6.2. Підготовчі роботи.
Підготовчі роботи є першим етапом розроблення проекту землеустрою.
Для складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою необхідні планово - картографічні матеріали, земельно-облікові, економічні матеріали, які характеризують землекористування або землеволодіння господарства та сучасний стан і перспективи розвитку господарства.
Збір, групування та аналіз цих матеріалів і розробка рекомендацій передбачає проведення підготовчих і обстежувальних робіт.
В процесі підготовчих робіт повинні бути зібрані перевірені систематизовані та вивчені всі матеріали, що характеризують природні, економічні та організаційно - господарські умови господарства:
проект останнього внутрішньогосподарського землеустрою та стан його освоєння;
матеріали нової зйомки, або коректування зйомок минулих років, топографічні карти тощо;
агровиробниче групування ґрунтових відмін (видів) картограмою агровиробничих груп ґрунтів; рекомендації по поліпшенню використання земель, текстові і графічні матеріали геоботанічного обстеження кормових угідь, меліоративного та інших обслідувань, що проведені на території господарства;
дані про кількість населених пунктів та склад населення, матеріали районного планування в частині розміщення перспективних населених пунктів і шляхової мережі, матеріали забудови виробничих центрів;
матеріали районної схеми землеустрою;
бізнес-плани даного господарства;
дані про клімат (температурні умови; умови зволоження; напрям, сила повторюваність вітрів по періодах року; опади; рельєф; гідрографія (якщо присутня));
дані про наявність та розташування на території господарства зрошуваних та осушених земель, а також дані про перспективу розширення існуючих або будівництво нових зрошувальних та осушувальних систем;
дані, що характеризують сучасний економічний стан господарства (якісна економічна грошова оцінка земель, розміри та розташування виробничих підрозділів, стан с/г виробництва, структура посівних площ, поголів'я худоби та інші);
матеріали, схеми протиерозійних заходів, дані про стан виконання протиерозійних заходів та про наявність в господарстві протиерозійної техніки;
проектні матеріали які передбачають зміни в використанні земель та організації території;
дані про розміщення сільськогосподарських культур за два попередні роки.
Планова картографічна основа для складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою цє відкоректовані плани аерофотозйомки або наземної зйомки масштабу: 1:5000; 1:10000; 1:25000.
Вивчення та оцінка планово-картографічного матеріалу проводиться згідно даних:
масштаб, вид, рік виконання зйомки, його повнота і детальність, наявність зображення рельєфу, наявність експлікації земель і опису суміжників.
На основі таких планів складається картограма крутизни схилів з визначенням контурів за крутизною схилів послідуючій градації: 0°-1°; 1°-3°; 3°-5° ; 5°-7°; 7°-10°; 10°-12°; більше 12°. Відповідно ґрунтових обстежень - картограма агровиробничих груп ґрунтів і карта ґрунтів.
Відповідно до даних камеральної землевпорядної підготовки проводиться оцінка агроекологічного стану території де дається:
характеристика ґрунтового покриву (характеристика за агровиробничими групами ґрунтів, вага ґрунтового покриву в розрізі сільськогосподарських угідь, основні властивості ґрунтів за механічним складом, вмістом гумусу в родючому шарі, забезпеченістю поживними речовинами, розташування ґрунтів щодо крутості схилів і за ступенем еродованості, а також за придатністю для вирощування районованих, у південній природно-сільськогосподарській зоні, сільськогосподарських культур. Дається оцінка ґрунтів за природною родючістю в балах бонітету);
якісний стан земельних угідь (розораність землі, наявність ерозійних процесів, кам'янистість, заболоченість, перезволоженість, зачагареність);
характеризується якісний стан осушених і зрошених земель;
вивчається загальна оцінка в балах сільськогосподарських угідь загалом і окремо за ріллею, багаторічними насадженнями, сінокосами і пасовищами, за валовим продуктом, окупністю затрат, диференційованим доходом і за бонітетом ґрунту.
Польові підготовчі роботи.
Польові підготовчі роботи проводяться після збору і вивчення матеріалів, що були зібрані під час камеральної підготовки, з цілю доповнення і уточнення відомостей про земельний фонд сільськогосподарського господарства, влаштування території та її інженерному облаштуванні, виявлення резервів для збільшення площі с-г угідь, визначення заходів захисту ґрунтів від ерозії, збільшення продуктивності кормових угідь.
