Стаття 23 Спеціальні правила про небезпечні вантажі

1. Вантажовідправник маркує або позначає підходящим способом небезпечний вантаж як небезпечний.

2. Коли вантажовідправник передає небезпечний вантаж оператору змішаного перевезення або будь-якій особі, чинному від його імені, вантажовідправник повинен проінформувати його про небезпечний характер вантажу і, якщо необхідно, про запобіжні заходи, які слід прийняти. Якщо вантажовідправник не зробить цього, а оператор змішаного перевезення іншим чином не обізнаний про небезпечний характер вантажу:

a) вантажовідправник несе відповідальність перед оператором змішаного перевезення за збиток, що виник в результаті відвантаження такого вантажу, та

b) вантаж може бути в будь-який час вивантажений, знищений або знешкоджений, як того можуть зажадати обставини, без сплати компенсації.

3. Жодна особа не може посилатися на положення пункту 2 цієї статті, якщо під час змішаного перевезення воно прийняло вантаж у своє відання, знаючи про його небезпечний характер.

4. Якщо у випадках, коли положення пункту 2 b цієї статті незастосовні або на них не можна посилатися, небезпечний вантаж стає фактично небезпечним для життя чи майна, він може бути вивантажений, знищений або знешкоджений, як того можуть вимагати обставини, без сплати компенсації, крім випадків наявності зобов'язання щодо участі в покритті збитків по загальній аварії або коли перевізник несе відповідальність відповідно до положень статті 16.

Частина V

Вимоги та позови

Стаття 25

Позовна давність

1. Будь-який позов у ​​зв'язку з міжнародною змішаним перевезенням на підставі цієї Конвенції погашається давністю, якщо судове або арбітражний розгляд не було розпочато протягом двох років. Однак якщо повідомлення в письмовій формі з викладенням характеру і основних обставин вимоги не було зроблено протягом шести місяців після дня видачі вантажу або, якщо вантаж не було видано, після дня, коли він мав бути виданий, позовна давність погашається після закінчення цього строку.

Стаття 26 Юрисдикція

1. У випадку судового розгляду, пов'язаного з міжнародної змішаним перевезенням на підставі цієї Конвенції, позивач за своїм вибором може подати позов у ​​суді, який є компетентним відповідно до закону держави суду та в межах юрисдикції якого знаходиться одне з наступних місць:

a) місцезнаходження основного комерційного підприємства або, за відсутності такого, звичайне місце проживання відповідача;

b) місце укладення договору змішаного перевезення за умови, що відповідач має там комерційне підприємство, відділення або агентство, за посередництвом якого був укладений договір;

c) місце прийняття вантажу до міжнародної змішаної перевезення або місце видачі вантажу;

d) будь-яке інше місце, вказане з цією метою в договорі змішаного перевезення і підтверджене в документі змішаної перевезення.

2. Ніяке судовий розгляд, пов'язане з міжнародної змішаним перевезенням відповідно до цієї Конвенцією, не може бути порушено в якомусь місці, яке не вказано в пункті 1 цієї статті. Положення цієї статті не перешкоджають здійсненню юрисдикції Договірних держав щодо заходів попереднього або забезпечувального характеру.

3. Незважаючи на попередні положення цієї статті, має силу будь-яка угода, яка укладена сторонами після виникнення вимоги і в якому визначається місце, де позивач може пред'явити позов.

4. a) У тих випадках, коли позов був пред'явлений в відповідності до положень цієї статті або коли у відношенні такого позову було винесено рішення, новий позов між тими ж сторонами по тому же підставі не допускається, крім тих випадків, коли рішення суду за першим позовом не підлягає виконанню в країні, в якої порушується новий розгляд.

b) Для цілей цієї статті вжиття заходів з приведення в виконання судового рішення та перенесення позову до іншого суду в межах тієї ж країни не вважаються пред'явленням нового позову.

Додаток

до Конвенції Організації Об'єднаних Націй

про міжнародні змішані перевезення вантажів

Женева, 24 травня 1980

Положення

з митних питань, що належать до міжнародних змішаних перевезень вантажів

Стаття I

Для цілей цієї Конвенції:

Процедура митного транзиту" означає митну процедуру, відповідно до якої вантажі транспортуються під митним контролем з однієї митниці в іншу.

"Митниця місця призначення" означає будь-яку митницю, де закінчується митна транзитна операція.

"Ввізне/вивізне мито та збори" означають митні та всі інші мита, збори, платежі та інші суми, які стягуються при ввезенні/вивезенні товарів або у зв'язку з їх ввезенням і вивезенням, але не включають платежі і суми, відповідні приблизною вартості наданих послуг.

"Митний транзитний документ" означає документ, який містить запис відомостей та інформацію, необхідну для митної транзитної операції.