Стаття 4 Відповідальність у випадку втрати або пошкодження вагона

Параграф 1. Підприємство залізничних перевезень, якому було довірено вагон для використання як транспортного засобу, відповідає за втрату або пошкодження вагона або його допоміжного обладнання, якщо воно не доведе, що це сталося не з його вини.

Параграф 2. Підприємство залізничних перевезень не відповідає за збитки, пов'язані з втратою допоміжного обладнання, яке не написане з обох боків вагона або не зазначене в супроводжуючому його інвентарному переліку.

Стаття 6 Припущення про втрату вагона

Параграф 1. Правомочна особа може без надання подальших доказів вважати вагон втраченим, якщо вона вимагала від підприємства залізничного перевезення, якому вона довірила вагон для використання як транспортного засобу, розшукати цей вагон, та якщо цей вагон не був наданий в її розпорядження протягом трьох місяців після надходження цієї вимоги чи якщо вона не отримала жодної вказівки про місце, де знаходиться цей вагон. Цей строк збільшується на строк простою вагона з будь-якої причини, що трапилася не з вини підприємства залізничного перевезення, або у зв'язку з його пошкодженням.

Параграф 2. Якщо вагон, що розглядається як втрачений, було знайдено після сплати відшкодування, то правомочна особа може вимагати протягом шести місяців після отримання ним повідомлення про це від підприємства залізничного перевезення, якому вона довірила вагон для використання його як транспортного засобу, щоб вагон було передано їй, без сплати витрат і з поверненням відшкодування, на станцію приписки або в іншому встановленому місці.

Параграф 3. За відсутністю вимоги згідно з параграфом 2, або якщо вагон знайдено після закінчення одного року після оплати відшкодування, підприємство залізничного перевезення, якому правомочна особа довірила вагон для його використання як транспортного засобу, може розпоряджатися ним згідно із законами й приписами, що діють в місці, де знаходиться вагон.

Параграф 4. Сторони договору можуть встановлювати положення, що відхиляються від параграфів 1 - 3.

Стаття 9 Відповідальність за працівників та інших осіб

Параграф 1. Сторони договору несуть відповідальність за своїх працівників та інших осіб, послугами яких вони користуються для виконання перевезення, коли ці робітники або ці інші особи знаходяться при виконанні своїх обов'язків.

РЕГЛАМЕНТ

міжнародних залізничних перевезень контейнерів (РІКо)

Глава I

Загальні положення

Стаття 1

Предмет Регламенту

1. Цей Регламент застосовується до контейнерів, що надаються для здійснення перевезення на умовах Єдиних правил ЦІМ.

Ці контейнери повинні належати залізниці або приватним особам (фізичним особам або іншим суб'єктам права), і у цьому останньому випадку контейнери повинні бути допущені залізницею або відповідати міжнародним стандартам виготовлення, що стосуються великих контейнерів.

2. Відповідно до цього Регламенту під "контейнером" розуміється засіб для перевезення (контейнер, цистерна або подібний засіб):

- постійного характеру і відповідно досить міцний, щоб бути придатним для повторного використання;

- спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажу одним або кількома видами транспорту без перевантаження вмісту;

- обладнаний пристроями для полегшення завантаження, розвантаження і закріплення вантажів;

- ємністю не менше 1 куб. м і розмірами не більше визначених приписами залізниці.

Термін "великий контейнер" означає контейнери ємністю більше 3 куб. м і довжиною 6 м (20 англійських футів) і більше.

Термін "контейнер" обіймає додаткові частини і обладнання, що відповідають його типові, якщо вони перевозяться з ним. Він не обіймає ні транспортні засоби, ні їхні додаткові частини і обладнання, ні застосовне упакування.

Стаття 2

Загальні положення

1. Якщо тарифи не визначають інше, вміст контейнера може бути предметом лише одного договору перевезення.