препаратів, що знижують рівень цукру в організмі. Кома може також виникати внаслідок фізичного перенавантаження, алкогольної інтоксикації, захворювань травного каналу та нейроендокринної системи.