Обстеження проводиться комплексною групою спеціалістів в складі землевпорядника, агронома, лісомеліоратора, гідротехніка та при необхідності ґрунтознавця з залученням спеціалістів господарства.
Польове обстеження території передбачає:
уточнення складу угідь, їх якісний склад і фактичне використання;
вивчення землі стороннього використання;
обстеження дорожньої мережа господарства;
вивчення розміщення земельних масивів виробничих підрозділів;
обстеження існуючих господарських центрів, польових станів та літніх таборів;
вивчення зрошувальної та осушувальної системи та її розміщення;
виявлення земель придатних до використання ріллі та культурних пасовищ і сінокосів;
вивчення сільськогосподарських угідь, що потребують меліоративних робіт, заходів корінного та поверхневого поліпшення;
вибір земельних масивів, які придатні для розміщення садів, виноградників, ягідників;
обстеження болота, заболочених ділянок і вивчення можливості їх осушення;
вибір ділянок, що придатні до зрошення;
обстеження засолених земель, що придатні до меліорації;
виявлення ділянок з крутими схилами, що придатні до терасування;
обстеження ерозійно небезпечних земель;
виявлення місць дії лінійної водної ерозії ґрунтів;
вивчення діючих водних джерел, що використовуються для польового та пасовищного водопостачання.
В процесі польового обслідування визначаються в натурі та схематично наносяться на креслення:
сівозмінні масиви з урахуванням ґрунтового покриву, рельєфу місцевості та організаційної структури господарства;
землі, придатні для освоєння в ріллю, та ділянки, що потребують осушення, зрошення (з використанням матеріалів проектних розробок спеціалізованих проектних організацій);
місця, де необхідно створити прияружні, прибалкові та водо регулюючі лісосмуги, провести суцільне залісення та побудувати протиерозійні гідротехнічні споруди (вали різних типів, скидні та донні споруди, вали-тераси, ставки та ін.), побудувати тераси, провести виположування та загортання ярів, з відповідними заходами, що запобігають розмиву, створити мулофільтри, мікролимани на улоговинах (елементах мікрорельєфу);
ділянки, де необхідно провести корінне або поверхневе поліпшення природних кормових угідь та культуртехнічні роботи;
ділянки, вкриті рідколіссям, чагарниками, та іншими насадженнями з метою переведення в сільськогосподарські угіддя, якщо вони не мають ґрунтозахисного та водоохоронного значення;
ділянки, порушені гірничими виробками, будівельними та розвідувальними роботами з метою їх рекультивації;
ділянки для створення культурних пасовищ, розміщення нових або розширення існуючих багаторічних плодових насаджень і виноградників, господарських дворів, тваринницьких ферм, відповідно до перспектив розвитку господарства.
В результаті польового обстеження складається акт землевпорядного обстеження. Підготовчі роботи передбачають обчислення площ.
Загальну площу землекористування вираховують аналітичним способом за координатами точок поворотів меж території сільради або землекористування.
Для визначення площі кожного контуру угідь, особливо коли землекористування розташоване на одному або кількох листах формату А-1, а також якщо контури угідь мають неправильну конфігурацію, використовують механічний спосіб визначення площі за допомогою планіметра, який дає можливість швидко і точно визначити площу земельної ділянки (контуру) будь-якої конфігурації. Вирахування площі за секціями і контурами проводиться на плані землекористування, побудованому за координатами з точністю до 0,1 га.
План землекористування поділяється на секції, межа яких повинна проходити, як правило, по рубежам контурів. Нумерація секцій позначається римськими цифрами зліва направо за годинниковою стрілкою рис. 3.2.
Рис.
3.2. Схема розміщення секцій
Результати вирахування площі землекористування по секціях записуються у відомість і вносяться до загальної площі землекористування, вирахуваної за координатами.
Допустима неув'язка в сумі площі секцій ув'язаних до загальної площі землекористування визначається за формулою:
де, Р - площа обчислення аналітичним способом, га М - масштаб плану.
Отримана допустима практична нев'язка із суми площі секцій землекористування розподіляється пропорційно до площі в секції.
Після вирахування площі по контурах складають по контурну відомість, в якій контури групуються за видами угідь і підсумовується загальна площа кожного виду угідь.
За підсумками по контурної відомості складається експлікація земель за угіддями і землекористувачами в межах сільської ради. Окремо складається експлікація земель у межах населених пунктів на осушені, зрошені землі в розрізі земельних угідь.